Справа №:755/30014/14-к
Провадження №: 1-о/755/11/21
"19" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_3 про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року у кримінальному провадженні № 12014100040007161 від 11 червня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, за нововиявленими обставинами,
ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року у кримінальному провадженні № 12014100040007161 від 11 червня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, за нововиявленими обставинами.
Заява мотивована тим, що директор дочірнього підприємства компанії «Рапала» в Україні ОСОБА_4 , адвокат компанії ОСОБА_5 та інші особи сфальшували докази обвинувачення у кримінальному провадженні № 12014100040007161 від 11 червня 2014 року шляхом приховування від суду документів від 27 травня 2014 року про договірні відносини ОСОБА_3 з компанією «Рапала» та зміни показань під час допиту 18 червня 2014 року. Через фальшування доказів обвинувачення та вчинення інших злочинів проти директора ОСОБА_4 та причетних осіб відкрито ряд кримінальних проваджень. А з метою ухилення від кримінальної відповідальності директор ОСОБА_4 незаконно перереєстрував ДП «ВМС Вотер Куїн Україна» на ДП «Азуа Девелопмент», про що ОСОБА_3 стало відомо із мережі інтернет на початку 2021 року.
Заявник у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності через незадовільний стан здоров'я та карантин.
Інші учасники судового провадженняпро судове засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 466 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Статтею 459 КПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ст. 460 КПК України учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Згідно ч. 2 ст. 462 КПК України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються, зокрема, обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Нововиявленими обставинами, відповідно до ч. 2 ст. 459 КПК України, визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
При цьому, нововиявленими обставинами слід вважати такі обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи, але не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Ці обставини повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Судуу справі № 496/4533/17 від 04 листопада 2019 року, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є ревізійною стадією, в ході якої суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише надає оцінку доводам учасників судового провадження щодо наявності у кримінальному провадженні обставин, що не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, а також щодо можливості впливу цих обставин на правильність судового рішення, яке належить переглянути. Предметом судового розгляду в порядку провадження за нововиявленими обставинами виступає не обвинувальний акт, а судове рішення, зокрема вирок суду, що набрав законної сили, яким установлено наявність чи відсутність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину.
При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами важливо не порушувати балансу між можливістю перегляду судового рішення і принципом юридичної визначеності, про що наголошував неодноразово у своїх рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Желтяков проти України», «Пономарьов проти України», який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилося під сумнів. Даний принцип вимагає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
06 березня 2015 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Ухвалою Апеляційного суд м. Києва від 13 липня 2015 року вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року щодо ОСОБА_3 залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2015 року щодо ОСОБА_3 скасовано з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Між тим 10 березня 2016 року Апеляційним судом міста Києва розглянуто апеляційну скаргу на зазначений обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 та залишено його без змін в частині визнання винуватим, проте змінено в частині призначення покарання.
Також згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ОСОБА_3 вже неодноразово подавав заяву про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року за нововиявленими обставинами, крім того вказані обставини були також предметом розглядусудамиапеляційної такасаційної інстанції
Так, зокрема, 21 серпня 2020 року вказана заява знаходилась в провадженні судді ОСОБА_6 та була розглянута по суті із постановленням ухвали від 28 грудня 2020 року про відмову в задоволенні зазначеної заяви.
Київським апеляційним судом м. Києва постановлено ухвалу від 17 лютого 2021 року за результатами розгляду апеляційної скарги заявника на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року, якою залишено без змін ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року про відмову у перегляді зазначеного вироку за нововиявленими обставинами, та встановлено, щоза підроблення доказів у ст. 384 КК передбачено кримінальну відповідальність, тому належним засобом доказування існування викладених у заяві ОСОБА_3 обставин слід вважати процесуальне рішення за наслідками здійснення кримінального провадження, яким би було встановлено відповідні факти.Проте належного підтвердження доводів у частині підроблення доказів ОСОБА_3 суду не надав.В свою чергу викладені ОСОБА_3 у заяві доводи по суті зводяться до тверджень щодо незаконності та необґрунтованості, на його думку вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року. З цих підстав суд визнав вимоги апеляційної скарги ОСОБА_3 про скасування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28 грудня 2020 року безпідставними.
Посилання ОСОБА_3 як на нововиявлені обставини на те, що на даний час відкриті кримінальні провадження щодо директора ОСОБА_4 та причетних осіб, не є нововиявленою обставиною в розумінні ч. 2 ст. 459 КПК України.
Зважаючи на вищевикладене, суд, проаналізувавши заяву ОСОБА_3 про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року за нововиявленими обставинами, не вбачає підстав для її задоволення .
Керуючись ст. 459-467 КПК України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2015 року у кримінальному провадженні № 12014100040007161 від 11 червня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 189 КК України, за нововиявленими обставинами - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржено протягом 7 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя : ОСОБА_1