Справа № 309/277/19
26 квітня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів МАЦУНИЧА М.В., БИСАГИ Т.Ю.
за участю секретаря ТЕРПАЙ С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді заяву відповідачки ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Закарпатського апеляційного суду у складі суддів Кондора Р.Ю., Мацунича М.В., Бисаги Т.Ю. від 15 липня 2020 року в цивільній справі № 309/277/19 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
встановив:
Рішенням Хустського районного суду від 17.12.2019 у зазначеному позові було відмовлено (а.с. 105-109).
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 15.07.2020 (а.с. 157-170) апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, рішення Хустського районного суду від 17.12.2019:
в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 180504,49 грн, яка складається із заборгованості за процентами в сумі 34624,61 грн та пені в сумі 145879,88 грн, скасовано, у задоволенні цих вимог позову відмовлено,
в частині стягнення заборгованості в сумі 38940,80 грн залишено без змін.
Постановлено за результатом розгляду справи стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 1144,67 грн у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
08.04.2021 відповідачка ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про роз'яснення постанови Закарпатського апеляційного суду від 15.07.2020. Заява мотивується тим, що відповідно до постанови апеляційного суду видані виконавчі листи про стягнення з відповідачки 38940,80 грн і судового збору. Однак, постанова апеляційного суду в резолютивній частині є не зовсім зрозумілою щодо стягнення суми у 38940,80 грн, оскільки в цій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін, а тим рішенням у позові було відмовлено повністю. З цього випливає, що апеляційний суд у цій частині теж відмовив у позові.
Якщо судове рішення, яке набрало законної сили, є незрозумілим, суд за заявою учасника справи роз'яснює його не змінюючи змісту рішення (ст. 271 ЦПК України), а оскільки наведені вище обставини ускладнюють виконання рішення та можуть призвести до його неправильного виконання, суд за правилами ст. 435 ЦПК України вправі відстрочити виконання рішення до усунення відповідних обставин.
Відтак, для уникнення неправильного виконання рішення ОСОБА_1 просить роз'яснити резолютивну частину постанови Закарпатського апеляційного суду від 15.07.2020 в частині стягнення заборгованості в сумі 38940,80 грн: чи рішення Хустського районного суду від 17.12.2019 про відмову в позові в цій частині залишено без змін і відстрочити виконання рішення до одного місяця з дати роз'яснення рішення.
Заслухавши доповідача, розглянувши заяву за правилами ст. 271 ч. 3 ЦПК України за відсутності учасників процесу, обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.
У справі встановлено та відображено в постанові Закарпатського апеляційного суду від 15.07.2020, що:
АТ КБ «ПриватБанк» пред'явило до ОСОБА_1 позов про стягнення боргу за кредитним договором від 20.05.2011 б/н у розмірі 219445,29 грн, який станом на 28.10.2018 складався із заборгованості: за кредитом - 38940,80 грн, за відсотками - 34624,61 грн, пеня - 145879,88 грн;
рішенням Хустського районного суду від 17.12.2019 у цьому позові відмовлено;
рішення суду першої інстанції:
в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за відсотками в сумі 34624,61 грн і пені в сумі 145879,88 грн законне та обґрунтоване;
щодо відмови в позові в частині стягнення заборгованості відповідачки перед банком за сумою коштів, що були нею фактично отримані (38940,80 грн) та не були повернені рішення суду помилкове, позаяк ці кошти належало стягнути на користь позивача;
виходячи з цього, апеляційну скаргу позивача в частині стягнення з відповідачки відсотків у сумі 34624,61 грн і пені в сумі 145879,88 грн слід залишити без задоволення, рішення суду про відмову в позові в цій частині - без змін, а в частині відмови у стягненні фактично одержаних відповідачкою від банку коштів у сумі 38940,80 грн апеляцію слід задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідачки на користь позивача заборгованості в розмірі 38940,80 грн скасувати, цю вимогу позову задовольнити.
Постанова апеляційного суду містить детальну мотивацію таких висновків, а конкретно щодо відповідних сум мотивація міститься на сторінках 13-14 постанови (а.с. 169-170).
Отже, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» 38940,80 грн, що чітко виклав у мотивувальній частині постанови.
Саме з таких обставин виходив апеляційний суд вирішуючи справу.
Поряд із цим, складом суду 15.07.2020 помилково була підписана і була проголошена головуючим у судовому засіданні вступна і мотивувальна частина постанови, варіант тексту якої як один із робочих складався на етапі підготовки справи до розгляду і знаходився серед чорнових підготовчих матеріалів. Цей текст вступної та резолютивної частини постанови так само відображав необхідність відмови у вимогах банку про стягнення відсотків і пені та необхідність задоволення вимоги про стягнення суми у 38940,80 грн, однак, в іншій ситуації, які в аналогічних справах теж мають місце, а саме, в ситуації, за якої судом першої інстанції були би повністю задоволені вимоги банку.
Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених ЦПК України (ст. 268 ч. 8 ЦПК України).
Відповідно до ст. 271 ч. 1 ЦПК України, за заявою учасників справи суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Апеляційний суд не може змінити резолютивну частину своєї постанови, водночас виходячи з фактичних обставин справи та змісту прохальної частини заяви відповідачки ОСОБА_1 : «Роз'яснити резолютивну частину постанови Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2020 року в частині стягнення заборгованості в сумі 38940,80 грн (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сорок гривень 80 коп.): чи рішення Хустського районного суду від 17.12.2019 про відмову в позові в цій частині залишено без змін» може, не змінюючи змісту постанови апеляційного суду, роз'яснити таке:
рішення Хустського районного суду від 17.12.2019 про відмову в позові в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» 38940,80 грн не залишено без змін, оскільки суд першої інстанції відмовив у стягненні цих коштів, а суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення коштів і в мотивувальній частині постанови апеляційного суду рішення суду першої інстанції щодо відмови в стягненні цих коштів визнане помилковим, тобто, рішення суду першої інстанції визнане у відповідній частині помилковим як у резолютивній частині, так і в мотивувальній частині, що виключає незмінність рішення.
Керуючись ст. 258 ч. 2, ст. 260, ст. 268 ч. 8, ст. 271 ч.ч. 1, 3, ст. 368 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд -
ухвалив:
Заяву відповідачки ОСОБА_1 задовольнити, роз'яснивши постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2020 року в цивільній справі № 309/277/19 у такий спосіб:
рішення Хустського районного суду від 17 грудня 2019 року про відмову в позові в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» 38940,80 грн не залишено без змін, оскільки в мотивувальній частині постанови Закарпатського апеляційного суду від 15 липня 2020 року рішення суду першої інстанції щодо відмови в стягненні цих коштів визнане помилковим як у резолютивній частині, так і в мотивувальній частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 26 квітня 2021 року.
Судді