Справа № 22- 4251 2010 Головуючий у 1 інстанції Грицаюк Н.М.
Категорія 32 Доповідач: Лоленко А.В.
06 травня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Лоленко А.В.
суддів: Солодовник О.Ф. , Дем»яносова М.В.
при секретарі Сироті Д.Є.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Артемвугілля» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля», що діє в інтересах свого структурного підрозділу шахти ім.. А.І. Гайового про відшкодування моральної шкоди,-
Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки від 23 лютого 2010 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля" про відшкодування моральної шкоди задоволений частково. З відповідача на користь позивача стягнуто моральну шкоду в розмірі 15000 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що під час роботи у вугільній промисловості позивач отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 23 березня 2009 року позивачу вперше визначено 50% втрати професійної працездатності і встановлена 3-я група інвалідності.
В апеляційній скарзі Державне підприємство "Артемвугілля" просить рішення суду скасувати, відмовити позивачу в позові, оскільки його вимоги не ґрунтуються на законі.
Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що вбачається з його заяви, направленої до апеляційного суду.
Вислухавши доповідача, позивача, який просив рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Суд дійшов обгрунтованого висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки право у нього виникло з 23. 03.2009 року, коли позивачу вперше встановлена стійка втрата працездатності .
Оскільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві на час виникнення спірних відносин, в зв"язку із зміною спеціального закону, не відповідає за завдану моральну шкоду, то у разі отримання працівником виробничої травми чи професійного захворювання в цей період від набуває права на відшкодування моральної шкоди на загальних підставах, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 153 КЗпП України - забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган., а ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування моральної шкоди, яка спричинена з вини роботодавця.
Моральну шкоду повинен відшкодовувати роботодавець, оскільки шкода здоров"ю позивача завдана шкідливими і небезпечними для життя і здоров"я умовами праці, пов"язаними з виробництвом.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення моральної шкоди з підприємства - відповідача.
Визначення судом моральної шкоди в розмірі 15000 грн. відповідає встановленим обставинам справи, переживанням, які відчуває потерпілий в зв"язку з ушкодженням здоров"я, з врахуванням висновку МСЕК від 23.03.2009 року і встановленням вперше 50% втрати працездатності в зв"язку з професійним захворюванням і встановленням йому 3-ї групи інвалідності.
Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23 лютого 2010 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою суду.
Головуючий:
Судді: