Справа № 22ц-1091/2010 Головуючий в суді І інстанції Дзюба Н.М.
Доповідач в суді II інстанції Сліпченко О.І.
30 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Служби у справах дітей Макарівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа : ОСОБА_4 про поновлення батьківських прав, -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У вересні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що рішенням Шевченківського райсуду м. Києва від 12.10.2005 року її було позбавлено батьківських прав щодо її неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Опікуном дитини було призначено третю особу у справі ОСОБА_4. Вважаючи, що відсутні обставини, які стали причиною позбавлення її батьківських прав щодо дочки просила поновити її в батьківських правах.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 грудня 2009 року в задоволені позову відмовлено.
У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення, ухвалити нове, яким задоволити позов в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б дали підстави для поновлення позивачки в батьківських прав.
З таким висновком погоджується і судова колегія.
За змістом ст. 75 КпШС України та ст. 169 СК України поновлення в батьківських правах допускається, якщо цього вимагають інтереси дитини.
Пленум Верховного Суду України в п. 19 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" роз'яснив, що розглядаючи такі справи, суди зобов'язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.
Перевіряючи, наскільки змінилась поведінка позивача по відношенню до дитини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дані про суттєві зміни, які б давали підстави для поновлення її в батьківських правах, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, відповідно до частин 4 і 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
На порушення зазначених норм права позивачкою не надано висновок відділу освіти, на якого покладено опіку та піклування згідно з пунктами 1.3, 1.4 Правил опіки та піклування,, та не отримано від нього письмовий висновок щодо можливого вирішення спору. Натомість в матеріалах справи є висновок начальника служби у справах неповнолітніх (ас. 19-20).
Таким чином, відповідно до вимог п. п. 1.3., 1.4. Правил опіки і піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 99 року №34/166/131/88 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 , органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міста Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.
Стосовно інтересів дитини, то судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанцій про те, що проживання дитини з бабусею, буде відповідати інтересам дитини, яка також висловила таку ж думку.
Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.
При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
30 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Корзаченко І.Ф., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Служби у справах дітей Макарівської районної державної адміністрації Київської області, третя особа : ОСОБА_4 про поновлення батьківських прав, -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А::
Оскільки для виготовлення повного тексту судового рішення необхідних значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину.
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: