Справа 359/9674/19
Провадження №2/359/289/2021
22 квітня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Коробова О.П.,
за участю представника позивачів ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,
за участю представника третьої особи ОСОБА_12,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Каса народної допомоги», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна та Верповська Олена Володимирівна , про витребування квартири з чужого незаконного володіння та припинення речового права на цей об'єкт нерухомого майна,
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
1.1. В жовтні 2019 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом та посилались на те, що 10 червня 2014 року ОСОБА_4 уклала з ТОВ «Каса народної допомоги» кредитний договір №1006001/000-КФІ/14, за яким ТОВ «Каса народної допомоги» надала кредит в розмірі 125000 гривень, а ОСОБА_4 зобов'язалась щомісячно до 10 червня 2015 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 48% річних. В той же день ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали з ТОВ «Каса народної допомоги» договір іпотеки, за яким позивачі передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . 10 червня 2014 року на підставі договору іпотеки була оформлена заставна, яка засвідчувала право ТОВ «Каса народної допомоги» на отримання виконання за кредитним договором або звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання грошових зобов'язань. 29 квітня 2016 року ТОВ «Каса народної допомоги» уклала з ОСОБА_10 договір купівлі-продажу заставної №1006001/000-КФІ/14/КЗ, за яким ТОВ «Каса народної допомоги» відчужила ОСОБА_10 заставну, оформлену 10 червня 2014 року на підставі договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ «Каса народної допомоги». 6 серпня 2016 року ОСОБА_10 уклала з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу квартири, за яким ОСОБА_10 відчужила у власність відповідача квартиру АДРЕСА_1 . В той же день в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на придбану нею спірну квартиру.
1.2. Позивачі посилаються на те, що вимогу про погашення боргу за кредитним договором отримала лише ОСОБА_4 . Інші іпотекодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не отримували такої вимоги. Ця обставина свідчить про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено з порушенням порядку, передбаченого ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку». Крім того, станом на день укладення договору купівлі-продажу заставної ринкова вартість спірної квартири була істотно заниженою. Тому ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили суд скасувати державну реєстрацію за відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 , а також витребувати цей об'єкт нерухомого майна з чужого незаконного володіння відповідача.
1.3. В ході підготовчого провадження представник позивачів ОСОБА_1 подав заяву про часткову зміну пред'явленого позову (а.с.214-215 т.1): просить припинити право власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , а також витребувати цей об'єкт нерухомого майна з чужого незаконного володіння відповідача.
2. Інформація про рух цивільної справи.
2.1. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 14 листопада 2019 року (а.с.40-41 т.1) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засіданні.
2.2. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 24 липня 2020 року (а.с.202-203 т.1) до участі у розгляді цивільної справи була залучена приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
2.3. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 20 листопада 2020 року (а.с.246-247 т.1) витребувало у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Анохіної В.М. копію спадкової справи №4/2018 (№63110439), заведеної після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2.4. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 9 грудня 2020 року (а.с.66-67 т.2) в порядку процесуального правонаступництва ОСОБА_10 було замінено на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також залучено їх до участі у розгляді цивільної справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
2.5. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 13 січня 2021 року (а.с.72-73 т.2) підготовче провадження було закрито та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
3. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
3.1. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує позов в зміненій редакції та наполягає на його задоволенні.
3.2. Представник відповідача ОСОБА_2 не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень вона посилається на те, що постановою Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В.М., про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, скасування державної реєстрації права власності на цей об'єкт нерухомого майна, а також зобов'язання повернути квартиру. Зі змісту цього судового рішення, яке набрало законної сили, вбачається, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були вручені вимоги про погашення боргу за кредитним договором. Це свідчить про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки було здійснено з дотриманням вимог, передбачених ст.35 Закону України «Про іпотеку». На підставі ч.4 ст.82 ЦПК України вказані обставини не підлягають повторному доказуванню. Тому представник відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову. Крім того, вона подала заяву про застосування строку позовної давності (а.с.217-219 т.1).
3.3. Представник ТОВ «Каса народної допомоги» Бойченко О.В. також просить суд відмовити у задоволенні позову та з цією метою подав заяву про застосування строку позовної давності (а.с.169-174 т.1).
3.4. Інші учасники судового процесу не з'явились у судове засідання. Вони неодноразово у встановленому порядку повідомлялись про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується численною судовою кореспонденцією, що міститься в матеріалах цивільної справи.
4. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
4.1. 10 червня 2014 року ОСОБА_4 уклала з ТОВ «Каса народної допомоги» кредитний договір №1006001/000-КФІ/14 (а.с.8-10, 114-119 т.1), за яким ТОВ «Каса народної допомоги» зобов'язалась надати кредит в розмірі 125000 гривень, а ОСОБА_4 зобов'язалась щомісячно до 10 червня 2015 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 48% річних.
4.2. В той же день ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали з ТОВ «Каса народної допомоги» договори поруки №П1 1006001/000-КФІ/14 та №П2 №1006001/000-КФІ/14 (а.с.128, 129 т.1), за якими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зобов'язались відповідати перед ТОВ «Каса народної допомоги» за неналежне виконання ОСОБА_4 грошових зобов'язань за кредитним договором №1006001/000-КФІ/14 від 10 червня 2015 року.
4.3. 10 червня 2014 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали з ТОВ «Каса народної допомоги» договір іпотеки (а.с.11-14, 121-124 т.1), за яким позивачі передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . В той же день на підставі договору іпотеки була оформлена заставна (а.с.17, 125 т.1), яка засвідчувала право ТОВ «Каса народної допомоги» на отримання виконання за кредитним договором або звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання грошових зобов'язань.
4.4. 10 червня 2014 року ТОВ «Каса народної допомоги» видала ОСОБА_4 кредит в розмірі 125000 гривень. Ця обставина підтверджується копією видаткового касового ордера від 10 червня 2014 року (а.с.120 т.1).
4.5. 29 квітня 2016 року ТОВ «Каса народної допомоги» уклала з ОСОБА_10 договір купівлі-продажу заставної №1006001/000-КФІ/14/КЗ (а.с.16, 126 т.1), за яким ТОВ «Каса народної допомоги» відчужила ОСОБА_10 заставну, оформлену 10 червня 2014 року на підставі договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ «Каса народної допомоги».
4.6. 6 серпня 2016 року ОСОБА_10 уклала з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу квартири (а.с.26-29 т.1), за яким ОСОБА_10 відчужила у власність відповідача квартиру АДРЕСА_1 . Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №184589879 від 11 жовтня 2019 року (а.с.34 т.1) вбачається, що 5 серпня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
4.7. Спірні правовідносини регулюються розділом V «Задоволення вимог іпотеко-держателя за рахунок предмета іпотеки» Закону України «Про іпотеку».
5. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
5.1. Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко-держателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
5.2. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5.3. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
5.4. Згідно з п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає в тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
5.5. Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії», одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатись. Базове тлумачення принципу res judicata міститься також в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії», у справі «Науменко проти України», у справі «Праведная проти Росії», у справі «Христов проти України», у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
5.6. Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
5.7. Згідно з ч.1-ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
6. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
6.1. 27 листопада 2014 року ТОВ «Каса народної допомоги» надіслала ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_11 вимоги, в яких ТОВ «Каса народної допомоги» вимагала від позивачів погасити борг за кредитним договором в загальному розмірі 143166 гривень 67 копійок, що складався з боргу поверненню кредиту в розмірі 125000 гривень та боргу по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 18166 гривень 67 копійок. Крім того, у надісланих вимогах ТОВ «Каса народної допомоги» попереджувала ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_11 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 у разі ухилення позивачів від погашення вказаного боргу. 2 лютого 2015 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В. видала свідоцтва (а.с.136-137, 139-140, 142-143 т.1), в яких вона підтвердила передачу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_11 вимог про погашення боргу за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зі змісту постанови Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року (а.с.53-57 т.1) вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_11 отримали вимоги ТОВ «Каса народної допомоги» про погашення боргу за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі ч.4 ст.82 ЦПК України ця обставина не підлягає повторному доказуванню. Крім того, з копій рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.135, 138, 141 т.1) вбачається, що ОСОБА_4 особисто отримала вимоги ТОВ «Каса народної допомоги» про погашення боргу за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вона є дружиною ОСОБА_3 та матір'ю ОСОБА_11 . Тому презюмується, що ОСОБА_3 та ОСОБА_11 також отримали вимоги ТОВ «Каса народної допомоги» про погашення боргу за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України позивачі та їх представник ОСОБА_1 не подали жодного доказу на спростування цієї презумпції. Аналіз наведених обставин переконливо свідчить про дотримання порядку, передбаченого ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку», при зверненні стягнення на квартиру АДРЕСА_1 .
6.2. Постановою Апеляційного суду Київської області від 12 червня 2018 року (а.с.53-57 т.1) було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Анохіна В.М., про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру, скасування державної реєстрації права власності на цей об'єкт нерухомого майна, а також зобов'язання повернути квартиру. Задоволення позову, пред'явленого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , призведе до незаконного перегляду постанови Апеляційного суду Київської області. У такий спосіб буде порушений принцип юридичної визначеності та право ОСОБА_6 на справедливий суд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Запобігання допущення такого порушення є додатковою, але не менш вагомою, підставою для відмови у задоволенні позову.
6.3. В матеріалах цивільної справи міститься висновок експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №14/02/20 від 14 лютого 2020 року (а.с.85-102 т.1), зі змісту якого вбачається, що станом на 25 квітня 2016 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 становила 729000 гривень. Однак пред'явлений позов не містить вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу заставної №1006001/000-КФІ/14/КЗ від 29 квітня 2016 року. Це свідчить про те, що висновок експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи №14/02/20 від 14 лютого 2020 року не містить відомостей, що стосуються предмета доказування, та за цією ознакою є неналежним доказом в розумінні ст.77 ЦПК України. Натомість, зі змісту договору купівлі-продажу квартири від 6 серпня 2016 року (а.с.26-29 т.1) вбачається, що продаж квартири АДРЕСА_1 був вчинений за 700000 гривень, що були еквівалентні 28000 доларів США.
6.4. З огляду на це суд дійшов до переконання про відсутність підстав для припинення права власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 , а також для витребування цього об'єкта нерухомого майна з чужого незаконного володіння відповідача. Тому у задоволенні позову, пред'явленого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , належить відмовити в повному обсязі.
6.5. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.11 постанови №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Так, у задоволенні позову, пред'явленого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відмовлено у зв'язку з його безпідставністю. В такому випадку суд не застосовує строк позовної давності до спірних правовідносин.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.2. Встановлено, що позивачі сплатили судовий збір в розмірі 2347 гривень 50 копійок. Ця обставина підтверджується квитанцією №37 від 12 жовтня 2019 року (а.с.1 т.1). Однак у задоволенні пред'явленого позову відмовлено в повному обсязі.
7.3. З огляду на це суд вважає, що підстави для відшкодування позивачам витрат на оплату судового збору відсутні.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Каса народної допомоги», ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Анохіна Вікторія Михайлівна та Верповська Олена Володимирівна , про витребування квартири з чужого незаконного володіння та припинення речового права на цей об'єкт нерухомого майна відмовити.
Повний текст рішення суду складений 5 травня 2021 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець