12 травня 2010 року м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Вакарук В.М., Матківського Р.Й.
За участю секретаря: Балагури М.О.
Сторін: позивачки ОСОБА_1, представника ТзОВ «Декма ЛТД», Плитка В.М., представника Криворівнянської сільської ради Зеленчука В.І., розглянувши у відкритому судовому засідання справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Декма ЛТД» про визнання недійсним договору купівлі продажу виробничих приміщень, за апеляційною скаргою ТзОВ «Декма ЛТД» на рішення Верховинського районного суду від 09 березня 2010 року,-
12 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 09 березня 1993 року між селянською спілкою «Верховина» та ТзОВ «Декма ЛТД» було укладено договір купівлі-продажу виробничих приміщень Березівської ферми з усіма прифермівськими приміщеннями, що знаходяться на території Криворівнянської сільської ради. За умовами договору до відповідача перейшла прилегла територія до проданих приміщень. До 1994 року, вона була членом селянської спілки «Верховина», а тому продаж приміщень повинен здійснюватись за згодою загальних зборів спілки. Про проведення зборів її повідомлено не було. В договорі від 09.03.1993 року не зазначено, саме які приміщення продані, вони зазначені в додатку до нього. Предметом договору купівлі продажу, була і земельна ділянка, яка не була майном селянської спілки «Верховина». Про наявність договору вона дізналась у 2006 року, тому вважає що нею не пропущено строк позовної давності. Просила визнати зазначений договір недійсним.
Справа № 22-ц-982/2010 рік. Головуючий у 1 інстанції: Токарук В.І. Категорія 20 Суддя-доповідач: Проскурніцький П.І.
03 жовтня 2008 року із аналогічним позовом звернулась ОСОБА_4, посилаючись на те, що до 1998 року вона також була членом селянської спілки «Верховина» і укладенням договору порушено її права. ОСОБА_4 посилалась на такі ж підстави і обставини як і ОСОБА_1
Ухвалою Верховинського районного суду від 05 лютого 2009 року обидва позови об'єднані в одне провадження.
Ухвалою Верховинського районного суду від 09 березня 2010 року, позовні вимоги в частині визнання незаконними державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, виданими Плитці В.М. та ТзОВ «Декма», визнання незаконним рішення Криворівнянської сільської ради від 11.09. 1999 року, залишені без розгляду за заявою позивачів.
Рішенням Верховинського районного суду від 09 березня 2010 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу господарських приміщень Березівської ферми від 09 березня 1993 року, укладений між селянською спілкою «Верховина» і ТзОВ «Декма ».
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ТзОВ «Декма ЛТД» подало апеляційну скаргу в якій посилається на неповне з'ясування фактичних обставин справи, висновки суду суперечать фактичним обставинам справи та доказам які були предметом дослідження в суді. Відповідно до архівного витягу № П-450 від 27.10.2008 року, збори селянської спілки «Верховина» відбулися 04.01.1993 року за участю 63 членів спілки, у них взяв участь перший заступник представника Президента у Верховинському районі, збори взяли на себе відповідальність по всіх питаннях правонаступництва, зокрема і по реалізації основних засобів. Закон, яким керувався суд не передбачає підстав визнання угоди недійсною. Майно знаходиться у добросовісного набувача, яке йому продане СС «Верховина» і жодних майнових прав позивачів не порушено. Реєстрація селянської спілки «Верховина» скасована розпорядженням голови райдержадміністрації 15.12.2003 року, без правонаступників. Судом першої інстанції безпідставно відхилено заяву про застосування позовної давності і безпідставно вказано що позивачі про наявність оспорюваного договору дізнались лише у 2006 році, ОСОБА_4, будучи членом спілки, працювала касиром, та була присутня на зборах а ОСОБА_1 лише перебувала у трудових відносинах із селянською спілкою про те вона, ніколи не була членом спілки і відповідно не має права вимоги. Правомірність набуття майна ТзОВ «Декма ЛТД» підтверджене рішенням апеляційного суду від 31 жовтня 2007 року, яким визнано за відповідачем право на користування земельною ділянкою на якій розташовані спірні господарські приміщення. Якщо угода виконана однією із сторін то суд повинен визначити наслідки її недійсності в залежності від підстав, з яких вона визнана недійсною. Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення яким в позові відмовити.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, позивачку, представника відповідача та представника Криворівнянської сільської ради, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, помилково виходив з того, що договором купівлі продажу укладеним між відповідачем та селянською спілкою «Верховина» 09 березня 1993 року порушено права позивачів і вони про порушення свого права дізнались у 2006 році і з цього часу для них починає текти строк позовної давності і звернувшись до суду у жовтні 2008 році, вони його не пропустили. Оскільки 24 липня 1992 року припинено діяльність колгоспу «Радянська України» і на його базі утворено селянську спілку «Верховина», головою спілки обрано ОСОБА_6, питання реалізації майна повинно було вирішуватись зборами спілчан то договір є недійсним. Суд також дійшов помилкового висновку, що є два різні варіанти договору, та положення договору, згідно з якими перейшла у користування земельна ділянка загальною площею 2,2 га до відповідача, не мають юридичної сили оскільки вони не посвідчені місцевою радою.
Про те обставини, які суд вважав встановленими, що мають значення для справи, є непідтвердженими в судовому засіданні, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи а тому рішення суду підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.
Позивачки оспорюють договір укладений між СС «Верховина» і ТзОВ «Декма ЛТД» укладений 09 березня 1993 року посилаючись на те, що зазначеним договором порушено їхні прав як членів селянської спілки «Верховина» але не вказують, саме які матеріальні чи нематеріальні їхні права були порушені, суд задовольняючи позов і визнаючи договір недійсним також не вказує, у чому полягає порушення прав позивачів, які не є сторонами у договорі купівлі-продажу. Як встановлено в суді першої інстанції, позивачка ОСОБА_1 працювала у селянській спілці «Верховина» до 02.01.1996 року а ОСОБА_7 до 13.11.1998 року і звільнились з роботи за власним бажанням. Ніяких претензій щодо майнових чи немайнових прав позивачі не пред'являли. За повідомленням державного реєстратора, державна реєстрація селянської спілки «Верховина» скасована 15 грудня 2003 року і правонаступників дана юридична особа немає (т.3, а.с.18).
Рішенням апеляційного суду від 31 жовтня 2007 року, яке набрало законної сили, встановлено що ТзОВ «Декма ЛТД» на підставі договору купівлі - продажу від 09.03. 1993 року, правомірно придбало у селянської спілки «Верховина» нежитлові приміщення комплексу господарських приміщень Березівської ферми і у зв'язку із цим суд задовольнив вимоги ТзОВ «Декма ЛТД» про визнання права на користування земельною ділянкою площею 2,2 га в с. Криворівня, Верховинського району та визнав недійсними акти про надання фізичним особам земельних ділянок, на яких розташовані придбані відповідачем приміщення господарського комплексу (т. 2, а. с. 135-136). У зв'язку з наведеними обставинами та доказами, колегія суддів приходить до висновку що вимоги позивачів є безпідставними і їм слід відмовити в задоволенні позову. Само по собі перебування позивачів у трудових відносинах із селянською спілкою «Верховина», ще не надає їм підстав на визнання незаконним господарського договору, без наведення підстав та доказів про порушення їхніх прав. Договір від 09.03.1993 року виконаний, кошти за придбані приміщення ТзОВ «Декма ЛТД» перерахувало селянській спілці «Верховина» про що свідчить платіжне доручення від 06 квітня 1993 року (т.3, а. с. 117).
Відповідно до вимог ч.3, ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивачі не подали суду належних доказів, що підтверджували їхнє право власності на майно, придбане відповідачем в березні 1993 року.
Розглянувши справу, в межах пред'явленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
На підставі викладеного, керуючись ст.,ст. 307; 309; 313; 316; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Декма ЛТД» задовольнити.
Рішення Верховинського районного суду від 09 березня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення яким в позові ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Декма ЛТД», про визнання недійсним договору купівлі - продажу виробничих приміщень, відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: В.М. Вакарук
Р.Й. Матківський