Справа № 306/365/19
Іменем України
22 квітня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Мацунича М.В., Бисаги Т.Ю.
за участі секретаря - Волощук В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» на рішення Свалявського районного суду від 18 вересня 2019 року (головуючий суддя Вінер Е.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ,-
У лютому 2019 року ТОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Позовні вимоги мотивовано тим, що упродовж червня 2017 року - лютого 2019 року споживачем ОСОБА_1 за адресою споживання: АДРЕСА_1 , здійснювалося фактичне споживання природного газу, про що свідчить, зокрема, фінансовий стан споживача, копія відомостей по обходу населеного пункту, якими зафіксовано показник лічильника природного газу.
Відповідач не звертався до ТОВ «Закарпатгаз Збут» із заявою про припинення подачі газу, фактично користувався послугами з газопостачання, визнаючи наявність правовідносин, а відтак і взаємних прав та обов'язків, що з них випливають. Такі дії відповідача свідчать про прийняття ним умов Договору про надання послуг з газопостачання, що повністю узгоджується з нормами ст. ст. 641 - 642 ЦК України.
Позивач вказував, що відповідач не сплачував вчасно вартість спожитого газу, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 20.02.2019 складала 11 874,38 грн. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, а відтак з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 1511,22 грн та 3 % річних у сумі 476,94 грн.
Посилаючись на дані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 11 874,38 грн, а також 1511,22 грн інфляційних втрат та 476,94 грн трьох процентів річних.
Рішенням Свалявського районного суду від 18.09.2019 у задоволенні позову ТОВ «Закарпатгаз Збут» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за період із травня 2015 року по лютий 2019 року до сплати за спожитий природній газ відповідачу нараховано 22778,88 гривень, з яких споживачем сплачено 12964,30 гривень. Відповідач та його дружина є «дітьми війни». Відтак сплачена сума перевищує 50% необхідної до сплати по розрахункам позивача. Оскільки відповідач кожного місяця оплачував за спожитий газ з урахуванням пільг, заборгованість відсутня, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
На це рішення подало апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатгаз Збут». Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у споживача станом на 01.07.2015 була заборгованість у сумі 2173,69 грн; за період із липня 2015 по лютий 2019 ним спожито газу в об'ємі 45478,16 м.куб на суму 24 314,19 грн., у тому числі компенсовано по пільзі «Дитина війни» 5126,56 грн та сплачено з липня по лютий 2019 всього 12964,30 грн; відтак заборгованість складає 11 349,89 грн (24314,19 - 12964,30 = 11349,89 грн).
Вказує, що коли в одному приміщенні право на пільги мають кілька пільговиків, розрахунок суми пільги здійснюються одному із таких пільговиків, який має право на більший за розміром відсоток знижки з оплати житлово-комунальних послуг, з урахуванням розміру пільг інших пільговиків. В разі проживання за однією адресою двох пільговиків «Дітей війни» - збільшується сума соціальної норми, а не відсоткова знижка, як це зазначено місцевим судом у рішенні.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, позицію відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 14 Розділу ІІІ Правил розрахунковим періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем є календарний місяць.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 611-612 ЦК України).
У відповідності до пункту 4 розділу ІІІ вищевказаних Правил, для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об'єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500.
За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов'язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил, що має підтверджуватися документально, за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник.
У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов'язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Закон України «Про ринок природного газу», який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.
30.09.2015 Національною комісією, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг винесено Постанову № 2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», для визначення взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: 1) надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб'єктів ринку природного газу відповідної якості; 2) комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу; 3) доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об'єктів будівництва або існуючих об'єктів (умови технічного доступу); 4) доступу суб'єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); 5) механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб'єктами ринку природного газу.
Також, 30.09.2015 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг винесено Постанову за № 2498 «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу», відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу», у пункті 1.1. якої зазначено, що цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи, а в пункті 1.3., зазначено, що цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Так, відповідно до пункту 2.2. Типового договору розподілу природного газу, обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ, а відповідно до пункту 2.3. Типового договору, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.
Згідно з п. п. 4.5 та 4.6 публічного Договору постачання природного газу побутовим споживачам затвердженого постановою НКРЕКП № 2500, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника. При розрахунку за квитанціями абонентської книжки Постачальника Споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його Постачальнику не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Оплата рахунка Постачальника про сплату послуг за цим Договором має бути здійснена Споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання Споживачем цього рахунка.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 11 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015, розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих та нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Як передбачено ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Згідно з 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України № 187 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» від 22.03.2017 на виконання ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що на території Закарпатської області постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу є ТОВ «Закарпатгаз збут».
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила) та п. 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що укладається шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ Правил за договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Правил, договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Згідно з п. 4 Розділу І Правил та п. 1.3 Типового договору № 2500, якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання), є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам та заява-приєднання до умов договору опубліковані в газеті Закарпатської обласної ради і обласної державної адміністрації «Новини Закарпаття» № 144 (4461) від 22.12.2015, а також розміщено на офіційній веб-сторінці ТОВ «Закарпатгаз Збут» (а. с.9).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 , який проживає у АДРЕСА_1 , фактично отримав від постачальника ТОВ «Закарпатгаз Збут» природний газ у необхідних для нього об'ємах, та взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Доказом того, що між позивачем та відповідачем наявні цивільно-правові відносини з надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також факт споживання ОСОБА_1 природного газу є наявність у відповідача особового рахунку, фінансовий стан споживача, якими зафіксовано показники лічильника природного газу, фактом часткової сплати коштів за поставлений природний газ.
Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 20.12.2018 було відмовлено ТОВ «Закарпатгаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Закарпатгаз Збут» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 13175,18 грн та 176,20 грн судового збору (а. с. 15).
Згідно фінансового стану, розрахунків за природний газ (а.с. 149, 11) із липня 2015 по лютий 2019 року слідує, що ОСОБА_1 спожито газу в об'ємі 4373,41 м.куб на суму 27919,83 грн.; із даної суми компенсовано по пільзі «Дитина війни» 5140,95 грн, а до сплати особистими коштами підлягало 22661,57 грн, з виключенням корегування в сумі 117,31 грн (зняття пільги) на підставі листа УПСЗН Свалявської РДА (27919,83 - 5140,95 - 117,31 = 22661,57).
В суді апеляційної інстанції позивач, посилаючись на наявність описок у тексті позовної заяви, визнає ту обставину, що борг ОСОБА_1 станом на лютий 2019 року складав 27 919,83 грн, з яких: 5140,95 грн - відшкодовано за рахунок пільги «Дитині війни», 22 661,57 грн - мало бути сплачено особистими коштами споживача, 117,31 грн - корегування (зняття пільги) на підставі листа УПСЗН Свалявської РДА. Із коштів, котрі мали бути внесені особисто споживачем у сумі 22 661,57 грн, ОСОБА_1 було сплачено 12 964,30 грн.
Отже, розмір боргу за таким розрахунком становить 9697,27 грн (22661,57-12964,30 = 9697,27).
При цьому ТОВ «Закарпатгаз Збут» зазначає та колегією суддів встановлено, що до розрахунку заборгованості за період із липня 2015 по лютий 2019 року, позивачем включено існуючу заборгованість поза межами визначених позовних вимог, а саме поза межами визначеного позивачем періоду, котра існувала до липня 2015 року в сумі 2059,81 грн (а.с. 149, 11).
Відтак, з урахуванням принципу диспозитивності, тієї обставини, що позовні вимоги визначені межами із липня 2015 по лютий 2019 року, на зазначену суму в розмірі 2059,81 грн слід зменшити суму заборгованості ОСОБА_1 , в результаті чого така становить 7637,46 грн (9697,27- 2059,81 = 7637,46).
Колегія суддів враховує, що відповідач ОСОБА_1 у суді першої інстанції не заявляв про застосування позовної давності.
Також позивач просив стягнути інфляційні витрати із червня 2017 року до лютого 2019 року, а також 3 % річних за цей період,
Згідно ч. 2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стосовно вимог позивача про стягнення інфляційних витрат, що визначені межами із червня 2017 року до лютого 2019 року, а також 3 % річних за такий період, колегія суддів зазначає, що такі вимоги є недоведеними, їх розрахунок та визначений розмір є необгрунтованим, оскільки при обчисленні суми інфляційних витрат та 3 % річних позивачем розраховано їх на суми заборгованості, що є недоведеними, обчисленими з уключенням наростаючим підсумком заборгованості поза межами періоду із червня 2017 року до лютого 2019 року. При здійсненні такого розрахунку позивач не врахував розміру щомісячних платежів, що підлягали сплаті саме із червня 2017 року до лютого 2019 року, розміру внесених споживачем сум на погашення заборгованості у відповідний період, не визначив конкретні суми заборгованості, що не були внесені відповідачем за вказаний позивачем період. Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1511,22 грн та трьох процентів річних в сумі 476,94 грн - є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Щодо висновків місцевого суду про те, що в разі проживання за об'єктом двох пільговиків «Дітей війни» оплаті підлягає 50 % суми, визначеної позивачем, слід зазначити наступне.
Згідно абзацу 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції 2015 року і чинній наразі) право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 9-11 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі: Порядок № 389) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення протягом десяти днів з дня отримання інформації, зазначеної у пунктах 6 - 8 цього Порядку, визначають середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім'ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім'ї. У разі коли середньомісячний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг протягом шести місяців з місяця визначення відповідного права.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення подає житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним (житловим) кооперативам, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, операторам (провайдерам) телекомунікацій, газо- та електропостачальникам, постачальникам твердого палива (далі - підприємства) списки пільговиків, які мають право на отримання пільг, надає в установленому порядку пільги готівкою для придбання твердого палива і скрапленого газу, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо), відповідно до законодавства.
Підприємства надають у встановленому порядку протягом шести місяців пільги пільговикам, зазначеним у списках.
Після закінчення шести місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.
У п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 0.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» установлено соціальну норму житла, в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком для оплати комунальних послуг - послуг з постачання теплової енергії для потреб централізованого або автономного опалення, з постачання та розподілу природного газу або постачання та розподілу електричної енергії для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 21 кв. метр опалюваної площі на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації, опалювальна площа квартири, у якій проживає відповідач, становить 65 кв. м.
Якщо в одному житловому приміщенні право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг мають кілька пільговиків, розрахунок суми пільги здійснюється одному із таких пільговиків, який має право на більший за розміром відсоток знижки плати, з урахуванням розміру пільг інших пільговиків (пункт 6 Порядку № 389).
Таким чином, розрахунок суми пільги здійснюється одному із пільговиків.
Якщо в одному приміщенні право на пільги мають кілька пільговиків, тоді збільшується соціальна норма житла в межах якої держава надає громадянам пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
Відтак помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що в разі проживання за об'єктом двох пільговиків «Дітей війни» вдвічі збільшується відсоткова знижка при платі за користування комунальними послугами.
Право пільговика на отримання пільг визначає структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, а не ТОВ «Закарпатгаз Збут». За заявою пільговика структурний підрозділ з питань соціального захисту населення надає йому інформацію про розрахунок розміру пільги на оплату житлово-комунальних послуг (пункт 6 Порядку № 389).
Позивачем здійснено розрахунок заборгованості з урахуванням інформації щодо пільг відповідача, наданої Управлінням соціального захисту населення Свалявської райдержадміністрації; кошти, відшкодовані позивачу за рахунок пільги «Дитині війни», відображені у розрахунку заборгованості споживача ОСОБА_1 (а.с.149).
Відповідач ОСОБА_1 не довів, що звертався до відповідного органу, не надав доказів щодо неправильності нарахування йому пільги структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, чи неврахування такої позивачем.
Таким чином, відповідачем не надано належних і допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості позивача в частині сум, що мали бути сплачені особисто споживачем. Не є належним доказом наданий відповідачем документ, названий «реєстр належних пільг дітям війни за період позову липень 2015 по лютий 2019» (а.с.144-145), та не може бути взятим до уваги апеляційним судом.
Непроведення звірки із позивачем, про що вказував відповідач, не спростовує даних щодо спожитого та оплаченого відповідачем газу, та не спростовує правильність нарахувань за спожитий газ, наведених у розрахунку заборгованості, наданого позивачем
За таких обставин, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що, відповідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Закарпатгаз Збут».
Керуючись ст.368, п. 2 ч. 1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст. ст.381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» - задовольнити частково.
Рішення Свалявського районного суду від 18 вересня 2019 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» 7637,46 гривень заборгованості за спожитий природний газ.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 26 квітня 2021 року.
Головуюча:
Судді: