№ 2а- 2230/10
Іменем України
31 травня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді Луганського В.І.
при секретарі - Оніщенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Ленінського районного суду міста Луганська за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Ленінської районної ради у м. Луганську про стягнення недоплаченої разової грошової допомоги,
У лютому 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач зазначив, що йому, відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня належить виплачувати разову грошову допомогу у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Проте відповідач виплатив йому належну допомогу за 2009 рік не в повному розмірі - 380 грн.
Вважає, що неправомірними діями відповідача йому недоплачена допомога за 2009 рік у розмірі 4 527, 00 грн., просив суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Луганську ради щодо невиплати йому не в повному обсязі разової грошової допомоги до 5 травня 2009 рік, стягнути з відповідача на його користь недотриману разову грошову допомогу до 5 -го травня за 2009 рік у сумі 4 527, 00 грн.
Позивач у судову засіданні підтримав заявлені вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення про ти позову, у яких відповідач посилається на те, що у відповідності до постанови КМ України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни 3 групи щорічна грошова допомога до 5 травня у 2009 році - 380, 00 грн. Щорічна разова грошова допомога до 5 травня позивачеві була виплачена в повному обсязі згідно чинного на момент виплати законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінив в сукупності, суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус інваліда війни 3 групи, що підтверджується посвідченням (а.с. 4).
Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учаснику бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виключно цим законом встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком. Згідно ст.28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” статтею 71 надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Статтею 54 вказаного Закону визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України
Тобто Верховна Рада України надала право Кабінету міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат. На час виплати позивачеві разової грошової допомоги у 2009 році положення ст.71, 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” не визнанні неконституційними.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України „Про Державний бюджет України” на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування видатків, виходячи з фінансових можливостей держави.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” інвалідам війни 3 групи щорічна грошова допомога у 2009 році виплачується у розмірі -380, 00 грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2009 рік виплачена позивачеві відповідно до вимог законодавства, які діяли на час виплати. Невиплата позивачеві зазначеної допомоги в повному розмірі викликана не протиправними діями Управління, а прийняттям законодавцем неконституційних положень до Закону „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, то захист його порушених прав щодо отримання недоплаченої суми може відбутися лише в порядку, визначеному ч.3 ст.152 Конституції України. На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст.71. 54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, повязаних із соціальними виплатами” від 10.03.2010 року. ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволені заявлених вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: В.І. Луганський