Справа № 22ц-1023/2010 Головуючий в суді І інстанції Білик Г.О.
Категорія 01,27 Доповідач у суді 2 інстанції Сліпченко О.І.
18 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Волохова Л.А., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» про внесення змін до кредитного договору, -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Встановила:
У травні 2009 року позивач ОСОБА_3 звернулась з зазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що 04 квітня 2008 року між нею та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредит в сумі 78 297 ( сімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто сім) доларів США строком до 04 квітня 2023 року із урахуванням 14, 5% річних, а позивач в свою чергу повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом згідно договору.
У відповідності до вказаного кредитного договору, зобов'язання кредитора за договором забезпечуються договором поруки від 04 квітня 2008 року.
На момент укладення договору, позивач вважала, що зростання курсу долара до гривні на час дії договору не відбудеться, але восени 2008 року курс долара США значно виріс, тому не в змозі погашати кредит, тому просить зобов'язати сторони внести зміни до кредитного договору, зобов'язати відповідача вказати суму кредиту в національній валюті України - гривні, за курсом Національного Банку України на момент укладення договору, тобто станом на 04.04.2008 року та здійснити перерахунок сплачених коштів в іноземній валюті - в гривні, виходячи з курсу долара США по відношенню до гривні, який існував на момент укладення договору і розробити новий графік погашення кредиту і процентів за користування кредитними коштами.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення, ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України , апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з наданих сторонами доказів.
Судом першої інстанції встановлено, - що 04 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, згідно п. 1.1. якого, відповідач зобов'язався надати позивачу кредит в сумі 78 297 ( сімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто сім) доларів США строком до 04 квітня 2023 року із урахуванням 14, 5% річних, а позивач повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом згідно договору. Відповідно п.4.1. вказаного договору валютні ризики, які пов'язані зі зміною курсу долара США до гривні під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе позичальник, тобто позивач.
Відповідачем зобов'язання по цьому договору, а саме надання позивачу кредиту у розмірі 78 297 доларів США виконане, що підтверджує і сама позивач в тексті позовної заяви.
У відповідності зі ст.525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Що стосується, позовних вимог позивача в частині «зобов'язати сторони внести зміни до п. 1.1. кредитного договору № 03.39/08 від 04.04.2008 року...», в даному випадку суд не може зобов'язати сторони, оскільки однією із сторін: по-перше - є позивач, по-друге відповідно до ст.651 ЦК України, договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною тощо, але позивачем не було наведено будь-яких доказів (з їх обґрунтуванням) того, що відповідачем істотно порушені, чи взагалі порушені умови зазначеного кредитного договору.
Доводи позивача з посиланням на ч. 1 ст. 652 ЦК України, як на підставу внесення змін до договору є під підставними, оскільки вказана норма вказує, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінено за згодою сторін, якщо ж сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої особи. Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позивач не надав суду доказів щодо вказаних вище обставин.
Крім того ст.652 ЦК України однією з обов'язкових умов за яких можлива зміна договору за рішенням суду є те, що « із суті договору ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона», в даному ж випадку в п.4.1. зазначеного кредитного договору чітко визначено, що валютні ризики, які пов'язані зі зміною курсу долара США до гривні під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе позичальник - позивач.
Також постанова НБУ № 461 від 06.08.2009 року передбачає низку заходів щодо забезпечення погашення кредитів, серед яких досягнення домовленостей щодо реструктуризації та/або зміни валюти заборгованості позичальника і як наслідок розроблення програми погашення заборгованості. В даному випадку такі переговори не проведені та домовленості не досягнуті.
З таким висновком погоджується і судова колегія.
Крім того, діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти - гривні. Відповідно до ст. 36 Закону України "Про Національний Банк України", офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", валютні курси встановлюється Національним Банком України за погодженням з Кабінетом міністрів України. Поряд с цим, Положення "Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів", затвердженого Постановою Правління Національний Банк України № 496 від 12.11.2003 р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.
З наведеного, необхідно зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором, (перш за все позивач), повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цім договором.
Інших доводів, які спростовували б законність і обґрунтованість постановленого судом рішення апеляційна скарга в собі не містить.
При таких обставинах судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
18 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Лащенка В.Д.,
суддів Волохова Л.А ., Сліпченка О.І.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» про внесення змін до кредитного договору, -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А::
Оскільки для виготовлення повного тексту судового рішення необхідних значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину.
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: