Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
24 лютого 2010 р. № 2-а- 833/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Зоркіної Ю.В.
при секретарі судового засідання Смоляр Є.А. ,
за участю
позивача не прибув
прокурора Гелети О.О.
представника відповідача не прибув,
розглянувши у судовому засіданні адміністративний позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах громадянки ОСОБА_1 до Військової частини А 1451 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А 1451, в якому просить суд визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачці. матеріальної допомоги оздоровлення за 2009 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у 2008 році незаконною; зобов'язати відповідача виплатити позиваці заборгованість з матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у 2008 році в розмірі 2272 грн. 75 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що старший солдат ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині А 1451 на посаді старшого механіка вузла зв'язку. У липні - серпні 2009 року ОСОБА_1І, перебувала у відпустці і відповідно до її рапорту та наказу командира військової частини від 19.06.2009 року № 131 їй надано матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 1136,25 грн. Крім того у 2008 році позивачкою через скрутне матеріальне становище подано рапорт про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань. Наказом командира військової частини А 1451 від 12.12.2008 року № 271 зазначена допомога позивачці була нарахована. Проте на момент звернення до суду кошти за двома зазначеними наказами не виплачені.
ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, причину неявки суду не повідомила, про місце, день та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням наявним у матеріалах справи.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, правом участі у судовому засіданні не скористався, заперечень на адміністративний позов не надав. Про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належними чином, судова повістка та документи були ним отримані, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне у матеріалах справи.
Заслухавши думку представника прокуратури про можливість подальшого розгляду справи, розглянувши відомості про належне повідомлення відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача.
В судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити повністю
Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши обставин справи та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.
Позивач, старший солдат ОСОБА_1, проходить військову службу у військовій частині А 1451 на посаді старшого механіка вузла зв'язку. У 2008 році останньою у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем подано рапорт про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. 12 грудня 2008 року командиром військової частини А 1451 видано наказ № 271 (а.с.7), де передбачено виплату ОСОБА_1 матеріальної допомога у розмірі 1136,50 грн. з 03 липня 2009 року по 01 серпня 2009 року ОСОБА_1 перебувала у черговій відпустці, у зв'язку з чим наказом командира частини А 1451 від 19.06.2009 року № 131 (а.с.6) на підставі рапорту позивачки (а.с.6,8) нарахована матеріальна допомогана вирішення соціально-побутових питань у розмірі 1136,25 грн.
Статтями 1,12, 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових, кадрів, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно п.1, п.п.3 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.07 р. №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, п.п.1.2.,33.1,33.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони від 11.06.2008 року № 260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Таким чином, вищезгадані матеріальні допомоги відноситься до грошового забезпечення, яке, в свою чергу є грошовою винагородою за особливий характер військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни.
Судом встановлено, що накази командира Військової частини А 1451 № 131 від 19.06.2009 року про виплату позивачці допомоги на оздоровлення за 2009 рік у розмірі 1136,50 грн. та № 271 від 12.12.2008 року щодо виплати гр. ОСОБА_1 матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 1136,25 грн. не скасовані та є чинними. Проте виплата вказаних сум допомоги здійснена не була, що підтверджується довідкою відповідача № 9 від 15.01.2010 року, яка наявна у матеріалах справи, а тому зазначені виплати підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
Суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, таким чином, посилання представником відповідача на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не береться до уваги.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не наведено та не надано доказів щодо правомірності невиплати позивачці вказаних матеріальних допомог.
Таким чином, невиконання відповідачем своїх повноважень щодо виплати нарахованої позивачеві матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, отримання яких передбачено діючим законодавством, призводить до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, як громадянина, а тому, бездіяльність відповідача є такою, що не відповідає закону.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що невиплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є порушенням чинного законодавства України про матеріальне забезпечення військовослужбовців, суд знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись, ст.ст.8-14,35,99,100,128, 160-163,185 КАС України, суд,-
постановив:
Адміністративний позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах громадянки ОСОБА_1 до військової частини А 1451 про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі
Визнати бездіяльність військової частини А 1451 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2009 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік незаконною.
Зобов'язати військову частину А 1451 виплатити ОСОБА_1 (61172, АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 код НОМЕР_1) матеріальну допомогу на оздоровлення за 2009 рік та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік у розмірі 2272.75 грн. (дві тисячі двісті сімдесят дві грн.75 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У paзi подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
У повному обсязі постанова виготовлена 01.03.2010 року.
Суддя Зоркіна Ю.В.