Справа № 2-а- 47/10
28 травня 2010 року Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ДЕНИСЕНКО Н.О.
при секретарі ЖЕЛАЗІ Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт.Згурівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до КІЧИ ВАЛЕРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА про визнання рішення посадової особи протиправним і його скасування,
ОСОБА_1 2 9 березня 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись не те, що 23 березня 2010 року відповідач склав щодо нього протокол серії СВ № 118254 про адміністративне правопорушення та виніс постанову серії СВ № 170018, згідно якої притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП та наклав штраф в розмірі 255 грн., яку він вважає протиправною в зв'язку з тим, що на 79 км автошляху Київ-Суми-Юнаківка в населеному пункті Нова Басань він контролював рух автомобіля, швидкість якого не перевищувала 70 км/год. Крім того, відповідно до постанови Окружного адмінстративного суду міста Києва від 19 лютого 2010 року № 2-а-4268/09/2670 заборонено працівникам міліції використовувати прилад «Візир» для вимірювання швидкості руху автомобілів, тому просить визнати постанову серії СВ № 170018, винесену 23 березня 2010 року відповідачем, протиправною, скасувати її повністю та закрити провадження у справі .
В судове засідання сторони не з»явилися, позивач направив до суду заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позов підтримує повністю, в ідповідач - суб”єкт владних повноважень в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, копію позовної заяви отримав, своїх заперечень суду не надав.
Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини, а саме, що страший інспектор ДПС Прилуцького взводу Кіча В.В., який є уповноваженою на те посадовою особою, склав протокол про адміністративне правопорушення серії СВ № 118254 про те, що ОСОБА_1 23 березня 2010 року о 5 годині 50 хвилини в населеному пункті село Нова Басань на 79 км автошляху Київ-Суми-Юнаківка, керуючи автомобілем ВАЗ-2172, державний номерний знак НОМЕР_1, в зоні дії дорожнього знаку 5.45 рухався зі швидкістю 83 км/год., швидкість вимірювалась приладом “Візир” № 0812583, чим порушив п.12.4 ПДР України (а.с.6 - копія протоколу). ОСОБА_1 від пояснень відмовився, зазначив про це в протоколі серії СВ № 118254 та отримав його копію, будь-яких своїх доводів у протоколі не зазначив та отримав копію постанови серії СВ № 170018. На підставі зазначеного протоколу відповідач виніс постанову серії СВ № 170018 від 23 березня 2010 року, притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП та наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.5 - постанова).
Суд критично оцінює викладені у позовній заяві пояснення позивача в частині дотримання ним ПДР України 23 березня 2010 року о 5 год 50 хв. в селі Нова Басань як намагання уникнути адміністративної відповідальності, оскільки він грунтує їх на припущеннях і не підтвердив доказами. Тим паче, що він сам зазначає в позовній заяві про те, що допустив порушення ПДР України, керуючи автомобілем у населеному пункті та рухаючись зі швидкістю руху 70 км/год., при допустимій швидкості руху не більше 60 км/год.
Крім того, посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2010 року щодо заборони МВС України та Департаменту ДАІ МВС України, їх посадовим та службовим особам використовувати радіолокаційні відеозаписуючі вимірювачі швидкості “Візир” з метою виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху є безпідставними, оскільки дана постанова на час розгляду справи не набрала законної сили (а.с.25 - інформація Окружного адміністративного суду міста Києва).
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ч.1 ст.122 КпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст.251 КпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кіноззйомки, відеозпису чи засобів фото- і кіноззйомки, відеозпису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.252 КпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.2 ст.283 КпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно з ч.1 ст.8 КАС України с уд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2
Згідно з п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Згідно з ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.5 ст. 71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.
Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно залишити без задоволення повністю, так як в судовому засіданні не доведено, що дії відповідача є протиправними та постанова серії СВ № 170018 по справі про адміністративне правопорушення від 23 березня 2010 року, винесена відповідачем, є протиправною, оскільки вона відповідає вимогам ст.283 КпАП, винесена не на припущеннях, а на підставі зібраних у справі доказах, а тому є належним і допустимим доказом вчинення правопорушення, такою, що прийнята у спосіб, передбачений чинним законодавством України, об”єктивною та обгрунтованою, а тому є правомірною, обставини, викладені в постанові, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.3 Конституції України, ст.ст.122, 251, 252, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 21, 69, 71, 76, 86, 159, 160, 162, 163, 167 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до КІЧИ ВАЛЕРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА про визнання рішення посадової особи протиправним і його скасування залишити без задоволення повністю .
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО