Справа № 755/734/21
"07" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
12.01.2021 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до позовних вимог, позивач просить суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 5449,06 грн., та стягнути понесені судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 13 червня 2017 року між АТ «Державний експортно - імпортний банк України»та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка у рамках зарплатного проекту №0002087937БС/2017-06, відповідно до умов якого, відповідачу було відкрито кредитну лінію для проведення операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості по кредиту не більше 48000,00 грн. на строк до 31.05.2019 року включно, зі сплатою 28,00 % кожного місяця. Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах передбачених договором. При цьому, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Позивач вказує, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору, станом на 13.11.2020 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 5449,06 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 3405,70 грн., заборгованості за процентами у розмірі 531,50 грн., пені, нарахованої на прострочену заборгованість за процентами в сумі 18,72 грн., пені, нарахованої на прострочену заборгованість за Кредитом у розмірі 1493,14 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.
Ухвалою суду від 20.01.2021 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Як вбачається з матеріалів справи, копію позовної заяви разом з доданими до неї документами отримана відповідачем особисто, однак процесуальним правом подати відзив на позовну заяву, відповідач не скористався.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 13 червня 2017 року між Публічним акціонерним товариством ««Державний експортно - імпортний банк України»» (правонаступником якого є АТ ««Державний експортно - імпортний банк України»») та ОСОБА_1 укладений Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку у рамках зарплатного проекту №0002087917БС/2017-06, відповідно умов якого, Банк відкрив Клієнту кредитну лінію, у межах якої Банк надає Клієнту Кредит з лімітом у розмірі не більше 48000,00 грн. для проведення операцій із застосуванням картки, а клієнт зобов'язався повернути кредит банку та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором, дія кредитної лінії припиняється 31.05.2019 року (а. с. 14-17).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Таким чином, як підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем ОСОБА_1 порушено умови Договору про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка у рамках зарплатного проекту №0002087937БС/2017-06 від 13.06.2017 року в частині стягнення заборгованості за кредитом (основним боргом) в сумі 3405,70 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, при визначені суми заборгованості суд бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи, оскільки відповідач не скористався процесуальним правом надати належні та допустимі докази щодо спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії Кредитного договору.
Відповідно до позовних вимоги, позивачем окремо пред'явлено вимоги до відповідача про стягнення нарахованих але не сплачених відсотків, які нараховані позивачем з 23.01.2020 року по 13.08.2020 рік у сумі 531,50 грн.; пені у розмірі 18,72 грн., які нараховані за період з 01.02.2020 року по 13.08.2020 рік на суму прострочених процентів; пені у розмірі 1493,14 грн., за період з 14.08.2019 року по 13.08.2020 року нараховану на суму простроченого основного боргу.
Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно п. 2.6 Договору, за користування Кредитом клієнт зобов'язаний щомісячно сплачувати банку проценти нараховані банком за фіксованою ставкою у розмірі 28,00 % річних.
Відповідно до п. 7.2 Договору, У разі прострочення сплати заборгованості за Кредитом та/або процентів за користування Кредитом, Клієнт сплачує Банку за кожний день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів , починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості до дня погашення відповідної заборгованості у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтями 1046, 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 1048 та частини 1 статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Сторони погодили, що дія Кредитної лінії припиняється 31.05.2019 року (п. 2.3 Договору)
Крім того, згідно таблиці визначення сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, що є Додатком №1 до Договору, вбачається, що сторони обумовили порядок сплати грошових коштів, та зобов'язання відповідача вносити на погашення заборгованості за кредитним лімітом грошової суми з урахуванням відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 31.05.2019 року. (а. с. 18)
За умовами п. 4.2 Договору, Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється банком виходячи з фактичної заборгованості за кредитом на початок кожного календарного дня поточного місяця, розміру процентної ставки, визначеної цим Договором, фактичної кількості календарних днів у поточному місяці та фактичної кількості календарних днів у поточному році. Нарахування процентів за користування кредитом банк здійснює починаючи з першого календарного дня, наступного за днем видачі кредиту, по день повного погашення кредиту.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами договору кредиту № 000208793БС/2017-06 від 13 червня 2017 року «Державний експортно - імпортний банк України», як фінансова установа, надала позичальнику грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі 31 травня 2019 року.
Таким чином, кредитор АТ «Державний експортно - імпортний банк України» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами та нарахованої пені у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 31 травня 2019 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти та розмір пені.
Досліджений судом розрахунок заборгованості, який долучено до матеріалів справи відповідачем свідчить про те, що нарахована сума заборгованості по процентам та пені проводилась позивачем після закінчення строку дії договору.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем АТ «Державний експортно - імпортний банк України» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по нарахованих але не сплачених відсотків, які нараховані позивачем з 23.01.2020 року по 13.08.2020 рік у сумі 531,50 грн.; пені у розмірі 18,72 грн., які нараховані за період з 01.02.2020 року по 13.08.2020 рік на суму прострочених процентів; пені у розмірі 1493,14 грн., за період з 14.08.2019 року по 13.08.2020 року нараховану на суму простроченого основного боргу є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, приймаючи рішення, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача 3405,70 грн., що складається з заборгованості за кредитом (основним боргом).
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 549, 553, 610, 612, 625 626, 628,629, 639, 634, 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України»заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку у рамках зарплатного проекту №002087937БС/2017-06 у розмірі 3405 (три тисячі чотириста п'ять) гривень 70 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн..
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.05.2021 року.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Державний екпортно - імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127, код ЄДРПОУ 00032112);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Суддя -