ЄУНС №752/23302/19 Постанова винесена суддею Бойком О.В.
Справа № 33/824/473/2021
Категорія: ст. 124 КУпАП
05 лютого 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю ОСОБА_1 , захисника Мурдія А.В. та потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дальній (КНР), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно нього за ст. 124 КУпАП
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384 грн 20 коп.
Як встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_1 28 жовтня 2019 року о 23 год, керуючи автомобілем «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , рухався в м. Києві по проспекту Науки та виконуючи поворот ліворуч, в порушення вимог п. 10.4 ПДР України не надав дорогу мотоциклу «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року та прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно нього закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суд при розгляді цієї справи проігнорував вимоги ст.ст. 251, 268 КУпАП, розглянув справу без його участі, не допитав в суді свідків - очевидців ДТП, належним чином не дослідив докази та не надав усім доказам оцінку на предмет їх належності та допустимості. Зокрема, суд не звернув увагу на те, що схема ДТП не відповідає дійсності, оскільки в ній не вказано «карман» шириною більше 2 м та сам поліцейський на схемі пересунув його автомобіль на 1.5 м далі від осьової, а протокол про адміністративне правопорушення є незаконним, оскільки в даній ДТП винуватим є мотоцикліст, який грубо порушив вимоги п. 12.3 ПДР України.
Вважає, що суд не надав правової оцінки діям мотоцикліста та поклав в основу своїх висновків лише показання водія ОСОБА_2 про те, що проїжджаючи перехрестя на зелений сигнал світлофора, він начебто побачив як з крайньої правої смуги, через середню і ліву смугу різко почав розвертатись автомобіль, тому став гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалося, що не відповідає фактичним обставинам справи. В дійсності, як стверджує ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Chevrolet» державний номерний знак НОМЕР_1 , вінвиїхав з вулиці Ракетної, яка перетинає проспект Науки і в той час, коли сигнал світлофора був червоним, тобто забороняв рух по проспекту Науки, проїхав вздовж пішохідного переходу до протилежного боку проспекту Науки, заїхав в «карман», де раніше була зупинка громадського транспорту, розвернувся і після того на невеликій швидкості знову почав рухатися по перехрестю в бік вулиці Ракетної. Коли він майже проїхав три смуги проспекту Науки і половиною автомобіля перетнув середину перехрестя по відношенню до подвійної розподільної смуги, почув звук гальм і побачив, що в крайній лівій смузі до нього на великій швидкості наближається мотоцикл «Honda», водій якого нахилив його вправо і в такому положенні скоїв зіткнення з автомобілем «Chevrolet», ударившись в заднє ліве колесо автомобіля. Після зіткнення водій мотоцикла підняв свій транспортний засіб з дороги, перемістив його на середню смугу і поставив на подножку. Такі обставини ДТП бачили свідки, у яких поліцейські відбирали пояснення, але в протоколі свідки не зазначені, що є порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
З посиланням на те, що ПДР України він не порушував і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження його винуватості в цьому, вважає, що суд прийняв незаконне та необґрунтоване рішення про притягнення його до відповідальності, хоча є достатні підстави для закриття провадження в справі.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зазначаючи про те, що не брав участі в розгляді справи в суді першої інстанції, а копію оскаржуваної постанови отримав лише 17 грудня 2019 року, просить поновити строк апеляційного оскарження судового рішення як пропущений із поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю можливим поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду, оскільки з матеріалів провадження слідує, що справу було розглянуто без його участі, а копію оскаржуваної постанови він отримав 17 грудня 2019 року безпосередньо в суді першої інстанції та вже 23 грудня 2019 року подав апеляційну скаргу
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника Мурдія А.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення потерпілого ОСОБА_2 щодо фактичних обставин ДТП та його заперечення стосовно доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та додаткові докази, допитавши свідків, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП.
Суддя місцевого суду, всупереч доводів апеляційної скарги, в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Доводи ОСОБА_1 про істотне порушення судом його процесуальних прав у зв'язку з розглядом справи за його відсутності є безпідставними, оскільки судом були здійснені заходи для виклику ОСОБА_1 в судове засідання шляхом направлення 11 листопада 2019 року SMS-повідомлення за номером телефону, який вказаний ним у письмових поясненнях як засіб зв'язку, проте ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про поважні причини неявки не повідомив та клопотання про відкладення розгляду до суду не подав. Отже правом бути присутнім під час розгляду справи ОСОБА_1 не скористався, тому суд вірно на підставі ст. 268 КУпАП розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
До того ж при розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_1 отримав можливість для реалізації усіх своїх прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та скористався нею.
Щодо висновків судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то вони ґрунтуються на даних, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 327062 від 28 жовтня 2019 року, складеному уповноваженою на те особою, з дотриманням в цілому вимог ст. 256 КУпАП, де наведені необхідні та достатні дані щодо фактичних обставин події правопорушення (а.с. 1); схемі місця ДТП, на якій, окрім іншого, відображено організацію дорожнього руху на ділянці дороги, де відбулося ДТП, напрямок руху транспортних засобів безпосередньо перед зіткненням, кінцеве їх положення після зіткнення та механічні пошкодження (а.с. 2); поясненнях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 3-4); письмових поясненнях водія ОСОБА_2 (а.с. 5) та його ж поясненнях безпосередньо в суді.
При цьому вказані докази були оцінені суддею місцевого суду відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП і твердження апелянта про протилежне є безпідставними.
Так, згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.
Правила початку руху та зміни його напрямку регламентовані пунктами 10.1 - 10.11 ПДР України.
Відповідно до положень п. 10.4 ПДР, перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
За змістом вимог ПДР України водії транспортних засобів, які здійснюють поворот ліворуч, а також розворот, зобов'язані дати дорогу транспортним засобам, траєкторію руху яких вони перетинають.
З матеріалів справи вбачається, що ДТП, внаслідок якої відбулось зіткнення автомобіля «Chevrolet» під керуванням ОСОБА_1 та мотоциклу «Honda» під керуванням ОСОБА_2 сталася в межах регульованого Т-образного перехрестя проспекту Науки та вулиці Ракетної в м. Києві, за обставин коли автомобіль «Chevrolet», змінивши свій напрямок руху, виконував з проспекту Науки поворот на вулицю Ракетну з крайнього правого положення за наявності трьох смуг для руху по проспекту Науки, а мотоцикл «Honda» рухався по проспекту Науки зі сторони Деміївської площі в бік Набережного шосе, тобто в попутному напрямку прямо. Отже, виконуючи поворот ліворуч за таких умов, автомобіль «Chevrolet» перетинав траєкторію руху мотоцикла «Honda», тому зобов'язаний був дати йому дорогу. При цьому зіткнення відбулося в смузі руху мотоцикліста, що слідує з даних схеми місця ДТП, яка в свою чергу містить достатньо інформації для з'ясування механізму цієї пригоди.
Доводи ОСОБА_1 про те, що схема не відповідає дійсності, не заслуговують на увагу, оскільки вона складена працівником поліції з дотриманням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 за № 1408/27853 та без жодних зауважень підписана учасниками ДТП, у тому числі ОСОБА_1 .
Як вбачається з пояснень водія ОСОБА_2 , наданих відразу ж після ДТП, він рухався по проспекту Науки зі сторони Деміївської площі в бік Набережного шосе в крайній лівій смузі, оскільки у крайній правій смузі знаходився автомобіль «Chevrolet». Проїжджаючи перехрестя біля проспекту Науки №47 на зелене світло світлофора побачив, як з крайньої правої смуги через середню і крайню ліву смугу різко розвертається автомобіль «Chevrolet», тому він вдався до екстреного гальмування, проте зіткнення уникнути не вдалося.
Більш детальні пояснення водій ОСОБА_2 надав в суді апеляційної інстанції, в яких зазначив, що 28 жовтня близько 11 вечора він їхав по проспекту Науки в бік Набережного шосе. Під'їжджаючи до перехрестя з вулицею Ракетною, заздалегідь побачив, що у першій та другій смугах на перехресті автомобіль «Chevrolet» виконує незрозумілі маневри, займає дві смуги руху, здаючи заднім ходом, тому він (потерпілий) перестроївся в крайню ліву смугу, в якій і продовжив свій рух прямо після того, як ввімкнулося зелене світло на світлофорі. В той же час водій автомобіля «Chevrolet», здавши заднім ходом на другу смугу, різко почав рухатися вперед, розвертаючись на перехресті, а далі став здійснювати поворот ліворуч на вул. Ракетну, перетинаючи його напрямок руху, та зупинився на суцільній розділовій лінії, частково на його (потерпілого) смузі руху. Відповідно він почав гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалося.
За письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28 жовтня 2019 року, коли він виїжджав з проспекту Науки на вулицю Ракетну в ліве заднє колесо його автомобіля в?їхав мотоцикл. Зупинився на місці удару. Мотоцикліст упав. Автомобіль «Chevrolet» пошкоджень не зазнав.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що він виїхав з вулиці Ракетної на проспект Науки в той час, коли сигнал світлофора для напрямку руху по проспекту був червоним, проїхав вздовж пішохідного переходу до протилежного боку проспекту Науки, заїхав в «карман», де раніше була зупинка громадського транспорту, забрав пасажирку, розвернувся і після того на невеликій швидкості знову почав рухатися в бік вулиці Ракетної. Коли він майже проїхав три смуги проспекту Науки і половиною автомобіля перетнув середину перехрестя по відношенню до подвійної розподільної смуги, почув звук гальм і побачив, що в крайній лівій смузі до нього на великій швидкості наближається мотоцикл, водій якого нахилив його вправо і в такому положенні скоїв зіткнення з його ( ОСОБА_1 ) автомобілем, ударившись в заднє ліве колесо. Після зіткнення водій мотоцикла «Honda»перемістив свій транспортний засіб на середню смугу.
Як стверджував ОСОБА_1 , під час його маневру по проспекту Науки сигнал світлофора перед перехрестям в тому напрямку, в якому рухався мотоцикліст, був червоний, отже забороняв йому рух. Крім того мотоцикл рухався на великій швидкості.
Такі пояснення ОСОБА_1 частково узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2 , водночас його твердження про те, що останній виїхав на перехрестя з великою швидкістю на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого і відбулося зіткнення транспортних засобів спростовуються, крім інших доказів, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Так, будучи допитаним в апеляційному суді за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_4 пояснив, що вони з другом ОСОБА_5 того дня йшли з роботи по проспекту Науки в бік Деміївської площі. Їх увагу привернув автомобіль червоного кольору «Chevrolet», який повільно виїхав з вулиці Ракетної і їхав в межах перехрестя поперек проспекту Науки на протилежну сторону до самого «карману», де раніше була зупинка громадського транспорту. Після того, як вони перейшли дорогу (вулицю Ракетну) та зупинились, то побачили як з боку Деміївської площі по проспекту Науки почав рухатися потік автомобілів, серед яких був і мотоцикл «Honda». Коли мотоцикл в потоці автомобілів доїхав до перехрестя та сигнал світлофора для його напрямку руху змінився на зелений, в автомобіль «Chevrolet», який стояв поперек проспекту Науки, сіла пасажирка та автомобіль розпочав рух заднім ходом, а далі з крайньої правої смуги став здійснювати розворот, щоб повернути на вулицю Ракетну, доїхав до суцільної розділовій смуги руху, а мотоцикліст, оскільки перед ним на невеликій відстані виникла перешкода - автомобіль «Chevrolet» став гальмувати, але відбулося зіткнення.
Свідок зауважив, що безпосередньо перед зіткнення мотоцикл рухався на зелений сигнал світлофора по проспекту Науки в крайній лівій смузі, а в другій та третій смузі рухалися інші транспортні засоби.
Такі пояснення свідка повністю узгоджуються з його ж письмовими поясненнями та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 , які знаходяться в матеріалах справи.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він вийшов на перехрестя з вулиці Ракетної, перейшов його і через провулок йшов додому. Самого моменту зіткнення не бачив, але почувши характерний для гальмування звук і удар, повернувся та побачив, що на дорозі лежить мотоцикл і стоїть автомобіль красного кольору, який відносно елементів дороги був розташований таким чином, нібито виконував маневр розвороту.
Оцінюючи письмові докази у сукупності з поясненнями водіїв - учасників ДТП та свідків, вважаю, що доводи ОСОБА_1 про те, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України є неспроможними, а суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, оскільки правильно встановив, що між діями водія ОСОБА_1 , які пов'язані з невиконанням вимог п. 10.4 ПДР України за обставин, викладених у протоколі, та наслідками у вигляді зіткнення та пошкодження транспортних засобів є прямий причинний зв'язок. Тому висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є обґрунтованим.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з урахуванням вимог
ст.ст. 33, 124 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що під час апеляційного перегляду постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року не встановлено правових підстав для її скасування та закриття провадження у справі, як про це просить ОСОБА_1 , апеляційну скаргу останнього слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко