Рішення від 22.04.2021 по справі 906/10/21

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/10/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Трохимчук І.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент"

про стягнення 2 713 008,81грн,

Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" про стягнення 3 213 008,81грн, з яких 2 747 488,99грн основного боргу, 112 740,64грн пені, 274 748,90грн штрафу, 27 872,63грн 3% річних, 50 157,65грн інфляційних збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору №08/19 від 07.03.2019 в частині оплати виконаних будівельних робіт.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.525, 526, 546, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.193, 232 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 12.01.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 12.02.2021.

В судовому засіданні 12.02.2021 представник позивача подав заяву від 11.02.2021 про зменшення позовних вимог з доказами направлення на адресу відповідача, згідно якої позивач повідомив, що після направлення позовної заяви до суду відповідачем частково погашено заборгованість у розмірі 500 000,00грн, що підтверджується копією платіжного доручення №20868277 від 30.12.2020. Тому позивач просив зменшити розмір позовних вимог в частині основного боргу, який станом на 11.02.2021 становив 2 247 488,99грн.

Ухвалою суду від 12.02.2021 постановлено прийняти до розгляду заяву позивача від 11.02.2021 про зменшення позовних вимог та вважати заявленим до розгляду спір про стягнення із відповідача 2 247 488,99грн основного боргу, 112 740,64грн пені, 274 748,90грн штрафу, 27 872,63грн 3% річних, 50 157,65грн інфляційних збитків; продовжити строк підготовчого провадження; підготовче засідання призначити на 22.03.2021.

Сторони уповноважених представників в судове засідання 22.03.2021 не направили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.74, 78).

Ухвалою суду від 22.03.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.04.2021.

В судовому засіданні 13.04.2021 оголошено перерву до 22.04.2021.

Сторони уповноважених представників в судове засідання не направили.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

07.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (виконавець, позивач) укладено договір №08/19 (а.с.12-17), предметом якого є надання виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об'єкті "Будівництво комплексу житлових будинків на вул. Леніна, 55 (вул. Харченка, 55) в Дарницькому районі м. Києва, І черга будівництва. Житловий будинок №2" (далі - будівельний об'єкт) (п. 1 договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, виконавець надає послуги на будівельному об'єкті баштовим(и) краном(ами), модифікації КБ-674 (далі - БК) в кількості, визначеній в проекті виконання робіт (далі - ПВР), а замовник організовує надання послуг БК на будівельному об'єкті та проводить своєчасну оплату наданих виконавцем послуг.

Згідно п 4.1 договору, загальна вартість послуг за договором складається з сумарної вартості наданих послуг, зазначених в актах приймання-передачі виконання робіт (наданих послуг).

Ціни на послуги виконавця наведені у п. 4.2. договору.

Порядок розрахунків визначено розділом 5 договору.

Як передбачено п. 5.2. договору, замовник підписує довідки та акти протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання та повертає їх замовнику. При наявності зауважень, замовник в триденний термін повертає виконавцю довідки і акти, разом з письмовими зауваженнями для виправлення. Виконавець корегує довідки та акти або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом 3 (трьох) днів. Довідки та акти на монтаж/демонтаж БК, підкранових колій, підрощування БК надаються завізованими уповноваженим представником замовника.

У випадку, якщо замовник не повернув виконавцю довідки та акти в триденний термін та не надав жодних письмових зауважень щодо отриманих довідок та актів, роботи вважаються такими, що виконані належним чином та прийняті замовником без зауважені у зв'язку з чим підлягають оплаті відповідно до умов договору (п. 5.2.1. договору).

Замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих послуг проводиться на підставі довідок або актів. При несплаті послуг до 10 числа виконавець має право в односторонньому порядку, без попередження замовника, зупинити роботу БК до повного розрахунку за надані послуги (п. 5.3. договору).

На виконання умов договору, ТОВ "УБМ-Груп" за період з квітня 2020 року по листопад 2020 року надало ТОВ "Домобудівельна компанія "Фундамент" послуги на загальну суму 2 773 056,00 грн, що підтверджується підписаними актами виконання будівельних робіт (а.с.21-32, 35-38).

ТОВ "Домобудівельна компанія "Фундамент" зобов'язання щодо оплати вартості послуг виконало частково, сплативши ТОВ "УБМ-Груп" 25 567,01грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень (а.с.33-34).

Внаслідок невиконання замовником свого обов'язку щодо оплати отриманих послуг, станом на момент звернення з позовом до суду у відповідача була наявна основна заборгованість у сумі 2 747 488,99грн.

Після направлення позовної заяви до суду відповідачем частково погашено заборгованість у розмірі 500 000,00грн, що підтверджується копією платіжного доручення №20868277 від 30.12.2020 (а.с.70).

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору про надання послуг.

Приписами ч.1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто (ч.1 ст.902 ЦК України).

Частиною 1 ст.903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

3. Щодо вимоги позивача про стягнення 2 247 488,99грн основного боргу.

Суд зазначає, що позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 2 247 488,99грн належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 2 247 488,99грн основного боргу.

4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 274 748,90грн штрафу та 112 740,64грн пені.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 6.3. договору зазначено, що за порушення замовником строків оплати, виконавець має право нарахувати замовнику пеню у розмірі подвійної облікової НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Договором передбачено обов'язок замовника оплачувати послуги щомісячно в термін до 10 числа.

Пунктом 1.9 постанови Пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено часткову сплату боргу 20.11.2020 на суму 25 567,01грн та 30.12.2020 на суму 500 000,00грн.

Враховуючи вищевикладене та перевіривши наведений позивачем розрахунок пені (а.с.5-6), суд встановив, що до розрахунку наявності боргу включено фактичні дати оплат.

Зважаючи на часткову оплату боргу відповідачем та враховуючи те, що дати оплат не враховуються до періоду часу, в який здійснюється нарахування пені, судом здійснено власний розрахунок пені, відповідно до якого стягненню з відповідача підлягає 112 614,93грн, з яких:

- за актами квітня 2020 року:

а) на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.05.2020 по 19.11.2020 - 23 146,68грн;

б) на заборгованість у розмірі 321 064,99грн за період 20.11.2020 (один день) - 105,27грн;

- за актами травня 2020 року:

а) на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.06.2020 по 29.12.2020 -22 995,15грн;

б) на заборгованість у розмірі 167 696,99грн за період з 30.12.2020 по 31.12.2020 - 109,97грн;

- за актами червня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.07.2020 по 31.12.2020 - 19 775,07грн;

- за актами липня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.08.2020 по 31.12.2020 - 16 251,93грн;

- за актами серпня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.09.2020 по 31.12.2020 - 12 728,78грн;

- за актами вересня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.10.2020 по 31.12.2020 - 9 319,29грн;

- за актами жовтня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.11.2020 по 31.12.2020 - 5 796,14грн;

- за актами листопада 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.12.2020 по 31.12.2020 - 2 386,65грн.

У задоволенні вимоги про стягнення 125,71грн пені суд відмовляє.

Як визначено п. 6.4. договору, при стягненні з замовника заборгованості в судовому порядку, виконавець має право додатково до суми заборгованості та пені нарахувати штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, яка існувала у замовника перед виконавцем на дату подання позовної заяви до суду.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не установлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17.

Позивач зазначає, що штраф розрахований від суми 2 747 488,99грн,

Суд задовольняє вимогу щодо стягнення штрафу у розмірі 274 748,90грн (2 747 488,99 х 10%) відповідно до п. 6.4. договору №08/19 від 07.03.2019.

5. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 27 872,63грн 3% річних та 50 157,65грн інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних (а.с.5), суд встановив, що до розрахунку наявності боргу включено фактичні дати оплат.

Постановою Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №922/1008/16 підтверджено висновок, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено часткову сплату боргу 20.11.2020 на суму 25 567,01грн та 30.12.2020 на суму 500 000,00грн, судом здійснено власний розрахунок 3% річних, згідно якого задоволенню підлягає вимога про стягнення 27 841,20грн 3% річних, з яких:

- за актами квітня 2020 року:

а) на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.05.2020 по 19.11.2020 - 5 483,60грн;

б) на заборгованість у розмірі 321 064,99грн за період 20.11.2020 (один день) - 26,32грн;

- за актами травня 2020 року:

а) на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.06.2020 по 29.12.2020 - 5 739,32грн;

б) на заборгованість у розмірі 167 696,99грн за період з 30.12.2020 по 31.12.2020 - 27,49грн;

- за актами червня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.07.2020 по 31.12.2020 - 4 943,77грн;

- за актами липня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.08.2020 по 31.12.2020 - 4 062,98грн;

- за актами серпня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.09.2020 по 31.12.2020 - 3 182,20грн;

- за актами вересня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.10.2020 по 31.12.2020 - 2 329,82грн;

- за актами жовтня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.11.2020 по 31.12.2020 - 1 449,04грн;

- за актами листопада 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період з 11.12.2020 по 31.12.2020 - 596,66грн.

У задоволенні вимоги про стягнення 31,43грн 3% річних суд відмовляє.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с.4-5), суд вважає, що позивачем не враховано вищенаведені положення, а тому з урахуванням положень ст.14 Господарського процесуального кодексу України судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат, згідно якого стягненню з відповідача підлягають 42 760,12грн, з яких:

- за актами квітня 2020 року:

а) на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період червень - жовтень 2020 року - 3 104,32грн;

б) на заборгованість у розмірі 321 064,99грн за листопад 2020 року - 4 173,84грн;

- за актами травня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період липень - листопад 2020 року - 6 943,74грн;

- за актами червня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період серпень - листопад 2020 року - 6 932,64грн (які заявлені позивачем);

- за актами липня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період вересень - листопад 2020 року - 9 081,76грн (які заявлені позивачем);

- за актами серпня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за період жовтень - листопад 2020 року - 8 017,60грн;

- за актами вересня 2020 року на заборгованість у розмірі 346 632,00грн за листопад 2020 року - 4 506,22грн.

Суд відмовляє у стягненні 7 397,53грн інфляційних втрат в зв'язку з необґрунтованістю їх нарахування.

6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

Зважаючи на докази, які містяться у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 247 488,99грн основного боргу, 112 614,93грн пені, 274 748,90грн штрафу, 27 841,20грн 3% річних, 42 760,12грн інфляційних втрат.

Суд відмовляє у стягненні 125,71грн пені, 31,43грн 3% річних, 7 397,53грн інфляційних втрат.

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.9 с.129 ГПК України).

Судом задоволено вимогу про стягнення з відповідача 2 705 454,14грн.

Крім того, судом враховано, що після звернення позивача до суду відповідачем здійснено часткову оплату основного боргу у розмірі 500 000,00грн.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір слід покласти на відповідача в розмірі 48 081,81грн, що є пропорційним до суми задоволених позовних вимог та суми здійсненої відповідачем часткової оплати основного боргу, яка відбулася після звернення позивача до суду (2 705 454,14грн задоволено + 500 000,00грн сплачено відповідачем після звернення позивача до суду = 3 205 454,14грн х 1,5%).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівельна компанія "Фундамент" (11641, Житомирська обл., Малинський район, с.Пиріжки, вул.Соборна, буд.57, кім.18, ідентифікаційний код 40048603) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМБ-ГРУП" (04209, м.Київ, вул.Лебединська, буд.2 літера А, ідентифікаційний код 39907319):

- 2 247 488,99грн основного боргу;

- 112 614,93грн пені;

- 274 748,90грн штрафу;

- 27 841,20грн 3% річних;

- 42 760,12грн інфляційних втрат;

- 48 081,81грн судового збору.

3. Відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 125,71грн пені, 31,43грн 3% річних, 7397,53грн інфляційних втрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 28.04.21

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - позивачу (рек.) та на електронну пошту: office@ubm-group.com

3 - відповідачу (рек. з пов.)

та на електронну пошту: dbkfundament@ukr.net

Попередній документ
96568485
Наступний документ
96568487
Інформація про рішення:
№ рішення: 96568486
№ справи: 906/10/21
Дата рішення: 22.04.2021
Дата публікації: 29.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.06.2021)
Дата надходження: 29.06.2021
Предмет позову: стягнення 2 713 008,81 грн.
Розклад засідань:
12.02.2021 10:30 Господарський суд Житомирської області
22.03.2021 12:00 Господарський суд Житомирської області
13.04.2021 11:10 Господарський суд Житомирської області
22.04.2021 15:30 Господарський суд Житомирської області
14.07.2021 12:00 Північно-західний апеляційний господарський суд