ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/989/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРМЕТПРОМ"
про стягнення заборгованості в сумі 116400 грн 00 к.,
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРМЕТПРОМ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г"
про стягнення 75000 грн 00 к. заборгованості за поставлене обладнання,
за участю:
представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Левковської К. Ю.
представників відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Кузь А. П. та Осадчук І. Д.
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
Суть спору.
ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" звернулося до господарського суду з первісним позовом до відповідача ТОВ "ОРМЕТПРОМ" про стягнення заборгованості (повернення передоплати) в сумі 116400 грн 00 к.
ТОВ "ОРМЕТПРОМ" звернулося до господарського суду з зустрічним позовом до відповідача ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" про стягнення 75000 грн 00 к. заборгованості за поставлене обладнання.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 05.11.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 01.12.2020.
Протокольною ухвалою від 01.12.2020 суд відклав розгляд справи на 23.12.2020.
В судовому засіданні 23.12.2020 оголошено перерву до 04.01.2021.
15.12.2020 до суду від відповідача надійшов зустрічний позов б/н від 15.12.2020 (вх. № 19531/20) з вимогами до ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" про стягнення 75000 грн 00 к. заборгованості за поставлене обладнання. У зустрічному позові ТОВ "ОРМЕТПРОМ" просив прийняти зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 04.01.2021 суд постановив прийняв до спільного розгляду з первісним зустрічний позов ТОВ "ОРМЕТПРОМ" б/н від 15.12.2020 (вх. № 19531/20 від 15.12.2020), вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом, перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 02.02.2021.
01.02.2021 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла уточнена позовна заява про стягнення заборгованості б/н від 29.01.2021 (супровідний лист вх. № 1567/21). У цій заяві позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) змінив підстави позову, зокрема, подав рахунки-фактури, в який дата, номер та сума є ідентичними первісно поданим, а назва товару змінена. При цьому зазначив, що ним була допущена помилка при підготовці первісної позовної заяви.
Суд прийняв таку заяву до розгляду, продовжив розгляд справи з урахуванням уточненої позовної заяви (до первісного позову).
Протокольною ухвалою від 02.02.2021 суд відклав підготовче судове засідання на 01.03.2021.
Протокольною ухвалою від 01.03.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче судове засідання на 30.03.2021.
Ухвалою від 30.03.2021 суд відмовив в задоволенні клопотання ТОВ "ОРМЕТПРОМ" про виклик в судове засідання для допиту свідків, задоволив клопотання ТОВ "ОРМЕТПРОМ" про витребування доказів та витребував відповідні докази, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.04.2021.
В судовому засіданні 26.04.2021 оголошувалась перерва до 28.04.2021.
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач за первісним позовом вказує на факт проведення передоплати за товар та невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару. Як наслідок просить стягнути з відповідача за первісним позовом сплачену ним суму передоплати.
Позиція відповідача за первісним позовом зводиться до того, що в останнього відсутні підстави для повернення попередньої оплати, оскільки товар було поставлено позивачу за первісним позовом, більше того, в присутності керівника замовника проведено запуск поставленого обладнання та підтверджено його працездатність.
Факт поставки товару ТОВ "ОРМЕТПРОМ" та невиконання останнім обов'язку щодо оплати за нього в повному обсязі стали підставами за звернення до суду з зустрічним позовом.
Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову відповідач за зустрічним позовом вказує на відсутність підстав для проведення повної оплати за товар, оскільки такий не було поставлено.
Письмово позиція позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) викладена у: позовній заяві, уточненій позовній заяві про стягнення заборгованості б/н від 29.01.2021 (супровідний лист вх. № 1567/21 від 01.02.2021), відзиві на зустрічну позовну заяву б/н від 29.01.2021 (вх. № 1566/21 від 01.02.2021), відповіді на відзив б/н від 18.03.2021 (вх. № 4213/21 від 22.03.2021)
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) повідомив суд про намір подати докази на підтвердження витрат про надання правової допомоги протягом п'яти днів з моменту ухвалення рішення.
Письмово позиція відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) викладена у зустрічній позовній заяві та відзиві на первісну позовну заяву б/н від 04.02.2020 (вх. № 1933/21 від 08.02.2021).
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) первісний позов підтримала, в задоволенні зустрічного - просила відмовити.
В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) зустрічний позов підтримав, в задоволенні первісного - просив відмовити. Крім того, в судовому засіданні надав пояснення щодо суті даної справи директор ТОВ "ОРМЕТПРОМ".
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
ТОВ "ОРМЕТПРОМ" виставлено ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" рахунки-фактури на оплату: № СФ-0000549 від 29.10.2019 в розмірі 41400 грн 00 к. (листи стальні та круг); № СФ-0000568 від 19.11.2019 в розмірі 150000 грн 00 к. (квадрат, круг, лист, швелер, труба, лист).
11.11.2019 між ТОВ "ОРМЕТПРОМ" (виконавець) та ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" (замовник) укладено договір № 11/11/19 поставки конвеєрного, згідно п. 1.1 якого ТОВ "ОРМЕТПРОМ" зобов'язався поставити конвеєрне обладнання у власність ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г", останній зобов'язався прийняти і сплатити його вартість на умовах даного договору.
Загальна вартість обладнання, яка постачається по даному договору складає згідно специфікацій. Покупець здійснює оплату обладнання по даному договору згідно додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.1 та 2.2 договору).
У п. 2.1 додатку № 1 до договору № 11/11/19 від 11.11.2019 сторони погодили, що загальна вартість обладнання, яка постачається по даному договору складає 150000 грн 00 к.
Покупець здійснює оплату обладнання по даному договору у наступному порядку: передплата 75000 грн 00 к., з урахуванням ПДВ з дати підписання даного договору; остаточний розрахунок у сумі 75000 грн 00 к., з урахуванням ПДВ після підтвердження працездатності обладнання на основі підписання акту приймання на протязі 3-х робочих днів (п. 2.2 та 2.3 додатку № 1 до договору № 11/11/19 від 11.11.2019).
Сторони пояснили, що за взаємною згодою було змінено назву товару у рахунках- фактурах, зокрема у рахунку-фактурі № СФ-0000549 від 29.10.2019 в розмірі 41400 грн 00 к. на вал ведений, у рахунку-фактурі № СФ-0000568 від 19.11.2019 в розмірі 150000 грн 00 к. на транспортер-стіл проміжний (стрічковий).
На підставі вказаних рахунків ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" проведено повну передоплату за вал ведений та п'ятидесятивідсоткову передоплату за транспортер-стіл проміжний (стрічковий) на користь ТОВ "ОРМЕТПРОМ", про що свідчать платіжні доручення № 102 від 06.12.2019 на суму 41400 грн 00 к. та № 103 від 06.12.2019 на суму 75000 грн 00 к. При цьому в графі призначення платежу вказано за металопрокат, за лист та круги.
ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" направило на адресу ТОВ "ОРМЕТПРОМ" лист № 06-12 від 06.12.2019, в якому просило вважати призначення платежу згідно платіжного доручення № 103 від 06.12.2019: часткова оплата за транспортер-стіл проміжний (стрічковий) згідно рахунку № СФ-0000568 від 19.11.2019 та платіжного доручення № 102 від 06.12.2019 у наступній редакції: оплата за вал ведений згідно рахунку № СФ-0000549 від 29.10.2019.
Пунктом 3.3 договору сторони погодили, що датою поставки обладнання вважається фактична дата прийняття покупцем обладнання.
Матеріали справи містять видаткову накладну № РН-0000006 від 17.01.2020 на суму 150000 грн 00 к. (назва товару транспортер-стіл проміжний (стрічковий)) та товарно-транспортну накладну № РН-0000006 від 17.01.2020 (найменування вантажу: транспортер-стіл проміжний (стрічковий), вал ведений). Однак, такі документи підписано лише представником ТОВ "ОРМЕТПРОМ".
Як пояснив представник ТОВ "ОРМЕТПРОМ" товар було поставлено ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г", того ж дня за участю представників обох сторін проведено запуск поставленого обладнання та підтверджено його працездатність. Однак, жодних документів (акту, видаткової та товарно-транспортної накладних) не було підписано, як наслідок, не повернуто виконавцеві-постачальнику.
Разом з тим в підтвердження факту отримання ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" товару ТОВ "ОРМЕТПРОМ" подало суду речовий доказ: фотографії та відеозаписи, пояснюючі записки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та податкові накладні.
ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" зверталося до ТОВ "ОРМЕТПРОМ" з претензією № 0206-1 від 02.06.2020 про повернення попередньої оплати за непоставлений товар відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000549 від 29.10.2019 в розмірі 41400 грн 00 к. та рахунку-фактури № СФ-0000568 від 19.11.2019 в розмірі 75000 грн 00 к.
В свою чергу ТОВ "ОРМЕТПРОМ" зверталося до ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" з листом № 14/12 від 14.12.2020, в якому просило підписати та повернути видаткові накладні на вал ведений та транспортер-стіл проміжний (стрічковий), та сплатити заборгованість в сумі 75000 грн 00 к.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Предметом розгляду даної справи є стягнення передоплати за непоставлений товар (за первісним позовом) та стягнення боргу за поставлений товар (за зустрічним позовом).
Судом встановлено, що між сторонами існували відносити щодо поставки товару, зокрема, щодо поставки валу веденого - позадоговірні, щодо поставки транспортеру-столу проміжного (стрічкового) - договірні.
Що стосується поставки транспортеру-столу проміжного (стрічкового), суд зазначає таке.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи договір поставки № 11/11/19 від 11.11.2019 сторони погодили всі його істотні умови.
Сторони скористались правом передбаченим ч. 3 ст. 631 ЦК України встановивши, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Представник ТОВ "ОРМЕТПРОМ" звернув увагу суду, що ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" не подало суду оригіналу договору поставки, оформленого письмово з підписами представників сторін.
Так, матеріали справи дійсно не містять оригіналу договору. Разом з тим представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) пояснила, що як такого договору в оригіналі не існує, оскільки його укладення відбулося за допомогою засобів електронного зв'язку, тобто в електронній формі.
Частинами 1 та 2 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Часткове виконання умов договору поставки свідчить про факт його укладення. Як вбачається із зустрічного позову сам відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) визнає факт його укладення та часткового виконання.
На виконання умов договору поставки, а саме п. 2.2 додатку № 1 до нього, ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" здійснило передоплату в сумі 75000 грн 00 к., про що свідчить відповідне платіжне доручення та лист з інформацією про уточнення платежу. Даний факт не заперечується сторонами.
Проте ТОВ "ОРМЕТПРОМ" не подано суду доказів на підтвердження працездатності обладнання, а саме акту приймання, як того вимагають положення п. 2.3 додатку № 1 до договору поставки.
Більше того, ТОВ "ОРМЕТПРОМ" не довів суду, з посиланням на відповідні первинні документи, самого факту поставки товару замовнику.
Наведене стосується і відносин позадоговірної поставки на суму 41400 грн 00 к.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Подані відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) видаткова та товарно-транспортна накладні не підтверджують факту поставки товару замовнику, оскільки підписані тільки однією стороною - виконавцем. Відсутні будь-які відомості, які б свідчили про відмову замовника від підписання первинних документів.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Досліджуючи податкові накладні, суд зазначає, що згідно з абз. 1, 2, 4 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, в даному випадку податкові накладні ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" не надавались, тому були зареєстровані ТОВ "ОРМЕТПРОМ" в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з тим суд звертає увагу ТОВ "ОРМЕТПРОМ" на те, що як доказ податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.
Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену ним у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, з огляду на яку визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, слід досліджувати крім обставин оформлення первинних документів наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленою за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця).
Суд дійшов висновку про те, що згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи, по перше - фіксують факти здійснення господарських операцій і, по друге - слугують підставою для бухгалтерського обліку цих операцій. А на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Лише реальні зміни майнового стану платника податків є визначальною ознакою господарської операції. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Насамперед йдеться про реальність і товарність господарської операції, а також про підтвердження/непідтвердження товарності господарської операції належними і допустимими доказами.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що всі документи, які б могли підтвердити факт поставки товару підписані лише виконавцем.
Тому прослідкувати реальний рух товару неможливо.
Натомість матеріали справи містять беззаперечні докази здійснення передоплати за непоставлений товар.
Статтею 693 ЦК України встановлено наступне: якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права слідує, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
ТОВ "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" зверталося до ТОВ "ОРМЕТПРОМ" з претензією № 0206-1 від 02.06.2020 про повернення попередньої оплати за непоставлений товар відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000549 від 29.10.2019 в розмірі 41400 грн 00 к. та рахунку-фактури № СФ-0000568 від 19.11.2019 в розмірі 75000 грн 00 к.
Однак, претензія залишена без належного реагування з боку ТОВ "ОРМЕТПРОМ".
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено правову позицію відповідно до якої, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Суд звертає увагу ТОВ "ОРМЕТПРОМ" на ст. 42 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно якої господарська діяльність здійснюється на власний ризик.
Статтями 42, 44 ГК України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
Таким чином, приймаючи до уваги загальні положення стосовно ведення підприємницької діяльності, ТОВ "ОРМЕТПРОМ" мав би самостійно передбачати відповідні наслідки неналежного оформлення документів.
Зважаючи на приписи ч. 2 ст. 87 ГПК України показання свідків про проведення випробувань транспортера, направлення автомобіля для завантаження не можуть встановлювати обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах, як-то належним чином оформлених видаткових та товарно-транспортних накладних.
Поданий ТОВ "ОРМЕТПРОМ" речовий (електронний) доказ з фото та відеозйомкою суд визнає неналежним, враховуючи таке.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 908/1120/17 для оцінки належності відеозапису як доказу береться до уваги наявність у ньому необхідних реквізитів електронного доказу, таких як фіксація дати та часу зйомки, місця події. Питання щодо автентичності відеозапису та відсутності в ньому монтажу вирішується шляхом призначення судової експертизи. На практиці часто виникають проблеми з неможливістю виявити ознаки монтажу навіть шляхом проведення судової експертизи у випадку, якщо використовується копія аудіозапису чи відеозапису, а не їх оригінал (постанова Верховного Суду від 31.10.2019 р. у справі №404/700/17).
В даному випадку поданий суду відеозапис не містить обов'язкових реквізитів електронного доказу. Більше того, при дослідженні цього доказу видно, що особи, яких записували на телефон явно не обізнані про такий факт.
Ідентифікувати особу, якою здійснювався запис також неможливо.
Тому суд вважає, що такий електронний доказ не захищений від внесення правок та викривлень.
Надаючи оцінку електронному доказу суд зазначає, що надане позивачем відео не може вважатися належним та достатнім доказом фіксування відповідних подій, оскільки не містить необхідних реквізитів електронного доказу, як то фіксації дати та часу зйомки, місця події, тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.06.2018 у справі № 908/1120/17.
Також судом встановлено, що умовами договору поставки сторони не погоджували можливість здійснення відеозйомки.
Подані ТОВ "ОРМЕТПРОМ" копії креслень та технічних вимог до виготовлення обладнання не потребують дослідження, оскільки встановлення обставин, що стосуються процесу підготовки до виготовлення обладнання не входять до предмета доказування у даній справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).
Висновки суду.
В контексті наведеного первісний позов підлягає задоволенню, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
При зверненні до суду з первісним позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2102 грн 00 к., при зверненні до суду з зустрічним позовом позивач сплатив також 2102 грн 00 к.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки первісний позов задоволено в повному обсязі судовий збір в сумі 2102 грн 00 коп. слід покласти на відповідача за первісним позовом.
Судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом слід залишити за останнім враховуючи те, що в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРМЕТПРОМ" про стягнення заборгованості в сумі 116400 грн 00 к. - задоволити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРМЕТПРОМ" (вул. Окружна, буд. 1, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; ідентифікаційний код 36894538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" (вул. Берегова, буд. 133-Б, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; ідентифікаційний код 39445161) - 116400 (сто шістнадцять тисяч чотириста) грн 00 к. заборгованості та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 к. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРМЕТПРОМ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика столярних виробів "Маестро А-Г" про стягнення 75000 грн 00 к. заборгованості за поставлене обладнання - відмовити.
Судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом залишити за останнім.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 11.05.2021.
Суддя Т. В. Стефанів