1 червня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Мелінишин Г.П., Ясеновенко Л.В.
з участю секретаря Балагури М.О.
сторін: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_4 про поділ спадкового майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 17 березня 2010 року,-
ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржує рішення Надвірнянського районного суду від 17 березня 2010 року, яким їй відмовлено в позові до ОСОБА_4 про поділ спадкового майна шляхом припинення його права на частку у спільній власності на АДРЕСА_1 з компенсацією вартості за рахунок іншого спадкового майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд належним чином не з'ясував обставини справи та допустив порушення процесуального закону. Так, ОСОБА_1 вказує на те, що після смерті ОСОБА_5, що був батьком її доньки, крім майна, що зазначено у рішенні суду, як спадкова маса- автомобіля CHERY AMULET, квартири АДРЕСА_1 та грошового вкладу в сумі 20 027 грн., залишилося й
Справа №22-ц-985/2010 р. Головуючий у І інстанції Флоряк Д.В.
Категорія 37 Суддя-доповідач Меленко О.Є.
інше майно. Зокрема, ОСОБА_5 одноосібно був засновником МПП «Вест» і як суб'єкт підприємницької діяльності мав відповідне майно, що стверджується актом інвентаризації. Крім автомобіля CHERY AMULET , на який нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадкове майно, ОСОБА_5 був власником ще двох автомобілів- MAZDA 323 та NISSAN TERRANO. Однак її доводів з приводу наявності цих автомобілів, обсягу виручки, що її отримував ОСОБА_5, будучи суб'єктом підприємницької діяльності суд до уваги не взяв, як і тієї обставини, що бізнесом спадкодавця тепер займається відповідач. Поза увагою суду також залишилася заборгованість ОСОБА_5 по аліментах на утримання доньки на суму 4 800 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд в порушення вимог ст. 177 СК та ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» не залучив до участі у справі орган опіки і піклування.
Просить оскаржуване рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник вимоги апеляційної скарги підтримали з тих же мотивів, що викладені у ній. Просять оскаржуване рішення суду скасувати.
Відповідач ОСОБА_4, будучи належно повідомленим про розгляд справи, до суду не з'явився.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_1 та її представника, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Встановлено, що спір виник з приводу поділу спадкового майна між дітьми покійного нині ОСОБА_5- ОСОБА_4 та малолітньою ОСОБА_3, в інтересах якої діє ОСОБА_1 Як встановив суд першої інстанції, і зазначеного ОСОБА_1 та її представник не оспорюють, Надвірнянською районною державною нотаріальною конторою були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль CHERY AMULET, квартиру АДРЕСА_1 та грошовий вкладу в сумі 20 027 грн. у банку «Надра». Стосовно іншого майна, яке за словами позивача належало ОСОБА_5 за життя і також повинно бути успадкованим його дітьми, документи в нотаріальну контору не подавалися, жодних процесуальних дій нотаріус і сторони не вчиняли.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 Постанови N 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З огляду на це, доводи позивача про те, що судом при вирішенні спору не враховано інше майно, що належало ОСОБА_5 за життя до уваги не приймаються.
Як встановив суд першої інстанції і сама позивач зазначеного не спростовує, звертаючись до суду з позовом про поділ спадкового майна, вона фактично вимагала припинення права власності ОСОБА_4 його на частку у квартирі АДРЕСА_1 та визнання права власності на квартиру вцілому за її донькою- малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У п. 26 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначається, що при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило частини першої статті 1278 ЦК про те, що коли спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між спадкоємцями, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними. При розподілі такої спадщини необхідно застосовувати норми, що регулюють відповідні правовідносини спільної часткової власності.
Тому, відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив з того, що підстав, визначених законодавцем у ст. 365 ЦК України для припинення права особи на частку у спільному майні немає, оскільки частку ОСОБА_4- Ѕ квартири АДРЕСА_1 не можна вважати незначною, а позивачем не виконані вимоги ч. 2 зазначеної норми стосовно попереднього внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Що ж стосується доводів ОСОБА_1 про обов'язкову участь представника органу опіки і піклування, то на думку судової колегії, така не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду, зважаючи на те , що право на спадкування малолітньої ОСОБА_3 порушено не було, а питання відчуження належного їй майна не було предметом обговорення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази і їх не надано суду апеляційної інстанції, що давало б підставу для зміни чи скасування судового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Висновків суду доводи апеляційної скарги не спростовують.
Керуючись ст.ст. 218, 307,308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 17 березня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набрання нею законної сили.
Головуюча Меленко О.Є.
Судді: Мелінишин Г.П.
Ясеновенко Л.В.
Згідно з оригіналом
Суддя Меленко О.Є.