Справа № 1-29
2010 року
21 травня 2010 року
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді: Гольші О.А.
при секретарі: Кабак О.В.
з участю прокурора: Чернишенко В.П., Полонського Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9 року, уродженця смт. Криве Озеро Миколаївської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов'язаного, непрацюючого, судимого:
08.08.2005 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст.309 ч.2, ст.307 ч.2 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;
26.01.2009 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ст.309 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, звільненого від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік,
- у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Бузникувате Вільшанського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, одруженого, військовозобов'язаного, працюючого водієм в акціонерному товаристві відкритого типу «Агрохім», несудимого,
- у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України
В листопаді місяці 2009 року в селі Бузникувате Вільшанського району Кіровоградської області ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, вчинили таємне викрадення чужого майна.
Злочин скоєний за таких обставин.
24 листопада 2009 року, близько 19.00 години, в селі Бузникувате Вільшанського району Кіровоградської області, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою крадіжки чужого майна, проникли в двір домоволодіння, яке належить ОСОБА_3, звідки таємно від оточуючих, умисно, вчинили крадіжку 140 штук металевої чавунної шестигранної плитки, вартістю 6 грн. 80 коп. за одну штуку, завдавши збитків потерпілому на загальну суму 952 грн. 00 коп.. Після цього викрадену плитку завантажили в автомобіль марки «Москвич» та з місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд як своїм.
Крім цього, 29 листопада 2009 року, близько 23.00 години, в селі Бузникувате Вільшанського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою крадіжки чужого майна, проникли в двір домоволодіння, яке належить ОСОБА_3, звідки таємно від оточуючих, умисно, вчинили крадіжку 60 штук металевої чавунної шестигранної плитки, вартістю 6 грн. 80 коп. за одну штуку, завдавши збитків потерпілому на загальну суму 408.00 грн. Після цього викрадену плитку завантажили в автомобіль марки «Москвич» та з місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд як своїм.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінуємого їм злочину визнали повністю. Суду показали, що злочин скоїли при вищевказаних обставинах.
Крім повного визнання підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї вини у вчиненому, їх вина в повному обсязі пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними по справі, перевіреними у судовому засіданні доказами, об'єктивність і достовірність яких у суду не викликає сумнівів.
Висновки суду про винність підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
Допитаний в судовому засідання потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що в селі Бузникувате Вільшанського району Кіровоградської області знаходиться його будинок, який залишився йому від покійного батька. В даному будинку проживає ОСОБА_4, якому він дозволив проживати там, щоб він наглядав за будинком. 29.11.2009 року в першій половині дня ОСОБА_5 повідомив його, що він був в с. Бузникувате, де йому повідомив ОСОБА_4 про викрадення невідомими особами з подвір'я його домоволодіння металевої шестигранної плитки. Того ж дня він поїхав в с. Бузникувате до свого домоволодіння, де і побачив, що з подвір'я було викрадено близько 140 штук металевої чавунної плитки, якою це подвір'я було обкладене. На другий день вранці, 30.01.2009 року, до нього зателефонував ОСОБА_4 і повідомив його, що вночі невідомі особи з його домоволодіння знову викрали металеву шестигранну плитку. Коли він знову приїхав в с. Бузникувате до свого домоволодіння, то виявив, що з подвір»я було викрадено ще 60 штук металевої шестигранної плитки.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду показав, що 30 листопада місяця 2009 року, до нього додому прийшов ОСОБА_4, який тимчасово проживає в будинку ОСОБА_3 та повідомив його, що в нічний час з 29 листопада 2009 року на 30 листопада 2009 року невідомі особи з подвір»я домоволодіння ОСОБА_3 викрадали металеву плитку, якою було викладене подвір»я. Коли він вийшов з будинку, то двоє невідомих осіб побігли в невідомому напрямку.
Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_7, який показав, що в кінці листопада місяця 2009 року, точної дати не пам'ятає, він разом з ОСОБА_8 знаходилися на степку в кінці села. Близько 19 години через цей степок проїхав автомобіль марки «Москвич» жовтого кольору. Приблизно через годину даний автомобіль виїхав з подвір'я ОСОБА_9, і через степок поїхав в сторону центра села Бузникувате. Вважає, що даний автомобіль належить ОСОБА_2, який проживає в місті Первомайську, так як він неодноразово бачив, що ОСОБА_2 ним керував (а.с.36-37).
Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_10, який показав, що приблизно в кінці листопада місяця 2009 року, точної дати він не пам'ятає, до нього на роботу приїхали два молодих чоловіка на автомобілі марки «Москвич», жовтого кольору. Як з'ясувалося пізніше, це були ОСОБА_2 та ОСОБА_11, які привезли здавати на металобрухт шестигранну чавунну плитку. Зазначену плитку він придбав у вищезгаданих осіб за 340 гривень з метою забрати її додому для своїх потреб. Згодом він її обміняв у незнайомого йому чоловіка на компресор до автомобіля «КАМАЗ» (а.с.38-40).
Оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_4, який показав, що приблизно 24 листопада 2009 року у вечірній час він прийшов до домоволодіння ОСОБА_3, в якому він тимчасово проживає, і побачив, що з подвір'я була викрадена металева плитка. Крім того, 29.11.2009 року близько 23 години 15 хвилин, знаходячись в будинку він почув що на подвір'ї щось гупнуло. Виглянувши надвір, він не побачив нічого підозрілого. Вийшовши надвір вранці, він побачив що з подвір'я була викрадена металева плитка. Про даний факт він повідомив ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_3 (а.с.43-45).
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка підтверджується сукупністю зібраних в матеріалах справи та досліджених безпосередньо в ході судового розгляду доказів.
Відповідно протоколу огляду місця події від 30.11.2009 року, встановлено місце вчинення злочину (а.с.6).
Згідно висновку експерта №582 від 07 грудня 2009 року, вартість однієї чавунної шестигранної плитки станом на листопад місяць 2009 року, з урахуванням зносу, становить 6 грн. 80 коп. (а.с.17).
Згідно постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 24.01.2010 року, було визнано та прилучено до справи в якості речового доказу автомобіль марки «АЗЛК-412», жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який було повернуто під розписку підсудному ОСОБА_2 (а.с.55, 56).
Аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище, а тому їх дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України.
Призначаючи покарання підсудним у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ними злочину, особи винних, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Стаття 12 КК України відносить злочин, кваліфікований за ч.3 ст.185 КК України, до категорії тяжких злочинів.
Злочин підсудними вчинено умисно, оскільки підсудні передбачали настання суспільно-небезпечних наслідків від своїх дій та бажали їх настання, про що свідчать їх показання в ході досудового та судового слідства.
Обставинами, що пом'якшують покарання для підсудного ОСОБА_1 є: щире каяття підсудного в скоєному, добровільне відшкодування завданого збитку, тяжких наслідків від скоєного не настало.
Обставинами, що обтяжують покарання для підсудного ОСОБА_1 є: вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та рецидив злочинів, оскільки будучи судимим за умисний злочин, підсудний вчинив новий умисний злочин.
Відповідно довідки Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні Миколаївської області, підсудний ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога (а.с.91).
Згідно вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.01.2009 року, ОСОБА_1, визнаний винним за ст.309 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, звільнений від призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік (а.с.103).
Як особа, підсудний ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, злочин вчинив під час встановленого судом випробування.
З урахуванням всіх обставин справи та особи винного, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення підсудного ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі.
Обставинами, що пом'якшують покарання для підсудного ОСОБА_2 є: щире каяття підсудного в скоєному, добровільне відшкодування завданого збитку, тяжких наслідків від скоєного не настало, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8.
Обставинами, що обтяжують покарання для підсудного ОСОБА_2 є: вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
Як особа, за місцем проживання, підсудний ОСОБА_2, характеризується посередньо (а.с.75).
Виробнича характеристика ОСОБА_2, видана директором акціонерним товариством відкритого типу «Первомайський Агрохім» 15.12.2009 року №71, є позитивною (а.с.76).
Відповідно довідки Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні Миколаївської області, підсудний ОСОБА_2 не перебуває на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога (а.с.78).
Відповідно довідки, виданої 15.12.2009 року головою квартального комітету №52 м. Первомайськ Миколаївської області, до складу сім'ї ОСОБА_2 входять двоє малолітніх синів: ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, які перебувають на його утриманні, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.77, 140, 141).
Згідно довідок ВІТ УМВС України в Кіровоградській області та ЦО ДІТ МВС України м. Київ, ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.79, 80).
Враховуючи наявність вищенаведених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, який добровільно відшкодував завдані збитки потерпілому та вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає за можливе призначити покарання підсудному ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі, однак від призначеного покарання звільнити з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
Дана міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати по справі відсутні .
Речовий доказ по справі: автомобіль марки АЗЛК-412, реєстраційний номер НОМЕР_1, залишити підсудному ОСОБА_2 (а.с.55-56).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324, 335 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання три роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 січня 2009 року, за яким ОСОБА_1 засуджений за ст.309 ч.2 КК України до двох років позбавлення волі, і призначити йому остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки два місяці.
Строк відбування покарання засудженому рахувати з дати його затримання, тобто з 12 травня 2010 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.
ОСОБА_2 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання три роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.
У відповідності до ст.76 КК України, покласти на засудженого такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти негайно з зали суду.
Речовий доказ по справі: автомобіль, марки АЗЛК-412, реєстраційний номер НОМЕР_1, залишити підсудному ОСОБА_2 (а.с.55-56).
Вирок може бути оскаржений в Кіровоградський апеляційний суд через Вільшанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.
Суддя
-підпис
Копія вірна: Суддя Вільшанського
районного суду
Кіровоградської області О.А. Гольша