Справа № 22Ц-6062/09 Головуючий в суді І інстанції Левченко А.В.
Категорія 01,05 Доповідач Сліпченко О.І.
23 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Головурівська сільська рада юриспільського району Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіана», товариство з обмеженою відповідальністю «Кроки-5» про усунення порушень права власності на землю, усунення перешкод у володінні, користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головурівська сільська рада Бориспільського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіана», товариство з обмеженою відповідальністю «Кроки-5» про скасування державного акту про право власності а земельну ділянку , -
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів , -
У березні 2009 року позивач ОСОБА_3, звернулась до суду з зазначеним позовом, в який обґрунтовував тим, що 10.10.2004 року їй було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку загальною площею 0,228 га для будівництва та обслуговування жилого. Землекористувачем суміжної земельної ділянки являється відповідач ОСОБА_2 , який самовільно зайняв частину її земельної ділянки розмістивши на ній свій паркан. Земельний спір між нею та ОСОБА_2 неодноразово розглядався на сесії Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області, де приймались відповідні рішення про звільнення останнім земельної ділянки шляхом перенесення паркану. Однак прийняті рішення ОСОБА_2 не виконує, а тому позивач просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні її права власності шляхом знесення паркану, стягнути з відповідача на її користь суму матеріальних збитків в розмірі 750 грн. та понесені нею судові витрати в розмірі 16 грн. Крім того відповідач своїми діями наніс їй моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 5 000 грн. та просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом, який обґрунтовував тим, що 22.03.1988 року він у Держплемптахозаводу «Головурівський» придбав житловий будинок з господарськими спорудами загальною площею 52 кв.м, який розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,35 га за адресою : АДРЕСА_1. На час придбання межі даної земельної ділянки були обнесені парканом та стовпчиками. В 2006 році він на місце стовпчиків поставив паркан, не змінюючи при цьому межі земельної ділянки. 27.09.2006 року рішенням Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області йому передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування та 0,10 га для ведення особистого селянського господарства. Після виготовлення кадастрового плану з'ясувалось, що межі земельної ділянки позивача находять на його земельну ділянку та ділить його погріб навпіл. ОСОБА_2 вважає, що ОСОБА_3 порушує його право володіння та користування його земельною ділянкою та просить скасувати Державний акт, виданий на її ім'я.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2009 року позов ОСОБА_3, - задоволено частково, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. - відмовлено.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить вказане рішення суду скасувати в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права та задоволити його позов в повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог п. З та п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення рушення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справ, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що згідно матеріалів справи необхідно задоволити позов в частині усунення порушень права власності на землю, усунення перешкод у володінні, користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, стягнення матеріальних збитків повному обсязі, а в частині моральної шкоди позов задоволено частково.
З таким висновком повністю погодитись не можна з наступних підстав.
Постановляючи рішення та задовольняючи позов в частині усунення порушень права власності на землю, усунення перешкод у володінні, користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, стягнення матеріальних збитків, суд першої інстанції встановив на підставі наданих сторонами доказів, встановивши, що порушенням права власності позивача та знищенням межових знаків відповідачем, двічі перемірялась земельна ділянка ОСОБА_3, двічі встановлювались межові знаки. При цьому було встановлено, що її земельна ділянка в натурі не відповідає розмірам, визначеним в державному акті, оскільки ОСОБА_2 самовільно захопив частину земельної ділянки, про що були складені відповідні акти від 17.05.2007 року та 13.10.2008 року. При цьому позивачем були понесені витрати в розмірі 750 грн., які вона сплатила ТОВ "Кроки-5".
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2004 року дружиною відповідача ОСОБА_4 підписаний акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки, а тому до посилань відповідача про неправомірне набуття позивачем у власність спірної земельної ділянки та порушення права ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки, суд першої інстанції правомірно відносився критично.
Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України 2001 року (ст.ст.22, 23 Земельного кодексу України 1990 року) право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою - державного акту - та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється.
Також, відповідно до вимог ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 107 Земельного кодексу України визначено основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
Відповідно до ч .ч. 1, 2 ст. 43 Земельного кодексу України (в редакції 1991 року) права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу, - а таких доказів ОСОБА_2 надано не було..
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_3, має право вимагати усунення перешкод в користуванні належною їй земельною ділянкою, оскільки внаслідок дій відповідача не може використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням та відповідно на відшкодування збитків.
Разом з тим, з відповідача на користь позивача стягнуто 2 000 грн. моральної шкоди, яку суд обґрунтовував своє рішення тим, що моральної шкоди полягає в посяганні на власність позивачки, що призвело до душевних переживань ОСОБА_3, погіршенні самопочуття, нераціональних затратах часу для вирішення даного спору, а також потребує психологічної перебудови та вимагає залучення душевних та матеріальних зусиль.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.
Чинне цивільне законодавство передбачає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Колегія суддів вважає, що позивачкою ОСОБА_3, не надано належних та допустимих доказів, які б дали підстави суду першої інстанції для задоволення вимог в цій частині.
Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.
Враховуючи викладене, рішення необхідно змінити.
Керуючись ст.ст. 305, 309, 312-314 ЦПК країни, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2009 року змінити в частині відшкодування моральної шкоди.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодуванні моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
23 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Головурівська сільська рада юриспільського району Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіана», товариство з обмеженою відповідальністю «Кроки-5» про усунення порушень права власності на землю, усунення перешкод у володінні, користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Головурівська сільська рада Бориспільського району Київської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меридіана», товариство з обмеженою відповідальністю «Кроки-5» про скасування державного акту про право власності а земельну ділянку , -
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів , -
В С Т А Н О В И Л А::
Оскільки для виготовлення повного тексту судового рішення необхідних значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину.
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2009 року змінити в частині відшкодування моральної шкоди.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодуванні моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: