28.04.2021 року м.Дніпро Справа № 904/3607/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Пономаренко Д.О., наказ №106-к від 31.07.2019 р., представник;
від відповідача: Вдовенко М.В., довіреність №2 від 04.01.2021 р., адвокат;
від відповідача: Васильченко Г.С., довіреність №50 від 27.04.2021 р., адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2021 (повний текст складено 15.02.2021 суддя Ніколенко М.О.) у справі №904/3607/20
за позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг
до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг
про визнання додаткових угод № 13 та № 14 до договору № 1тн/389-ЗБУТ від 29.12.2017 укладеними в редакції позивача
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про визнання додаткових угод № 13 та № 14 до договору № 1тн/389-ЗБУТ від 29.12.2017 укладеними в редакції позивача
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2021 у справі №904/3607/20 позов задоволено частково. Визнано додаткову угоду № 13 від 30.04.2020 до договору на послуги з постачання технічної води № 1тн/389-ЗБУТ від 29.12.2017 укладеною в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення суду. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що у додатковій угоді № 15 врегульовано усі питання, про врегулювання яких просить позивач шляхом укладення додаткової угоди № 14 ще до звернення позивача до суду з цим позовом добровільно врегулювали редакцію договору, яка має діяти з 30.06.2020. За таких обставин, вимога позивача про визнання укладеною додаткової угоди № 14 від 30.06.2020 до договору № 1тн/389-ЗБУТ від 29.12.2017- є необґрунтованою. Висновок суду про внесення змін до договору та викладення пункту 4.1. у такій редакції: «Ціна на послуги з постачання технічної води починаючи з 01.06.2020 встановлюється згідно із погодженими тарифами, які складають: 01 грн. 23 коп. (без ПДВ) за 1 м3», ґрунтується на тому, що на внесення змін до п. 4.1. договору замовник заперечень не мав. Крім того, така сама ціна на послуги з постачання технічної води (01 грн. 23 коп.) була погоджена сторонами в додатковій угоді № 15. Висновок суду щодо задоволення позовних вимог в частині викладення редакції пункту 4.2 Договору в редакції : «Орієнтовна сума Договору на підставі передбачених п.2.1. Договору обсягів з постачання технічної води складає: 290 965 411 грн. 54 коп. (з ПДВ) прописом: Двісті дев'яносто мільйонів дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч чотириста одинадцять грн. 54 коп. ПДВ 20 %: 48 494 235 грн. 26 коп. Загальна сума Договору за результатами його виконання визначається фактичним обсягом постачання технічної води та відповідними рахунками Виконавця, наданими за умовами даного Договору», обгрунтовано місцевим господарським судом тим, що частиною 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору. За таких обставин, на вимогу позивача судом має бути вирішено питання щодо редакції пункту 4.2. договору у період дії з 01.06.2020 по 29.06.2020 включно. Сума договору, визначена у п. 4.2, є орієнтовною. Загальна сума Договору за результатами його виконання визначається фактичним обсягом постачання технічної води. Станом на момент прийняття судом рішення у цій справі, обсяг води за період з 01.06.2020 по 29.06.2020 вже фактично спожитий. Тож, вирішення питання щодо редакції п. 4.2 договору у період дії з 01.06.2020 по 29.06.2020 призведе лише до приведення умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства щодо встановлення у договорі усіх істотних умов. Але не вплине на правовідносини сторін за спірним договором у період дії з 01.06.2020 по 29.06.2020. Крім того, обсяги технічного водопостачання на липень 2020 - січень 2021 визначені сторонами у додатковій угоді № 15. Представник позивача у судовому засіданні не заперечив проти викладення п. 2.1 договору у редакції, запропонованій відповідачем.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, стосовно того, що Станом на момент прийняття рішення у цій справі, обсяг води за період з 01.06.2020 по 29.06.2020 вже фактично спожитий. Тож, вирішення питання щодо редакції п. 4.2 договору у період дії з 01.06.2020 по 29.06.2020 призведе лише до приведення умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства щодо встановлення у догорворі усіх істотних умов. Але не вплине на правовідносини сторін за спірним договором у період дії з 01.06.2020 по 29.06.2020.
- відсутні правові підстави для внесення змін до умов договору, оскільки сторони врегулювали правовідносини на послуги з постачання технічної води:
на період з 31.03.2020 -30.06.2020 року по ціні 01 грн. 00 коп. (без ПДВ) за 1 м3 (Додатковою угодою №12 до Договору);
на період з 30.06.2020 -31.01.2021 року по ціні 01 грн. 23 коп. (без ПДВ) за 1 м3 (Додатковою угодою №15 до Договору).
- відповідач не є суб'єктом господарювання, на який покладено обов'язок щодо укладання спірного договору (в тому числі додаткових угод до нього), оскільки Закон не встановлює обов'язку Відповідача укладати договір на послуги з постачання технічної води
- додаткові угоди № 13, №14 до Договору є неукладеними через недотримання сторонами загального порядку для укладення господарських договорів.
- додаткова угода №13 дублює урегульовану сторонами Додаткову угоду №12, але по завищеній ціні, а Додаткова угода №14 дублює Додаткову угоду №15. Таким чином, суд першої інстанції, виносячи рішення, затверджуючи Додаткову угоду №13 до Договору не лише вирішив питання по приведенню умов Договору у відповідність, а й порушив майнові права Відповідача.
- відсутні як законодавчо визначені, так і договірні підстави для внесення змін до Договору за рішенням суду на вимогу Позивача, оскільки Відповідач не може бути примушений до вчинення дій, які не є обов'язковими для нього та є наслідками зловживання монопольним становищем позивача.
- судом не надано належної оцінки заяві відповідача про закриття провадження у справі та заяві про повернення позовної заяви у зв'язку з порушенням правил об'єднання позовних вимог.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" зазначає наступне:
- на момент укладення Додаткової угоди №13, та відповідно дії Додаткової угоди №12, як Позивач так і Відповідач мали на меті внести певні зміни до діючого Договору та врегулювати договірні відносини, однак так і не дійшли взаємної згоди.
- висновок Верховного суду від 27.08.2019р. у справі 922/2743/18 жодним чином не відноситься до правовідносин між сторонами цієї справи.
- частини 3, 4, 5, 7 статті 181 ГК України застосовуються у випадку, коли сторони мають намір укласти відповідний договір, але не можуть дійти згоди щодо окремих його умов. При цьому, розбіжності до суду передаються лише якщо на це є згода обох сторін, за виключенням випадку, коли договір заснований на державному замовленні або укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або виконавцем є монополіст, на якого покладається обов'язок передати відповідний спір на вирішення суду, у разі отримання ним договору з протоколом розбіжностей, з якими він не згоден.
- скаржником при розгляді справи у першій інстанції і в апеляційній скарзі не доведено обставин про відсутність умов визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України, як на підставу своїх заперечень проти позову так і на підставу вимог про задоволення апеляційної скарги.
- у процесі розгляду справи судом першої інстанції Позивачем заявлялось клопотання про залишення без розгляду позовних вимог, які стосувалися розбіжностей редакції додаткової угоди №14 від 30,06.2020р, у зв'язку із врегулюванням усіх питань шляхом підписання сторонами додаткової угоди №15 від 30.06.2020р.
Таким чином, суд розглянув лише одну із заявлених вимог немайнового характеру, що свідчить про відсутність будь-яких порушень пов'язаних із правилами об'єднання позовних вимог.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
24.03.2021 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2021 у справі №904/3607/20. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.04.2021 о 12:20.
Ухвалою суду від 21.04.2021 у судовому засіданні голошено перерву до 28.04.2021 на 12:00 годин.
28.04.2021 до суду Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" надано додаткові пояснення по справі, дослідивши які, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Необхідності щодо додаткових пояснень від позивача у суду апеляційної інстанції не виникало, дозволу на подання таких пояснень колегія суду позивачу не надавала.
До додаткових пояснень позивачем надано копію звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ДПП "КПВП" за І квартал 2020 року та копію звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ДПП "КПВП" за І півріччя 2020 року.
Згідно ч.9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Жодних доказів, щодо направлення вказаних пояснень на адресу відповідача Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" не надано, клопотань про прийняття вищезазначених доказів не заявлялося.
Враховуючи вищевикладене, додаткові пояснення Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" та додані до них докази, колегія суддів не приймає до уваги під час прийняття рішення.
28.04.2021 у судовому засіданні, за участю представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Між Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" (надалі - виконавець) та Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (надалі - замовник) був укладений договір на послуги з постачання технічної води № 1 тн/389-ЗБУТ від 29.12.2017 (надалі - договір).
В подальшому, між сторонами було укладено додаткові угоди до договору: № 1 від 15.03.2018, № 2 від 19.03.2018, № 3 від 20.03.2018, № 4 від 28.12.2018, № 5 від 13.02.2019, № 6 від 26.03.2019, № 7 від 26.04.2019, № 8 від 26.06.2019, № 9 від 30.09.2019, № 10 від 27.12.2019, № 11 від 28.12.2019, № 12 від 31.03.2020.
За умовами додаткової угоди № 12 від 31.03.2020, ціна на послуги з постачання технічної води починаючи з 01.04.2020 встановлюється згідно із погодженими тарифами, які складають: 01,00 грн. (без ПДВ) за 1м.кв.
В подальшому, виконавцем було направлено на адресу замовника проекти додаткових угод № 13 від 28.05.2020 та № 14 від 30.06.2020.
Щодо додаткової угоди № 14 від 30.06.2020. За умовами такої додаткової угоди виконавець пропонував:
Внести зміни до розділів 2,4, доповнити п. 2.1. та викласти п.4.1., п.4.2. у редакції додаткової угоди №14.
Замовник підписав проект додаткової угоди № 14 з протоколом розбіжностей.
Виконавець, в свою чергу, заперечив проти укладення додаткової угоди № 14 в редакції протоколу розбіжностей.
За умовами додаткової угоди № 13 від 30.04.2020 до договору № 1тн/389-ЗБУТ від 29.12.2017 мають бути внесені зміни до Розділу 4 та викладено п.4.1., п.4.2. у такій редакції:
п. 4.1. Ціна на послуги з постачання технічної води починаючи з 01.06.2020 встановлюється згідно із погодженими тарифами, які складають: 01 грн. 23 коп. (без ПДВ) за 1 м3.
п. 4.2. Орієнтовна сума Договору на підставі передбачених п.2.1. Договору обсягів з постачання технічної води складає: 290 965 411 грн. 54 коп. (з ПДВ) прописом: Двісті дев'яносто мільйонів дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч чотириста одинадцять грн. 54 коп. ПДВ 20 %: 48 494 235 грн. 26 коп. Загальна сума Договору за результатами його виконання визначається фактичним обсягом постачання технічної води та відповідними рахунками Виконавця, наданими за умовами даного Договору.
За умовами додаткової угоди № 14 від 30.06.2020 до договору № 1тн/389-ЗБУТ від 29.12.2017 мають бути внесені зміни до розділів 2,4, доповнено п. 2.1. та викладено п.4.1., п.4.2. у такій редакції:
п. 2.1. Обсяги технічного водопостачання на липень, серпень 2020 року, складені на підставі заявки Замовника (вих. №13002 від 28.11.2019) та з урахуванням технічних можливостей Виконавця становлять 20 839 564 м3.
п. 4.1. Ціна на послуги з постачання технічної води починаючи з 01.07.2020 встановлюється згідно із погодженими тарифами які складають:
01 грн. 38 коп. (без ПДВ) за 1 м3.
п. 4.2. Орієнтовна сума Договору на підставі передбачених п.2.1. Договору обсягів з постачання технічної води складає: 328 606 289 грн. 52 коп. (з ПДВ), прописом: Триста двадцять вісім мільйонів шістсот шість тисяч двісті вісімдесят дев'ять грн. 52 коп.
ПДВ 20 %: 54 767 714 грн. 92 коп.
Загальна сума Договору за результатами його виконання визначається фактичним обсягом постачання технічної води та відповідними рахунками Виконавця, наданими за умовами даного Договору.
Також мають бути внесені зміни до Розділу 9 Договору на послуги з постачання технічної води № 1 т/н/389-ЗБУТ від 29.12.2017 та викладено п.9.1. у наступній редакції: «Даний Договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами та скріплення печатками, діє до 31.08.2020».
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову в даній справі є вимога позивача немайнового характеру про визнання укладеними Додаткових угод № 13 від 28.05.2020р. та № 14 від 30.06.2020р. до Договору № 1 тн/359-ЗБУТ від 29.12.2017р..
Згідно з частиною 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною 2 статті 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, закон пов'язує можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин.
Водночас згідно з частиною 4 статті 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у зміні договірного зобов'язання таким чином, що його виконання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків.
Отже, під час вирішення спору про внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин суди, окрім сукупності передумов, передбачених частиною 2 статті 652 ЦК України, також мають встановити наявність виняткового випадку, а саме коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.03.2021р. № 910/18649/19.
Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Звертаючись до суду першої інстанції із позовною заявою, в якості підстав для задоволення позовних вимог позивач посилався на наступне:
«Найбільшою складовою ціни на послуги з постачання технічної води - є витрати на електричну енергію (у 2019 р. склала близько 75%).
У зв'язку із збільшенням ціни на електричну енергію (з моменту підписання додаткової угоди №12 від 31.03.2020р.), Позивач, з метою встановлення рентабельності тарифу своїх послуг, керуючись при цьому загальними вимогами щодо порядку укладання господарський договорів (ст. 181 ГК України), направив на адресу Відповідача для узгодження та підписання Додаткову угоду № 13 від 28.05.2020 р., відповідно до якого пропонувалося внести зміни із 01.06.2020 року, тільки до Розділу 4 діючого №1ТН/ЗБУТ від 29.12.2017 р., та викласти п.4.1. та 4.2. даного договору у зміненій редакції та Додаткову угоду № 14 від 30.06.2020 р. відповідно до якої пропонувалося внести зміни до Розділів 2,4,9 діючого Договору №1ТН/ЗБУТ від 29.12.2017 р. та викласти п. 2.1., п.4.1,4.2 та 9.1. даного договору у зміненій редакції….
… Оскільки чинним законодавством не передбачено встановлення/затвердження/ /погодження цін/тарифів на послуги з постачання технічної води, договірна ціна між Виконавцем та Замовником є вільною та визначається за домовленістю сторін з урахуванням фактичних витрат понесених Виконавцем при наданні послуг, (ст. 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення»)
Згідно з ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом.
Договором закріплено, що зміни до цього договору, можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору, (п. 10.2 Договору)
Таким чином, після зміни ціни на електричну енергію, яка впливає на зміну ціни предмета Договору, Позивач вжив необхідні дії з внесення змін до Договору встановлені ст. 181 ГК України, однак Відповідач запропонував внести зміни до інших умов Договору, без жодного обґрунтування не погодивши ціну запропоновану ДПП «КПВП» (а.с. 1-4).
Враховуючи зміст позовної заяви, колегія суддів вважає встановленим, що звернення позивача із позовом до суду першої інстанції обумовлене зміною цін на електричну енергію, яка впливає на ціну предмета договору і яка є тією істотною зміною обставин, яка на думку позивача надає йому право на звернення до суду із відповідним позовом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивачем не надано доказів на підтвердження його тверджень про зміну ціни на електричну енергію в період після укладання додаткової угоди № 12 від 31.03.2020р. (а.с. 23).
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачем відзив на позовну заяву не надавався. Інших доказів на підтвердження визнання ним зміни ціни на електричну енергію позивач не надав.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18
З урахуванням вищевикладеного, твердження позивача щодо визнання відповідачем обставини яка входить до предмету доказування, а саме зміну ціни на електричну енергію в період після укладання додаткової угоди № 12 від 31.03.2020р. відхиляються колегією суддів як непідтверджені належними і допустимими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами
Крім цього позивачем не обґрунтовано з посиланнями на належні і допустимі докази наявність виняткового випадку (коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом) та одночасного існування таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:
1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено належними і допустими в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказами наявність обставин, які входять до предмету доказування у даній справі
Доводи позивача щодо можливісті внесення змін до укладеного договору на підставі лише положень счастини 632 Цивільного кодексу України , статтей 181, 188 Господарського кодексу України, без урахування положень статті 651,652 Цивільного кодексу України і правових висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах, ґрунтуються на помилковому тлумаченні ним положень норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, в зв'язку із чим відхиляються колегією суддів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Відповідно до пункту 4 частини 1, частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню
Оскільки розглядаючи справу, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, яка підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, а саме статті 651,652 Цивільного кодексу Украхни, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухвалення нового, про відмову позовних вимог в повному обсязі.
Відповідні доводи апеляційної скарги щодо невірного формулювання та застосування судом першої інстанції положень статтей 651,652 Цивільного кодексу України є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, в зв'язку із чим враховуються судом при прийнятті рішення за наслідками перегляду апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до положень пунтку 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку із скасуванням рішеня суду першої інстанції і прийняття рішення про відмову в задоволені позовних вимог судові витрати покладаються на позивача, в тому числі і за подання апеляційної скарги у сумі 6 306,00 грн. (а.с.181).
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2021 у справі №904/3607/20 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2021 у справі №904/3607/20 - скасувати.
Ухвалити нове рішення:
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (місцезнаходження: 50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-А; ідентифікаційний код: 00191017) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (місцезнаходження: 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6А; ідентифікаційний код: 03341316) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 306,00 грн.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видачу наказів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.04.2021
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов