05 травня 2021 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В.П., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Мар'яна І.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 31.03.2021 року, -
Постановою судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 31.03.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянин України, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Відповідно до постанови районного суду, ОСОБА_1 , 18.02.2021 року, о 20 год. 20 хв., рухаючись по вул. Галицький шлях, 66 у м. Чернівці, керував автомобілем марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідність шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КпАП України.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ЄУНСС: 726/341/21 Головуючий у 1 інстанції: Мілінчук С.В.
НП: 33/822/215/21 Суддя-доповідач: Давній В.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що автомобілем він не керував, водієм була його дружина. Вказує, що в закладі ЧОНД, куди його доставили для проходження огляду, свідків його відмови від проходження огляду не було. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП. За наведених обставин вважає, що постанова районного суду не відповідає обставинам справи, а суд при розгляді справи неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Мар'яна І.С., які підтримали подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини в ній зазначені, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги,апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 112516 від 18.02.2021 року, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з якого слідує, що останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків (а.с.2); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку (а.с.6-7); направленнями на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння (а.с.5); відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, що здійснювали оформлення та з якого видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків (а.с.10).
Вказані докази та письмові пояснення свідків підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, який керував транспортним засобом, що в сукупності утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в поясненнях свідків, по справі не вбачається.
Районним судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Безпідставними, на думку апеляційного суду, є доводи ОСОБА_1 , що він не керував автомобілем, а водієм якого була його дружина.
Так, з відеозапису з реєстратора патрульного автомобіля вбачається, що два патрульних автомобіля наздогнали правопорушника, заблокувавши його. Після чого працівниками поліції було здійснено затримання особи водія - ОСОБА_1 , який перебував за кермом автомобіля марки «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с. 41)
Всі інші апеляційні доводи ОСОБА_1 мають формальний характер та спрямовані на ухилення ним від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на вищенаведене при апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Садгірського районного суду м. Чернівці від 31.03.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП -залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Давній