Справа №1-30
2010 року
29 квітня 2010 року
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді: Гольші О.А.
при секретарі: Кабак О.В.
з участю прокурора: Топонар Н.С.
потерпілої: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вівсяники Вільшанського району Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, приватного підприємця, військозобов»язаного, несудимого
- у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України
ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він вчинив грубе порушення законодавства про працю за наступних обставин.
Підсудний, являючись приватним підприємцем, зареєстрованим державним реєстратором Вільшанської РДА Кіровоградської області за реєстраційним номером НОМЕР_1 від 01.06.2004 року, при здійсненні підприємницької діяльності по торгівлі продуктами харчування в барі «Омар», розташованому в с. Вівсяники Вільшанського району Кіровоградської області, в період з листопада 2007 року по січень 2010 року, грубо порушив вимоги трудового законодавства. ОСОБА_2, у вищевказаний період, в порушення ст.ст. 21, 95 КЗпП України та ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», використовував найману працю ОСОБА_1 з укладенням трудової угоди від 01.11.2007 року, в якій зазначено, що час виконання робіт встановлений з 12.00 години по 13.00 годину (1 година щодня, вихідні дні - субота, неділя), хоча ОСОБА_1 фактично працює з 09.00 по 20.00 годину та у вихідні дні, що суперечить трудовій угоді.
Крім того, в порушення ст.48 КЗпП України, не вніс запис до трудової книжки ОСОБА_1 про її роботу в магазині «Омар». Внаслідок неналежного оформлення трудових відносин з найманим працівником ОСОБА_1, підсудний, умисно, з корисливих мотивів не здійснював в повному обсязі утримання прибуткового податку з доходів фізичних осіб, не проводив відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне і пенсійне страхування та інші страхові фонди, чим порушив визначені ст.ст. 24, 43, 46 Конституції України права робітників на державні соціальні гарантії, належне пенсійне забезпечення та відповідно трудовий стаж.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, суду показав, що злочин скоїв при вищевказаних обставинах.
Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненому, його вина в повному обсязі пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, об'єктивність і достовірність яких у суду не викликає сумнівів.
Висновки суду про винність підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що з 01 листопада 2007 року працює продавцем в магазині «Омар», власником якого є підсудний. Робочий день розпочинається з 09 год. 00 хв. і до 20 год. 00 хв., а коли є покупці, вона працює довше. Крім цього, вона працює і в суботу та неділю. Згідно письмової трудової угоди, укладеної між нею та підсудним у 2007 році, вона повинна працювати лише з 12 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. з понеділка по п»ятницю, а фактично працювала з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.. За договором підсудний офіційно платить їй 60 грн. кожного місяця, а за те що вона працює понад нормово доплачує 600 грн. у конверті. В її трудовій книжці відсутній запис про трудову діяльність в магазині «Омар».
Оголошеними в судовому засіданні показами даними на досудовому слідстві свідка ОСОБА_3, який показав, що з 2007 року продавцем у барі-магазині «Омар», власником якого є підсудний, працює ОСОБА_1. Оскільки він часто заходить до вказаного магазину купувати продовольчі товари, то йому відомо, що потерпіла працює в магазині щодня з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., а інколи і довше (а.с.49-50).
Оголошеними в судовому засіданні показами даними на досудовому слідстві свідка ОСОБА_4, яка показала, що ОСОБА_1 працює з 2007 року продавцем у барі-магазині «Омар», власником якого є підсудний. Оскільки вона часто заходить до вказаного магазину купувати продовольчі товари, то їй відомо, що потерпіла працює в магазині щодня з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., а інколи і довше (а.с.49-50).
Оголошеними в судовому засіданні показами даними на досудовому слідстві свідка ОСОБА_5, яка показала, що вона проживає в АДРЕСА_2 Поблизу Вівсяниківської сільської ради розташований бар «Омар», який належить підсудному. З 2007 року продавцем у барі працює ОСОБА_1, яку вона часто бачить, коли купляє там продукти (а.с.52).
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2, яка підтверджується сукупністю зібраних в матеріалах справи та досліджених безпосередньо в ході судового розгляду доказів.
01 листопада 2007 року між підсудним та потерпілою було укладено трудовий договір та зареєстровано у Вільшанському районному центрі зайнятості за №46, згідно якого час виконання роботи встановлено з 12.00 години до 13.00 годин, оплата складає 60.00 гривень на місяць, вихідні дні надаються в суботу та неділю (а.с.22).
Відповідно рішення виконавчого комітету Вівсяниківської сільської ради Кіровоградської області №3а від 15 січня 2007 року, затверджено режим роботи бару приватного підприємця ОСОБА_2: початок роботи - 09.00 год., закінчення 23.00 год., обідня перерва з 13.00 год. до 14.00 год. (а.23).
Згідно акту перевірки №11-07-019/0030 територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області від 19 січня 2010 року, у ПП ОСОБА_2 виявлено порушення вимог законодавства про оплату праці (а.с.25-26).
Аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний вчинив грубе порушення законодавства про працю. Органами досудового слідства дії підсудного правильно кваліфіковані за ч.1 ст.172 КК України.
Призначаючи покарання підсудному у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Злочин вчинено умисно, оскільки підсудний передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків від своїх дій та бажав їх настання, про що свідчать його показання в ході досудового та судового слідства.
Ступінь тяжкості вчиненого злочину ст.12 КК України відносить злочин, кваліфікований за ч.1 ст.172 КК України, до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання є: щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, тяжких наслідків від скоєного злочину не настало.
Обставин, що обтяжують покарання у справі суд не знаходить.
За місцем проживання Вільшанською селищною радою Кіровоградської області, підсудний характеризується посередньо (а.с.81).
Відповідно довідки Вільшанської ЦРЛ, ОСОБА_2 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.77).
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності та особу винного, суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді штрафу.
Дана міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження в скоєні нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судові витрати відсутні.
Речові докази по справі: квитанції про сплату податків в кількості шість штук -залишити при справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324, 335 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.172 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п»ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п»ятдесят) грн. 00 коп..
Міру запобіжного заходу засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: квитанції про сплату податків в кількості шість штук, які зберігаються при справі - залишити при справі (а.с.39-44).
Апеляція на вирок може бути подана до Кіровоградського апеляційного суду через Вільшанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя