ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2021Справа № 910/1786/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву Акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГО»
до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН»
про відшкодування шкоди 54 270, 36 грн
Без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
Акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» про стягнення 54 270, 36 грн страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору страхування № 250587060.18, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2021 року позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
01 березня 2021 року до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 лютого 2021 року недоліки усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
23.03.2021 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття № 9-02/9738 від 17.03.2021.
02.04.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на помилковість розрахованої позивачем суми страхового відшкодування.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
07.06.2007 між Закритим акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (страхувальник) було укладено генеральний договір страхування № 47-07 по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків.
Пунктом 68 бордеро № 02_19 до генерального договору страхування № 47-07 застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Страховим сертифікатом до договору страхування № 250587060.18 підтверджується, що Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» прийняло на страхування транспортний засіб «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідний страховий випадок настав 14.12.2019.
Так, відповідно до ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2020 року в справі № 361/4973/20, ввечері 14.12.2019 водій ОСОБА_1 , керуючи в стані алкогольного сп'яніння власним технічно справним автомобілем ВАЗ-2101 н.з. НОМЕР_2 , рухаючись по вул. Ярослава Мудрого в м. Бровари Київської області, при під'їзді до перехрестя з вул. Грушевського не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого близько 19 години 20 хвилин 14.12.2019, проявляючи злочинну самовпевненість та легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, допустив наїзд на автомобіль «Fiat Scudo» н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився попереду в попутному напрямку на сигнал світлофора, що забороняє рух, це потягло зіткнення автомобіля «Fiat Scudo» н.з. НОМЕР_3 з розташованим попереду автомобілем «Skoda Octavia» н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , крім того, відбулось зіткнення автомобіля ВАЗ-2101 н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем «Chevrolet Aveo» н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 , який стояв праворуч на смузі попутного руху.
В результаті необережних злочинних дій ОСОБА_1 пасажиру його автомобіля ОСОБА_5 спричинено перелом тіла грудини в середній третині, що, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 15/Е від 24.01.2020, відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Під час руху водій ОСОБА_1 грубо порушив вимоги пунктів 2.9 «а», 13.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, який перевозиться, і стану транспортного засобу водій повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Допущені обвинуваченим порушення Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у вигляді заподіяння ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Вказаною ухвалою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження № 62019100000001905 від 14.12.2019 закрито.
Відповідно до рахунку-акту виконаних робіт № АСК-2020054 від 25.02.2020, виставленого ТОВ «Автоцентр Прага Авто на Кільцевій» та ремонтної калькуляції № 2259750 від 13.01.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП склала 56 870, 36 грн без ПДВ (68 244, 43 грн з ПДВ).
Страховим актом № 2851288 від 28.09.2020 дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 14.12.2019, в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 56 870, 36 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 15861 від 05 жовтня 2020 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 56 870, 36 грн.
Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 2101» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО № 4615052 з встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 130 000, 00 грн, франшизи - 2 600, 00 грн.
У зв'язку з чим позивач направив відповідачеві претензію № 2259750 від 28.10.2020 про сплату страхового відшкодування, яку останній отримав 30.10.2020. Результати розгляду зазначеної претензії в матеріалах справи відсутні.
Ненадання відповіді на претензію та невиплата страхового відшкодування в добровільному порядку зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 серпня 2020 року в справі № 361/4973/20 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 2.9 «а», 13.1 Правил дорожнього руху України.
Згідно з положеннями статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За приписами ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК та стаття 27 Закону України «Про страхування».
Судом встановлено, що відносини між ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН», як страховиком та власником автомобіля «ВАЗ 2101» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , як страхувальником врегульовані полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО № 4615052.
Таким чином, положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
У відповідності до вищевказаних норм, до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу «ВАЗ 2101» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV) ним врегульовані відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і він спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За змістом ст. 14 цього Закону страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно п. 21.1 ст. 21 Закону № 1961-IV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
У відповідності до ст. 5 Закону № 1961-IV об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля «ВАЗ 2101» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 полісу страхування цивільно-правової відповідальності серії АО № 4615052, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.
З метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача із претензією № 2259750 від 28.10.2020 про виплату страхового відшкодування в розмірі 56 870, 36 грн, виплаченого позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.12.2019.
Частиною 2 пункту 12.1 статті 12 Закону № 1961-IV встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 993 ЦК України, ст. 12, 22, 27 Закону № 1961-IV, з огляду на те, що полісом серії АО № 4615052 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 130 000, 00 грн і франшизу в сумі 2 600, 00 грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_1 транспортного засобу «ВАЗ 2101» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 54 270, 36 грн.
Щодо заперечень відповідача щодо суми страхового відшкодування, наведених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.
Положеннями статті 29 та пункту 32.7 статті 32 Закону № 1961-ІV передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Так, стаття 29 Закону № 1961-ІV передбачає відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Тобто, дана стаття передбачає необхідність врахування зносу, але не передбачає порядок його розрахунку.
Частинами 1 та 6 ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення
На виконання цієї норми, спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика).
Пунктами 1.6 та 8.2 Методики визначено, що відновлювальний ремонт передбачає здійснення комплексу операцій через заміну складових частин або відновлення справності/роботоздатності ТЗ за формулою визначення вартості ремонту урахуванням коефіцієнта фізичного зносу ТЗ.
За змістом п.п. 7.38, 7.39 Методики, коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:
5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;
7 років - для інших легкових КТЗ;
3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;
4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;
5 років - для мототехніки.
Винятками стосовно використання зазначених вимог є:
а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний);
б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм'ятин без пофарбування складової частини));
в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ;
г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики;
ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.
Як вбачається з наданого відповідачем висновку суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 , коефіцієнт фізичного зносу застрахованого транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на дату ДТП становить 0,35.
Також, в підтвердження доводів щодо необхідності застосування коефіцієнта фізичного зносу для визначення суми страхового відшкодування відповідач надає витяг з програми «AudaHistory» до програмного продукту «Audatex», відповідно до якого автомобіль «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 неодноразово ремонтувався.
Натомість як вбачається з матеріалів справи, значення коефіцієнту фізичного зносу (ЕЗ) застрахованого позивачем автомобіля марки «SKODA OCTAVIA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2016 року випуску, приймається таким, що дорівнює нулю, оскільки на момент настання дорожньо-транспортної пригоди (14.12.2019) строк експлуатації вказаного транспортного засобу не перевищував визначених п. 7.38 Методики строків, а ремонті роботи, які проводились згідно наданого витягу не входять до переліку виключень, визначених п. 7.39 Методики.
Відтак, твердження відповідача про неврахування коефіцієнта фізичного зносу у розмірі 0, 35 є безпідставиними, при цьому, фактично розмір відновлювального ремонту був розрахований не без зносу взагалі, як зазначає відповідач, а з урахуванням того, що в даному випадку розрахований відповідно до п.п. 7.38., 7.39 Методики коефіцієнт зносу становить 0.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2018 року в справі № 910/22886/16, від 14 травня 2018 року в справі № 910/5092/17 та від 25 липня 2018 року в справі № 922/4013/17.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
З огляду на результат вирішення спору, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь Акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГО» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33; ідентифікаційний код 16285602) 54 270, 36 грн (п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят гривень 36 коп.) страхового відшкодування та 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Рішення в повному обсязі складено 11.05.2021.
Суддя О.С. Комарова