Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"28" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/466/21
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 від 22.04.21 про забезпечення позову у справі №906/466/21
за позовом: ОСОБА_1 (м.Дніпро)
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВП ГРУП" (смт.Яблунець Ємільчинського району Житомирської області)
2. ОСОБА_2 (м.Київ)
3. ОСОБА_3 (м.Київ)
про переведення прав та обов'язків покупця, визнання незаконними та скасування реєстраційної дії, зобов'язання здійснити державну реєстрацію,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про:
- переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ "ВІВП ГРУП", яка складає 61% голосів, що становить 793000,00грн за договором купівлі-продажу від 19.02.21 та актом приймання-передачі від 19.02.21, укладеним між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Липовенко Л.М., зареєстрованим в реєстрі за №82,83;
- визнання незаконною та скасування наступної реєстраційної дії: державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, номер реєстраційної дії 1002861070032000494 від 23.02.21 (зміна складу засновників (учасників) або зміна інформації про засновників) щодо ТОВ "ВІВП ГРУП", проведену приватним нотаріусом Житомирської області Євдокимовим Сергієм Михайловичем, свідоцтво № НОМЕР_1 ;
- зобов'язання компетентного органу, якого це стосується, здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме реєстраційну дію щодо переведення на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця частки у статутному капіталі ТОВ "ВІВП ГРУП", яка складає 61% голосів, що становить 793000,00грн за договором купівлі-продажу від 19.02.21 та актом приймання-передачі від 19.02.21, укладеним між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Липовенко Л.М., зареєстрованим в реєстрі за №82,83.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу від 19.02.21 порушує переважне право позивача на придбання частки в статутному капіталі ТОВ "ВІВП ГРУП", яке підлягає відновленню шляхом переведення прав та обов'язків покупця по вищезазначеному договору на ОСОБА_1 .
Згідно частини 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання наведених приписів законодавства, судом 28.04.21 було направлено запити до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації стосовно надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних фізичних осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву б/н від 22.04.21 про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на наступні об'єкти нерухомості: нежитлову будівлю, адмінбудівлю з автовагами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (належить товариству на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_2 від 09.03.11); нежитлову будівлю, склад №4, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (належить товариству на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_3 від 09.03.11); нежитлову будівлю, електростанцію, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (належить товариству на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_4 від 09.03.11); нежитлові будівлі, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (належить товариству на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_5 від 09.03.11);
- накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_3 у ТОВ "ВІВП ГРУП" - 61% голосів, які становлять 793000,00грн.
- заборони органам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії щодо реєстрації змін до відомостей про ТОВ "ВІВП ГРУП";
- заборони ОСОБА_3 чи його представникам та іншим уповноваженим особам вчиняти дії, що виникають на підставі права власності на частку в розмірі 61% голосів статутного капіталу ТОВ "ВІВП ГРУП" та які направлені на відчуження та/або обтяження у будь-який спосіб зазначеної частки та майна ТОВ "ВІВП ГРУП", у тому числі, внесення відповідних змін до державних реєстрів.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на об'єкти нерухомості, корпоративні права ОСОБА_3 та заборони даній особі вчиняти дії, що виникають на підставі права власності на частки у статутному капіталі ТОВ "ВІВП ГРУП" , суд приходить до наступних висновків.
Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З вищевикладеного вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник зазначає, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки позивач як учасник товариства після незаконного продажу корпоративних прав та здійснених реєстраційних дій від 23.02.21, стурбований, що вказані незаконні дії можуть повторитись в будь-який час, зокрема, ОСОБА_3 зможє провести державну реєстрацію змін у Товариство та відчужити корпоративні права та майно на користь третіх осіб.
Отже, зі змісту поданою заяви слідує, що підставою для її задоволення заявник вбачає незаконний продаж корпоративних прав та можливе подальше їх відчуження на користь третіх осіб.
Тобто, в частині обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявником наведено лише власні висновки щодо доцільності та співмірності вжиття заходів забезпечення позову, при цьому не подано жодних доказів та аргументів, що відповідачами або іншими особами на час подання заяви про забезпечення позову вже вчинено будь-які дії по відношенню до нерухомого майна, корпоративних прав та часток у статутному капіталі ТОВ "ВІВП ГРУП", доводи позивача будуються лише на припущеннях, що не може вважатися реальною загрозою порушення його прав.
Водночас сам лише факт придбання ОСОБА_3 корпоративних ТОВ "ВІВП ГРУП" прав не може свідчити про те, що вказана особа буде вчиняти незаконні дії щодо відчуження нерухомого майна або придбаної ним частки у статутному капіталі товаристві.
Крім того, позивачем не обґрунтовано, що саме у спосіб, викладений у заяві, може бути забезпечене виконання судового рішення. Також не доведено реальне утруднення виконання судового рішення зі сторони відповідачів.
До того ж, суд звертає увагу заявника, що неправомірність дій відповідачів в частині продажу та придбання корпоративних прав у ТОВ "ВІВП ГРУП" є предметом спору, що потребує доведення в установленому законом порядку, тому суд не розглядає твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову з метою уникнення обставин, які можуть утруднити виконання рішення суду.
При цьому, спір про право відбувається з дотриманням принципу змагальності сторін господарського процесу, відповідно до частини 3 статті 2, статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлення наявності права на предмет спору відбувається при розгляді справи по суті та зазначається у резолютивній частині рішення суду. Відтак, на даній стадії, неприпустимим є використання заявлених заходів забезпечення позову, як способу тиску на сторону у справі, примусу до завершення спору на користь позивача, що також негативно вплине на дотримання принципу змагальності сторін господарського процесу.
Викладені в поданій заяві обставини є лише припущенням з боку позивача, що не є підставою для забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України.
Що стосується вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення будь-яких реєстраційних дій щодо реєстрації змін до відомостей про ТОВ "ВІВП ГРУП" тобто, без зазначення конкретних дій, що стосуються предмету спору, суд зауважує, що вжиття таких заходів прямо заборонено положеннями п.4 ч.5 ст.137 ГПК України.
Крім того, заява про забезпечення позову, в порушення вимог п.6 ч.1 ст.139 ГПК України, не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення
Відповідно до вимог чинного законодавства, при поданні до суду заяви про забезпечення позову, заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.
Ураховуючи вищевикладені обставини, за результатами дослідження та оцінки матеріалів справи щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище доводи та вимоги чинного законодавства які регулюють підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема вимоги статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову на даній стадії судового процесу, оскільки заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, корпоративні права, заборони вчинення реєстраційних дій та дій, що виникають на підставі права власності на частки, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22.04.21 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набрала законної сили 28.04.21 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Соловей Л.А.
Друк:
1 - в справу
2- позивачу (рек. з повід)