Справа №753/9473/20
Апеляційне провадження №22-ц/824/4577/2021
21 квітня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Мостової Г.І., Суханової Є.М., із участю секретаря Ткаченко Ю.М., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про заборгованості,
11 червня 2020 р. Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернувся до суду з позовом, де просило стягнути з ОСОБА_1 заборговансть за кредитним договором у розмірі 30 965,65 грн.
Позовні вимоги обгрунтоваені тим, що 05.10.2018 року між ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір №SAMABWFC00001749237, за умовами якого останній отримав кредит у виді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів 44,40% за користування кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява позичальника разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на сайті банку, Тарифами, складає між ним і банком кредитно-заставний договір.
Відповідач був ознайомлений і погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», що підтверджується його підписом в заяві позичальника.
Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі.
У свою чергу, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 09.05.2020 р. наявна заборгованість на загальну суму 30 965,65 грн., що складається з: 17 144,52 грн. - заборгованість за кредитом, 13 821,13 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2019 року позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 144,52 грн та судовий збір у розмірі 840,80 грн.
В іншій частині позовних відмовлено.
На обґрунтування ухваленого судового рішення місцевий суд зазначив, зокрема, наступне.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що 05.10.2018 року між ПАТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір №SAMABWFC00001749237 за умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів 44,40% за користування кредитом щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом..
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті складає між банком та відповідачем Договір приєднання у розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Відповідно до умов укладеного договору він складається із заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг й Правил користування платіжною карткою.
При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд вважає, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку» АТ «АКЦЕНТ-БАНК», не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 05.10.2018 року шляхом підписання заяви-анкети.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 144,52 грн.
Правовими підставами для часткового задоволення заявлених вимог суд першої інстанції зазначив положення п. 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, ст.ст. 1, 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.ч. 1, 2 ст. 207, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 610, 611, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ч. 1 ст. 4, ч.1 ст.13, ч.1 ст. 81, 141 ЦПК України.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.
Просить рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2019 року в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити за ними нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 05 жовтня 2018 року Публічне акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» , правонаступником якого є Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», та ОСОБА_1 підписали анкету-заяву ( а.с. 11 т. 1 ).
Ця анкета-заява разом із пам'яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами, із якими він ознайомлений, як зазначено в анкет-заяві, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг ( там же ).
Заборгованість відповідача за кредитом, як зазначає позивач, станом на 09 травня 2020 року, складає 30 965,65 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 17 144,52 грн., заборгованість відсотках - 13 821,13 грн. ( а.с. 4 ).
При цьому, 15 червня 2020 року Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» , звернулося до суду із названим позовом ( а.с. 1-3 ).
На підтвердження заявлених позовних вимог надало зазначені докази по справі.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 144,52 грн та судовий збір у розмірі 840,80 грн.
В іншій частині позовних відмовлено ( а.с. 31-37 ).
Вирішуючи справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» , суд другої інстанції, не погоджується із висновками місцевого суду в частині залишення позовних вимог без задоволення та вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з точки зору другої інстанції, факт виконання позивачем своїх зобов'язань за правочином підтверджується наданими доказами, зокрема, анкетою-заявою б/н від 05 жовтня 2018 року, розрахунком заборгованості, згідно яких вбачається, що відповідач отримав та користувався кредитними коштами ( а.с. 46-48 ).
Будь-яких доказів, які б свідчили про неправомірність укладеного між сторонами правочину матеріали справи не містять і відповідач їх не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції та не звернувся до суду з вимогами про визнання його недійсним.
Також, місцевий суд не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на спростування заборгованості щодо суми кредиту та відсотків за вказаним правочином і таких не надав відповідач до суду апеляційної інстанції.
При цьому, позивач надав суду докази підписання відповідачем правочину, згідно умов якого той погодився на базову процентну ставку в розмірі від 3,7% в місяць ( 44,4% річних ) до 3,9% в місяць ( 46,8% річних ), який містить підпис відповідача ( а.с. 5-6 ).
Зазначене залишилось поза увагою місцевого суду.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач повинен був довести ті обставини, на які б він посилався, як на підставу своїх заперечень.
Разом з тим, ОСОБА_1 не звільнений від обов'язку доказування за позовом згідно положень ст. 82 ЦПК України.
Відтак, на переконання апеляційного суду, укладений між сторонами кредитний договір є правомірним відповідно до положень ст. 204 ЦК України, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним.
А тому, за положеннями правочину відповідач має нести цивільно-правову відповідальність у відповідності до норм ст.ст. 525, 526, 610, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України за невиконання умов правочину щодо тіла кредиту та відсотків.
За таких обставин, суд першої інстанції, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які не відповідають матеріалам справи, і, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 204, 525, 526, 610, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263 ЦПК України, помилково ухвалив рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в розмірі 13 821,13 грн..
Таким чином, доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження, унаслідок чого рішення місцевого суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України та названих положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю та доведеністю у зазначеній апеляційним судом частині та стягненні судового збору.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на підставі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір ( а.с. 19, 54 ) пропорційно до задоволених вимог у розмірі 5 255 ( 2 102 + 3 153 ) грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині залишення без задоволення позовних вимог про стягнення відсотків і судового збору, скасувати та ухвалити в цій частині позову нове судове рішення про задоволення заявлених вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» відсотки за кредитним договором у розмірі 13 821,13 грн. та судовий збір - 5 255 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення, за виключенням випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Г.І. Мостова
Є.М. Суханова