Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
30 квітня 2021 р. Справа №200/5014/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Мозговая Н.А., розглянувши адміністративний позов Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходу реагування у виді анулювання документів дозвільного характеру та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ:04052784, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр.Миру, 70) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та зобов'язання здійснити демонтаж рекламних конструкцій, за якими було надано відповідні дозволи на їх розміщення.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Суд дослідивши подані матеріали позовної заяви, зазначає наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (стаття 1 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункт 8 частини 1 статті 4 КАС України).
Згідно частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 5 статті 5 визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
За приписами пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Відповідно до частини четвертої статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень має право звертатись до адміністративного суду та, відповідно, бути позивачем у суді, виключно у випадках, визначених законом, що узгоджується з вимогами частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 818/1735/17 (адміністративне провадження № К/9901/37315/18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі № 816/2394/16 (провадження № 11-412апп18).
Як вказувалось судом вище, до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та зобов'язання здійснити демонтаж рекламних конструкцій, за якими було надано відповідні дозволи на їх розміщення.
Відповідач у позові не є суб'єктом владних повноважень в розумінні положень КАС України.
При цьому, позивач - суб'єкт владних повноважень, який звернувся до суду із двома позовними вимогами: 1) про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, які були переоформлені на розміщення зовнішньої реклами; 2) зобов'язання здійснити демонтаж рекламних конструкцій, за якими було надано відповідні дозволи на їх розміщення.
Проаналізувавши підстави звернення позивача до суду із позовом, судом встановлено, що право звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень із позовною вимогою про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, які були переоформлені на розміщення зовнішньої реклами, передбачено абзацом 5 частини 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно якого дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру.
Втім, норми наведеного вище Закону, так само, як і норми Закону України «Про рекламу» чи іншими нормами Законів України не передбачено право звернення до адміністративного суду виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування із позовними вимогами про зобов'язання здійснити демонтаж рекламних конструкцій, за якими було надано відповідні дозволи на їх розміщення.
Наведене виключає розгляд в порядку адміністративного судочинства позовних вимог позивача про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснити демонтаж рекламних конструкцій, за якими було переоформлено відповідні дозволи на їх розміщення.
Слід зауважити, що згідно рішень Господарського суду Донецької області по справам № 905/519/17 від 24.05.2017, № 905/143/17 від 13.03.2017, № 905/144/17 від 27.03.2017, № 905/145/17, які додані позивачем до позову, питання стосовно здійснення демонтажу рекламних конструкцій відповідачем за позовом позивача вже було предметом судового розгляду в порядку господарського судочинства, що також доводить ту обставину, що розглядувана позовна вимога не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина 2).
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом (частина 3).
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (частина 4).
При цьому, інша позовна вимога позивача стосовно застосування заходу реагування у виді анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, які були переоформлені на розміщення зовнішньої реклами, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 6 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
При цьому, суд звертає увагу, що статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено повернення частини позовних вимог або відмови у відкритті стосовно частини позовних вимог.
Враховуючи те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 цього Кодексу.
Крім того, посилання позивача в адміністративному позові на те, що ОСОБА_1 як нова фізична особа - підприємець був зареєстрований 16.07.2018 року, тобто отримав новий статус фізичної особи - підприємця та не має жодного відношення до фізичної особи - підприємця, зареєстрованого 07.06.2006 року є необґрунтованими та є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Факт повторної реєстрації ОСОБА_1 у якості ФОП не виключає його обов'язок щодо виконання рішень Господарського суду Донецької області по справам № 905/519/17 від 24.05.2017, № 905/143/17 від 13.03.2017, № 905/144/17 від 27.03.2017, № 905/145/17.
Згідно частини 6 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 21, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходу реагування у виді анулювання документів дозвільного характеру та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.А. Мозговая