26 лютого 2007р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Пнівчук О.В., Бідочко Н.П.,
секретаря Пилипчук Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про зобов'язання зробити перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення з кожним збільшенням прожиткового мінімуму, -з участю представника апелянта - ОСОБА_2.
встановила:
Постановою Івано-Франківського міського суду від 6 грудня 2006 року в позові ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про зобов'язання зробити перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення з кожним збільшенням прожиткового мінімуму відмовлено.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що судом не враховано, що він, як учасник бойових дій, має право на підвищення пенсії на 150% прожиткового мінімуму, розмір якого встановлюється законом. Загальна сума підвищення за період з січня 2002 року по 31 липня 2006 року за мінусом суми підвищення, яка йому була виплачена, становить 32640 грн. ЗО коп. без врахування інфляції. Відповідач розмір підвищення його пенсії в сумі 29 грн. 87 коп. обґрунтовує Постановою КМУ від 3.01.2002р. №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету". Однак, дана постанова не відповідає вимогам Конституції, ст. 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення", ЗУ «Про прожитковий мінімум". Оскільки нормативно-правовий акт суперечить закону, суд зобов'язаний був застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою задовільнити його позов.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала по вищенаведених мотивах.
Представник Івано-Франківського обласного військового комісаріату не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду належним чином був повідомлений.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач був звільнений в запас 31 липня 1993 року у зв'язку з виходом на пенсію по досягненні пенсійного віку та відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідачем
Справа № 22-а-109/2007р. Головуючий у 1 інстанції Перегінець Л.В.
Категорія 22 Доповідач Беркій О.Ю.
була призначена пенсія за вислугу років. З 20.09.1996р. позивача визнано учасником бойових дій, а з 27.12.2004 року інвалідом війни 3 групи.
Згідно розрахунку пенсії по вислузі років ОСОБА_1 зроблено перерахунок пенсії, яка становить 886 грн. 76 коп.
Згідно копії розрахунку пенсії по інвалідності від 1 квітня 2005 року розмір пенсії позивача становить 1832 грн. 92 коп.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" позивачу нараховано надбавку до пенсії як учаснику бойових дій, а згодом як інвалідом війни 3 групи в сумі 29 грн. 87 коп., азі січня 2005 року в розмірі 39 грн. 82 коп.
За наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 15 п. «г" Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" на 150% мінімальної пенсії за віком немає та обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Посилання апелянта на неправильне застосування судом норм матеріального права не заслуговують на увагу, оскільки саме ПКМ №1 від 3 січня 2002р. встановлено розмір розрахунку підвищень пенсій для осіб, які мають право на неї згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Івано-Франківського міського суду від 6 грудня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з часу проголошення.