Справа № 136/304/21
провадження №3/136/116/21
29 квітня 2021 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., за участі особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Власюка А.І., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділу поліції № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого пожежником-рятувальником ДПРУ -5ДПР31, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягуваного до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
На розгляд суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №214669 слідує, що 21.02.2021 о 10:30 год., по вул. Молодіжній, с. Брицьке, Вінницький р-н, Вінницька обл., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, а саме: мав різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук та почервоніння очей. Від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння відмовився в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення не визнав, суду пояснив, що 21.02.2021 о 10:30 год., керуючи транспортним засобом був зупинений працівниками поліції в с. Брицьке по вул. Молодіжній, які вказали на наявність ознак у нього алкогольного сп'яніння, пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу не пропонували, а вказали на необхідність проїхати до медичного закладу, оскільки він поспішав, підвозив сусідку, тому не погодився, при цьому свідків не було, його посадили в транспортний засіб працівників поліції та повезли в с. Вахнівка, де зустріли свідків, які підписали пояснення, жодних дій щодо ухилення пройти огляд на місці він не вживав.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про таке.
ОСОБА_1 притягується до відповідальності за відмову як особа, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи додано письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з яких слідує, що вони були свідками того, що водієві ОСОБА_4 було запропоновано пройти огляд на факт вживання спиртних напоїв та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Направлення на проведення огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 21.02.2021 о 10:35 год.
Процедура направлення та проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння (далі - Інструкція), яка 09.11.2015 року затверджена Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду від 17 грудня 2008 р. N 1103 (далі Порядок).
Згідно п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, які передбачені пунктом 3 розділу І цієї Інструкції.
Відповідно до приписів ст.266 КУпАП в редакції нга час вчинення адміністративного правопорушення, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно п.4 Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Із пояснень особи, яка притягується до відповідальності судом встановлено, що 21.02.2021 о 10:30 год. його було зупинено працівниками поліції в с. Брицьке, на місці зупинки транспортного засобу йому не пропонували пройти огляд за допомогою приладу Драгер, свідків при цьому не було запрошено. Протокол складався в с. Вахнівка через деякий проміжок часу, що не відповідає часу вказаному у протоколі, було знайдено свідків.
З метою з'ясування усіх обставин справи судом було вжито заходів для виклику свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення для безпосереднього їх допиту судом.
Свідок ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим в судове засідання не з'явився, про поважність причин суд не повідомив, суд вжив усіх заходів.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що 21.02.2021 точного часу він не пам'ятає, був зупинений працівниками поліції в с. Вахнівка, коли рухався на велосипеді до бригади за трактором аби прогорнути сніг по вулиці, тому були узгоджені години і він поспішав. При цьому, працівники поліції запропонували йому бути свідком того, що в ОСОБА_1 наявні ознаки сп'яніння, останні стояв на відстані більше 10 м, він ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не побачив, тим паче не міг відчути бо відстань суттєва, вигляд той мав охайний, дій ніяких не вчиняв, а оскільки він поспішав, то підписав чистий листок паперу, про що дуже жалкує, оскільки він знає ОСОБА_1 як порядну законослухняну людину, яка проживає в сусідньому селі.
У п.27 постанови Пленуму 23.12.2005 № 14, зазначено, що якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Як убачається із протоколу та доданих письмових пояснень свідків дії щодо ухилення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не зафіксовано, ознаки сп'яніння свідок ОСОБА_3 не побачив.
Підпункт (d) пункту 3 статті 6 Конвенції визначає, що кожний обвинувачений має право допитати свідка, який свідчить проти нього або ж мати право на те, щоб ці свідки були допитані, а також право на виклик і допит свідків на його користь на таких самих умовах, як і для свідків, що показують проти нього (Трофимов против России (Trofimov v. Russia), пункт 33; Садак против Турции (№ 1) (Sadak and Others v. Turkey (no. 1)), пункт 67).
Можливість очної ставки обвинуваченого з важливим свідком в присутності судді є суттєвим елементом справедливого судового розгляду (Тарау против Румынии (Tarau v. Romania), пункт 74; Гравиано против Италии (Graviano v. Italy), пункт 38).
Суд приймає до уваги позицію Європейського Суду з прав людини у справі “Корнєв і Карпенко проти України” (п. 54 Рішення), де Суд визначив, що пункти 1 і 3(с1) статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, як загальне правило вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше.
Європейський Суд зазначив, що обвинувачення не може ґрунтуватися виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. Із цього випливає, що якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими статті 6 Конвенції, що має місце у даній справі.
Крім цього, як було встановлено із пояснень особи, яка притягується до відповідальності та протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було зупинено в с. Брицьке, у той же час свідки були очевидцями подій в с. Вахнівка, що не є місцем зупинки транспортного засобу. Та суперечить приписам ст.266 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП визначено поняття доказів.
Частиною другою вказаної норми передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
До матеріалів справи не додано інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Суд, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, провадження у справі слід закрити на підставі статті 247 ч.1 п.1 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 130, 247, 251, 266, 276, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя С.В. Шпортун