27.04.2021 м.Дніпро Справа № 904/6353/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів Кузнецова В.О., Чередка А.Є.
при секретарі судового засідання Михайловій К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 (прийняте суддею Петренко І.В., повне судове рішення складено 21.01.2021) у справі № 904/6353/20
за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРИСТАЛ ГООІ"
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС"
про стягнення 936725,90грн., з яких 741600,00грн. основної заборгованості; 7780,72грн. пені; 185400,00грн. штрафу; 1945,18грн. трьох процентів річних (договір №б/н від 23.03.2020 про надання поворотної фінансової допомоги)
ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРИСТАЛ ГООІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" в якій просить стягнути з останнього на свою користь 741 600, 00 грн. основної заборгованості; 7 780, 72 грн. пені; 185 400, 00 грн. штрафу; 1 945, 18 грн. трьох процентів річних за договором №б/н від 23.03.2020 про надання поворотної фінансової допомоги.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі № 904/6353/20:
- позовні вимоги задоволено у повному обсязі;
- стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРИСТАЛ ГООІ" 741 600, 00 грн. основної заборгованості; 7 780, 72 грн. пені; 185 400, 00 грн штрафу; 1 945, 18 грн. трьох процентів річних; 7 025, 44 грн. судового збору;
- повернуто ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "КРИСТАЛ ГООІ" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 7 025, 44 грн., який сплачено, згідно квитанції №0.0.1918472730.1 від 24.11.2020 на суму 14 050, 89 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з обставин наявності у відповідача заборгованості за договором №б/н від 23.03.2020 про надання поворотної фінансової допомоги. У зв'язку з порушенням строків повернення коштів за договором позивачем нараховано на підставі п.п. 7.4, 7.5 пеню та штраф, а також 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України. Позивач набув статусу кредитора за вказаним договором на підставі договору про відступлення права вимоги № 10/11 від 10.11.2020. При цьому, у відзиві на позов відповідач визнав позовні вимоги.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі № 904/6353/20, в якій просять оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянти зазначають, що відповідно до статуту ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", затвердженого Загальними зборами Учасників ТОВ "Орендастройсервіс", протокол від 25.05.2015, учасниками Товариства є ОСОБА_2 (частка 99,8% статутного капіталу) та ОСОБА_1 (частка 0,2% статутного капіталу). Апелянти протиправно позбавлені права власності на належні їм частки в статутному капіталі зазначеного Товариства з 2017 року. Обставини щодо порушення корпоративних прав апелянтів досліджуються в межах справ № 904/8926/17 та № 904/4982/20.
Не зважаючи на вказані обставини, 23 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Орендастройсервіс" начебто уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕЛЛІН спірний договір №б/н про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого отримало грошові кошти у розмірі 741 600, 00 грн та які начебто передані Товариству. В подальшому відбулася заміна кредитора у зобов'язанні на ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КРИСТАЛ ГООІ".
Апелянти вважають, що зазначені спірні договори про надання поворотної фінансової допомоги та про відступлення права вимоги є фіктивними, так як укладені без наміру створення правових наслідків, а лише для штучного створення боргів Товариства, що в подальшому приведе Товариство з обмеженою відповідальністю "Орендастройсервіс" до фіктивного банкрутства і вчинений від імені Товариства - особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, тому підлягає визнанню Судом недійсними.
Також, апелянти зазначають, що судом не витребувано та не досліджено доказів, які мають істотне значення для вирішення даної господарської справи, а саме виписки по банківських рахунках, бухгалтерські документи тощо на підтвердження передачі та отримання спірних коштів Товариством.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить закрити апеляційне провадження за поданою скаргою.
Зі змісту оскаржуваного Договору вбачається, що він укладений керівниками товариств - сторін правочину, які були компетентними представниками ТОВ "МЕЛЛІН ЛТД" і ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", уповноваженими від їх імені укладати і підписувати цей Договір.
Апелянтами не оспорюється той факт, що спірний Договір про надання поворотної фінансової допомоги від 23.03.2020 укладено у письмовій формі, з додержання вимог цивільного законодавства щодо дотримання форми такого правочину, сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов Договору, Договір підписаний уповноваженими особами обох сторін, що підтверджує відповідність Договору внутрішній волі сторін та вимогам законодавства, що звичайно ставляться до нього.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянти зазначають, що позика надавалась для штучного створення боргів товариства, що у подальшому приведе до його банкрутства тощо. Проте, таке твердження апелянтів є лише голослівним припущенням, не підтвердженим жодним належним та допустимим доказом. У даному випадку внаслідок виконання Договору, активи ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" (позичальника) суттєво збільшились шляхом поповнення його обігових коштів, що не є ознакою банкрута у сенсі вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, апелянтами не надано жодних доказів того, що правочин вчинено на вкрай невигідних умовах та не в інтересах ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС".
Позивач зазначає, якщо ж на виконання правочину було передано майно або майнові права, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. Внаслідок виконання оскаржуваного Договору його сторонами, відбулися реальні зміни їх майнового стану, що підтверджується належними первинними документами - платіжними дорученнями. Слід зазначити, що апеляційна скарга не містить будь-яких зауважень або пояснень апелянтів щодо дефектності правочину та первинних документів, складених на виконання його умов. Також, апелянтами зовсім не заперечуються обставини щодо фактичного його виконання ТОВ "МЕЛЛІН ЛТД".
Апелянтами не надано будь-яких доказів про те, що укладаючи Договір б/н про надання поворотної фінансової допомоги від 23.03.2020 обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення якоїсь особистої користі і такий правочин вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. А тому відсутні підстави для висновку про його фіктивність, оскільки будь-які дані про те, що такий договір містить ознаки фіктивного, в розумінні статті 234 ЦК України, відсутні. З огляду на вищевикладене, можна дійти до висновку про недоведеність апелянтами існування обставин, які за умовами статей 203, 215 ЦК України, були б підставою для визнання правочину фіктивним.
Обставини господарських справ №904/4982/20 та №904/8926/17, на які посилаються ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в обґрунтування своєї апеляційної скарги, не підтверджують заявлені вимоги та не мають будь-якого значення для розгляду цієї справи №904/6353/20, так як по ним відсутні судові рішення, що набрали законної сили.
Посилаючись на порушення свого корпоративного статусу, апелянти жодним чином не обґрунтували той факт, що отримання товариством суми позики спричинило їм особисто або безпосередньо товариству будь-яку майнову шкоду.
Не залежно від того, чи апелянти мали статус колишніх або діючих учасників ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС", отримання товариством від ПП "КРИСТАЛ ГООІ" коштів у формі фінансової допомоги, дозволило суттєво активувати статутну діяльність ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" та потенційно збільшити його платоспроможність тощо.
Отже, апеляційна скарга гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взагалі не містить правового обґрунтування про те, що отримані ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" в якості фінансової допомоги грошові кошти, порушують їх особисті майнові права та інтереси, як колишніх співучасників та співзасновників товариства.
Апелянти у справі не були ані стороною Договору, ані учасниками ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" на момент укладення правочину та його фактичного виконання і ухвалення оскаржуваного рішення, тобто відсутнє будь-яке порушення особистих майнових прав та інтересів апелянтів.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
27.04.2021 від скаржників надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника.
Також, 27.04.2021 від скаржників надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, до набрання законної сили рішеннями у справах №904/8926/17 та №904/4982/20.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 904/6353/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 27.04.2021 о 14:00 год.
В судовому засіданні 27.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.
З'ясовуючи процесуальний статус особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява № 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Відповідно до частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
З наведеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Отже, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на таке рішення суду, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. При цьому обов'язковою умовою для наявності такого права є вирішення судом у справі питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки. У такому разі особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї такого права, обґрунтувавши наявність трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) права, (2) інтереси та (3) обов'язки. У свою чергу суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з цієї справи таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив на інтереси скаржника тощо.
Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження.
З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2020 між ТОВ "МЕЛЛІН ЛТД" (позикодавець) та ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" (позичальник) укладено договір №б/н про надання поворотної фінансової допомоги від 23.03.2020.
На виконання договору позикодавець передав відповідачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 741 600, 00грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Відповідач не повернув фінансову допомогу у строк визначений договором.
Також, між ТОВ "МЕЛЛІН ЛТД" (первісний кредитор) та ПП "КРИСТАЛ ГООІ" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 10/11 від 10.11.2020 за вищезазначеним договором поворотної фінансової допомоги.
У зв'язку з порушенням строку повернення фінансової допомоги нараховано пеню, штраф та 3% річних.
Отже, предметом спору є стягнення заборгованості за договором договір №б/н про надання поворотної фінансової допомоги від 23.03.2020, що укладений між двома юридичними особами, як це встановлено було вище. Апелянти не є сторонами спірного договору, вказаний договір не спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків апелянтів.
За положеннями статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
За укладеним господарським товариством договором права та обов'язки набуває саме товариство як сторона договору. При цьому сукупність прав та обов'язків безпосередньо учасників цього товариства укладенням товариством договору жодним чином не змінюється.
Апеляційна скарга по суті мотивована порушенням корпоративних прав апелянтів, наявних у ТОВ "Орендастройсервіс" (за їх доводами).
Укладення товариством спірного договору не є прямим порушенням прав учасників товариства на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном. Окрім того, інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються.
З рішення суду першої інстанції не виникають будь-які права чи обов'язки апелянтів як суб'єктів в корпоративних відносинах та носіїв корпоративних прав відповідача (за доводами апелянтів), відповідні питання в судовому рішенні не вирішувалися, а будь-які припущення та потенційні загрози впливу виконання рішення у даній справі на майнові інтереси апелянтів як учасників відповідача (за їх доводами) не свідчать про те, що суд вирішив питання про права, інтереси та/або обов'язки апелянтів.
За викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуваним рішенням господарського суду не вирішувались питання про права, інтереси та обов'язки скаржників, а здійснювалось з'ясування обставин справи щодо укладання та виконання ТОВ "МЕЛЛІН ЛТД" та ТОВ "ОРЕНДАСТРОЙСЕРВІС" договору №б/н про надання поворотної фінансової допомоги від 23.03.2020, дослідження наявності факту порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, як особи, що звернулась за їх захистом. Зміст оскаржуваного рішення у даній справі не містить жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов'язки скаржників.
Щодо наявності спору про протиправне виключення зі складу учасників ТОВ "Орендастройсервіс" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах справ №904/4982/20 та №904/8926/17 та щодо фіктивного банкрутства відповідача, колегія суддів зазначає, що дані твердження не є тими критеріями, які б підтверджували наявність правового зв'язку між скаржниками та сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням станом на момент винесення оскаржуваного рішення суду.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 року у справі №904/6353/20 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки зазначених осіб не вирішувалися.
Колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання скаржників про зупинення провадження у справі з тих підстав, що встановлення обставин наявності або відсутності корпоративних прав скаржників за результатами розгляду справ №904/8926/17 та №904/4982/20 не вплине на результати розгляду поданих у даній справі апеляційних скарг у зв'язку з вищенаведеною мотивацією суду. Скаржниками не наведено підстав, з якими закон (процесуальне право) пов'язує обов'язок суду зупинити провадження у даній справі, та предметом у якій є стягнення заборгованості за договірними зобов'язаннями з відповідача, внаслідок реалізації господарської діяльності юридичною особою, що не пов'язана зі складом учасників цієї особи.
Керуючись статтями 232, 234, 235, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями у справах № 904/8926/17 та № 904/4982/20.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2021 у справі № 904/6353/20- закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, встановлені ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повне судове рішення складено 29.04.2021.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя А.Є. Чередко