13 квітня 2010 року. м. Івано-Франківськ.
Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Проскурніцького П.І.
Суддів: Меленко О.Є., Стефанів Н.С.
За участю секретаря: Довжинської Н.Б.
Сторін: представника ВАТ НАСК «Оранта», ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства, Національна страхова компанія (далі ВАТ НАСК) «Оранта», про відшкодування збитків завданих порушення зобов'язання за договором, за апеляційними скаргами ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_2, на рішення Рожнятівського районного суду від 11 грудня 2009 року,-
13 листопада 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 17 листопада 2004 року між ним та ВАТ НАСК «Оранта» було укладено договір страхування заставленого майна, яким є домоволодіння у селі Луги, Рожнятівського району по вул. Високий Берег-1 і належить йому на праві приватної власності. Страхова сума домоволодіння, згідно сертифікату №1 договору страхування становила 217 000 гривень. Умови договору страхування він виконував належним чином, однак страховик свої зобов'язання не виконує.
22 жовтня 2005 року у його господарстві виникла пожежа, що відповідно до укладеного договору було страховим випадком, про те відповідач відмовився виконати умови договору.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 15 серпня 2008 року його позов було задоволено і стягнуто з відповідача на його користь 69 541
Справа № 22-ц-519/ 2010 рік. Головуючий у 1 інстанції: Калиній Г.В. Категорія 25 Суддя - доповідач: Проскурніцький П.І.
гривню страхового відшкодування, що склало суму заподіяних, про те невідшкодованих збитків, станом на 01 січня 2006 року.
Відповідач продовжує не виконувати умови договору а він, через це, несе збитки, змушений був повторно отримати кредит в банку і сплачує по ньому відсотки, вартість доларів США зросла і купляючи валюту для погашення кредиту, він несе додаткові затрати. Згідно договору страхування, страхове відшкодування йому повинно бути виплачене не пізніше, ніж через 10 днів після складання страхового акту, акт було складено 26 жовтня 2005 року, але страхові виплати не були проведені. За період з грудня 2005 року ним сплачено 35617 гривень 42 коп. відсотків за кредитним договором укладеним ним 16 грудня 2005 року з УКРСОЦБАНКОМ, для отримання коштів у сумі 21 000 доларів, які були необхідні для ліквідації пожежі. У зв'язку із ростом курсу долара, ним було затрачено додатково 3271 гривня 73 коп. тому загальна сума складає 38 942 гривні 73 коп. В липні 2009 року, відповідачем основний борг погашено а тому він повинен сплатити борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми що складає 53115, 313 гривень. Всього просив стягнути на його користь 92107 гривень 31 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та за перенесені страждання невиконанням умов договору просив також стягнути на його користь 50 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 11 грудня 2008 року, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 45465, 80 гривень у відшкодування у зв'язку із рівнем інфляції та три проценти річних з простроченої суми в розмірі 7649,51 гривень.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ВАТ НАСК «Оранта» подало апеляційну скаргу в якій посилається на неправильне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи. Не заперечуючи факту укладення з позивачем договору та настання страхового випадку, ВАТ НАСК «Оранта» не допустила порушення його умов. Згідно з розрахунком страхового відшкодування та страхового акту його розмір склав 14414 гривень і зазначена сума була перерахована позивачу 09.12.2005 року. Позивач, не погоджуючись із розміром відшкодування, звернувся до суду, рішенням якого на його користь стягнуто 69 541 гривню, яка виплачена на підставі виконавчого листа 06 травня 2009 року. Відповідно до ч.3, ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до договору страхування заставного майна, за несвоєчасне проведення розрахунків, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на час виникнення заборгованості, від суми що підлягає оплаті, за кожний день затримки. Сплата інфляційних витрат та 3% річних договором не передбачено. Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення.
Позивач ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу в якій посилається на несправедливість і незаконність рішення. Відповідач безпідставно відмовив йому у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із чим він змушений був його стягувати в судовому порядку. Однак незважаючи на рішення суду страхова компанія не виплачувала йому кошти, що змусило його брати кредит для ліквідації наслідків пожежі. На сплату відсотків за кредитним договором та повернення кредиту у валюті він поніс затрати на суму 38 942 гривні 73 коп. Свої моральні страждання він оцінює в 50 000 гривень. Просить рішення суду першої інстанції змінити і стягнути на його користь додатково зазначені суми.
Колегія суддів, вислухавши доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції, на підставі зібраних і досліджених в судовому засіданні доказів, правильно встановлено що відповідач НАСК «Оранта» не виконувала умов договору страхування заставного майна у зв'язку із чим, на підставі рішення Рожнятівського районного суду від 15 серпня 2008 року було стягнуто на користь позивача 69 541 гривню страхового відшкодування. Після набрання законної сили рішенням суду першої інстанції, відповідач не виконував його. Між сторонами виникло грошове зобов'язання на підставі рішення суду і воно повинно виконуватись у встановленні законом строки. Ухвалення рішення судом першої інстанції не припиняє зобов'язання між сторонами і вони існують до завершення виконання зобов'язання належним чином і в строк.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_2 правильно виходив з положень ч.2, ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання, і застосував відповідальність кредитора що полягає в сплаті на користь боржника суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.
Позивач до суду звернувся з позовом з підстав невиконання умов договору страхування, як грошового зобов'язання і заподіяння йому цим матеріальної і моральної шкоди. З вимогами про стягнення пені із страховика, ОСОБА_2 позовних вимог не заявляв. Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог про стягнення страхового відшкодування, виконання якого не здійснене, не звільняє боржника від виконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2, ст. 625 ЦК України.
Суд також обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у відшкодуванні моральної шкоди, оскільки правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із невиконанням договору і до відповідача застосовується відповідальність передбачена ч.2, ст. 625 ЦК України. Суд задовольняючи позов частково, правильно виходив з того що правовідносини між сторонами врегульовані договором страхування і за невиконання його наступає відповідальність, а за кредитними договорами, позивач перед кредитними установами несе відповідальність самостійно. Розмір стягнення, судом визначено відповідно до діючого законодавства і у цій частині, сторони рішення не оскаржують.
Відповідно до вимог ч.2, ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази. які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку що рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 307; 308; 313; 314; 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія «Оранта» та апеляційну скаргу ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Рожнятівського районного суду від 11 грудня 2009 року, залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: П.І. Проскурніцький
Судді: О.Є. Меленко
Н.С. Стефанів