Справа № 357/5089/16-к
1-кп/357/681/21
26.04.2021 року Колегія суддів Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у складі:
головуюча суддя - ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 міста Біла Церква Київської області, кримінальне провадження № 12015110030005296 внесеному до ЄРДР 19 грудня 2015 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Здолбунів Рівненської області, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 25 травня 2004 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком три роки, від відбування якого звільнений з випробуванням з іспитовим строком один рік і шість місяців;
вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 13 жовтня 2004 року за ч. 3 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком три роки і шість місяців, від відбування якого звільнений з випробуванням з іспитовим строком один рік і шість місяців;
вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 березня 2006 року на підставі ст. 71 КК України за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком чотири роки;
вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2009 року на підставі ст. 71 КК України за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком два роки;
вироком Рівненського міського суду від 20 червня 2012 року за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком чотири роки, від відбування якого звільнений на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково з невідбутим строком п'ять місяців і двадцять сім днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.187, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження
сторона обвинувачення:
прокурор - ОСОБА_6 ,
сторона захисту:
захисник - ОСОБА_7 ,
обвинувачений - ОСОБА_5
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
17 грудня 2015 року близько 11 години за попередньою змовою з особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, проникли на подвір'я будинку АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, ОСОБА_5 за допомогою металевого лома, який знаходився у вказаному подвір'ї, шляхом пошкодження металопластикового вікна будинку, спільно з особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, незаконно проникли до будинку АДРЕСА_2 , звідки вчинили крадіжку майна: морозильної камери марки «Snaige» вартістю 3515 грн., холодильника «Атлант» вартістю 1330 грн., телевізора «Супра» вартістю 570 грн., унітаза Colombo Славута Плюс вартістю 1170 грн., умивальника Cersanit Arteco 60 см. вартістю 450 грн., тумбу під умивальник Cersanit Alpina Libra 60 вартістю 990 грн. та змішувача для умивальника 161 Qtap Dominox Ceramic литий вартістю 585 грн., належного потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 8610 грн.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_5 та особа, провадження відносно якої виділено в окреме провадження,залишили місце вчинення злочину, та розпорядились викраденим майном на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 майнової шкоди на загальну суму 8610 грн.
Крім цього, 17 грудня 2015 року ОСОБА_5 , перебуваючи разом із особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, у квартирі АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_8 , переслідуючи корисливий мотив, за попередньою змовою між собою, розподіливши між собою ролі, шляхом вчинення розбійного нападу із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, вирішили заволодіти майном ОСОБА_8 після того, як він зайде до вказаної квартири.
В подальшому, 18 грудня 2015 року близько 09:00 год. ОСОБА_5 разом із особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи на балконі квартири АДРЕСА_3 помітили, як до будинку під'їхав ОСОБА_8 на власному автомобілі ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 та припаркувавши його поряд з будинком зайшов до під'їзду.
Реалізовуючи свій умисел на вчинення розбійного нападу ОСОБА_5 з метою заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_8 взяв із тумби в коридорі квартири молоток та разом з особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, заховалися у ванній кімнаті, де очікували на ОСОБА_8 .
Після того, як ОСОБА_8 зайшов до квартири, ОСОБА_5 , побачивши, що потерпілий стоїть до нього спиною, вийшов з ванної кімнати та застосовуючи насильство небезпечне для життя потерпілого ОСОБА_8 , тримаючи у правій руці молоток, умисно, наніс близько 4 ударів в голову останнього. ОСОБА_8 по інерції, втрачаючи свідомість, продовжуючи рух вперед впав на підлогу кімнати. З метою позбавлення ОСОБА_8 можливості чинити фізичний опір, ОСОБА_5 зв'язав йому ноги поясом, який знайшов у кімнаті та почав зав'язувати руки, але в цей час ОСОБА_8 , прийшов до тями і ОСОБА_5 став випитувати у нього про місцезнаходження грошей, наносячи при цьому удари ногами по обличчю потерпілого ОСОБА_8 . Від нанесених ОСОБА_5 ударів ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: рани на межі волосяної частини голови лобної області майже по центру, рани тім'яної ділянки голови майже по центру, рани лівої тім'яної області у передньому її відділі, дві рани потиличної області голови, рани лівої надбрівної ділянки, рани на верхній губі, рани на нижній губі та перелом кісток носа, які відносяться до ознак легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; синця на верхній повіці правого ока, синця лівої надбрівної ділянки, синця на повіках лівого ока з переходом на ліву щоку, майже у всіх відділах, крововиливу у склеру лівого ока, синця та садна на правій щоці, садна на шкірі нижньої губи справа з переходом на червону кайму, крововиливу у слизову оболонку нижньої губи, крововиливу у слизову оболонку верхньої губи, синця кінчика носа, синця лівої вушної раковини, синця та садна тильної поверхні правої кисті, садна лівої кисті, синця та садна правого передпліччя, які відносяться до ознак легких тілесних ушкоджень.
В цей час особа, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, на якийсь час зайшов у кімнату та побачивши ОСОБА_8 в безпорадному стані, з кишені куртки потерпілого ОСОБА_8 забрав гроші в сумі 3500 гривень, та вийшов з квартири.
Після того, як особа, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, залишив квартиру, ОСОБА_5 накинув на шию ОСОБА_8 заздалегідь підготовлений пояс від жіночої куртки, який ОСОБА_5 знайшов у квартирі та став душити ОСОБА_8 . Коли останній втратив свідомість, ОСОБА_5 , з метою заволодіння майном потерпілого із кишень штанів ОСОБА_8 взяв два мобільних телефони марки «Nokia 105 Black» чорного кольору вартістю 285 грн. кожний та дві в'язки ключів, які не становлять матеріальної цінності, серед яких був і ключ від автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , на якому приїхав ОСОБА_8 .
Продовжуючи свої дії, спрямовані на заволодіння майном ОСОБА_8 , ОСОБА_5 вийшов із квартири та зачинивши вхідні двері, разом з особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, який його чекав на вулиці підійшли до автомобіля ОСОБА_8 , де також шукали матеріальні цінності. Однак, не знайшовши нічого, вони залишили автомобіль на місці.
В подальшому особа, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_5 залишили місце вчинення злочину, та розпорядилися викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріального збитку на загальну суму 4070 грн.
Крім того, 18 грудня 2015 року близько 09:30 год. ОСОБА_5 після вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 , виходячи із кв. АДРЕСА_3 , побачив, що останній живий та маючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 з метою попередження можливого розголошення потерпілим відомостей про вчинення ними протиправного заволодіння майном останнього, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді смерті особи та бажаючи їх настання, використовуючи заздалегідь підготовлений пояс від жіночої куртки, ОСОБА_5 , накинув його ОСОБА_8 на шию та почав душити, до того часу поки останній не помер.
В результаті злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді странгуляційної борозни на шиї поодинокої, незамкнутої, пергаментної щільності, рівномірно вираженої на протязі, що розташовується майже горизонтально і має свій хід спереду назад; крапчастих крововиливів в сполучні оболонки очей, корінь язика, під епікардом та плеврою легень; крововиливу в м'яких тканинах шиї в місці проекції странгуляційної борозни; перелому обох ріжків під'язикової кістки; крововиливу в місцях переломів, які відносяться до ознак тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя і перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті останнього. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок задушення петлею.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
У рамках кримінального провадження судом було досліджено надані з боку сторони обвинувачення та захисту, наступні фактичні дані, на підставі яких кожна із сторін просить суд встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у ньому, з числа регламентованих ст. 84 КПК України, як-то показання, речові докази, документи, висновки експерта, на підставі яких суд у ході судового розгляду через призму їх аналізу, у порядку ст. 94 КПК України, установив наступне.
ОСОБА_5 , будучи допитаним в судовому засіданні з встановленими фактичними обставинами, викладеними у формулюванні обвинувачення погодився, вину у скоєному визнав та зазначив, що 15 грудня 2015 року приїхав до особи, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, в с. Катеринівка Сарненського району Рівненської області, з яким він раніше відбував покарання в місцях позбавлення волі. Він розповів особі, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, про те, що в с. Велике Половецьке Сквирського району Київської області у дідуся його співмешканки є будинок, який виставили на продаж, та попросив допомогти йому розпорядитись речами. 16 грудня 2015 року вони вранці приїхали в Білу Церкву та поїхали до діда його співмешканки на АДРЕСА_4 , де особа, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, залишився чекати його на вулиці за кутом будинку, а він пішов за ключами від будинку, що в с. Велике Половецьке. В той же день близько 11 години вони приїхали до буд. АДРЕСА_2 . Оскільки він взяв не ті ключі, і не міг ними відчинити двері, він на подвір'ї знайшов металевий лом, за допомогою якого віджав металопластикове вікно, після чого він заліз в середину будинку та відчинив із середини вхідні двері, через які зайшов особа, провадження відносно якої виділено в окреме провадження. Після чого, він зателефонував знайомому таксисту, який приїхав та сфотографував майно, яке вони планували продати. Через деякий час вони повернулись на вул. Східну м. Біла Церква. Наступного дня, 17 грудня 2015 року близько 11 год. він разом з ОСОБА_9 на вантажному таксі приїхали до буд. АДРЕСА_2 , де разом загрузили в автомобіль морозильну камеру «Snaige», холодильник «Атлант», телевізор, унітаз, умивальник, тумбу під умивальник та змішувач для умивальника, які загрузили в таксі, та поїхали до м.Біла Церква, де продали частину викраденого майна та отримали близько 3000 грн., ввечері йому знову зателефонував таксист, з яким вони зустрілись та останній передав ще 1500 грн. за решту реалізованого товару. Вказані кошти вони витратили на власні потреби. 17 грудня 2015 року він разом із особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, знаходився в квартирі АДРЕСА_3 , де на той час він проживав із своєю співмешканкою, та хворою сестрою ОСОБА_8 , під час розмови вони вирішили заволодіти майном останнього. В подальшому, 18 грудня 2015 року близько 09:00 год. він разом із особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, перебуваючи на балконі вказаної квартирипомітили, як до будинку на автомобілі ВАЗ 2106 під'їхав ОСОБА_8 та припаркувавши його поряд з будинком, зайшов до під'їзду. В цей час він разом із особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, заховались у ванній кімнаті, він в руках тримав молоток, який взяв на тумбочці у квартирі, та стали очікувати ОСОБА_8 . Після того, як ОСОБА_8 зайшов до квартири, він вийшов з ванної кімнати, та наніс чотири удари молотком по голові ОСОБА_8 , від яких останній по інерції, продовжуючи рух впав на підлогу кімнати. В цей час, особа, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, вийшов з ванної кімнати, та побачивши на підлозі в крові ОСОБА_8 , вийшов з квартири. В цей час він намагався з'ясувати в потерпілого де гроші. Коли особа, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, повернувся в квартиру, він підійшов та з дивану забрав свою дублянку, а коли виходив з кишені куртки потерпілого витягнув гроші, як він потім дізнався що було близько 3 тисяч. Після чого, особа, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, вийшов на вулицю, а він коли залишився в кімнаті поясом зв'язав потерпілому ноги, який знайшов у шафі кімнати та коли почав зав'язувати руки, ОСОБА_8 прийшов до тями, в цей час він знову став випитувати у нього про місцезнаходження грошей, наносячи при цьому йому удари ногами по обличчю та тулубу,а потім він накинув ОСОБА_8 на шию пояс та почав душити, до того часу поки останній не помер.
Суд указані пояснення обвинуваченого сприймає як такі що заслуговують на увагу, та беззаперечні за своєю суттю в цілому, у розрізі такого.
З досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо у ракурсі із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, які суд дослідив у порядку параграфу 3 Глави 28 Розділу ІV КПК України, та показаннями свідків, які суд сприймав безпосередньо, в їх системному зв'язку, судовим розглядом встановлено наступне.
Будучи допитаною в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень статей 353 КПК України та попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, потерпіла ОСОБА_10 показала, що ОСОБА_5 співмешканець онуки ОСОБА_11 - її цивільного чоловіка ОСОБА_8 . Останні роки вона проживала разом з цивільним чоловіком ОСОБА_8 , який був оформлений приватним підприємцем та здійснював торгівлю на ринку все для автомобілів, що по АДРЕСА_5 . На роботу він їздив кожного дня окрім неділі. У ОСОБА_12 є сестра ОСОБА_13 , яка проживає за адресою АДРЕСА_6 , страждаюча «шизофренію». Останнім часом, ОСОБА_14 була лежача та потребувала стороннього догляду. У зв'язку з чим ОСОБА_12 звернувся до своєї онуки ОСОБА_11 , яка проживає в с. Белів Рівненської області, щоб вона приїхала до м.Біла Церква та доглядала ОСОБА_14 , а в подальшому вона отримає квартиру останньої та будинок, який знаходиться в АДРЕСА_2 , на що ОСОБА_15 погодилася, оскільки сама виховувала трирічного сина ОСОБА_16 . В подальшому, ОСОБА_14 разом з ОСОБА_17 та дитиною переїхали жити в с. Велике Половецьке. ОСОБА_8 кожного тижня приїздив до ОСОБА_14 та привозив пакети з їжею, а також давав ОСОБА_18 гроші на прожиття. Десь в серпні 2015 року до ОСОБА_18 приїхав її знайомий на ім'я ОСОБА_19 . В листопаді цього року ОСОБА_20 разом з ОСОБА_21 переїхала до квартири по АДРЕСА_4 . За час їх проживання в кватирі, ОСОБА_8 їздив до ОСОБА_14 та привозив продукти. В подальшому ОСОБА_21 влаштувався на роботу на якусь пилораму, що в м. Біла Церква де пропрацював лише пів місяця. Далі звільнився мотивуючи це тим, що йому дуже важко працювати. В середині грудня, ОСОБА_15 разом з дитиною поїхала до себе додому в Рівненську область, а ОСОБА_21 поїхав до м. Києва на роботу, яку знайшли через Інтернет. Вранці 18 грудня 2015 року ОСОБА_8 поїхав до ОСОБА_14 додому завести їй їсти. При собі він мав завжди пакет з продуктами. Протягом дня вона неодноразово телефонувала ОСОБА_12 , але мобільний телефон його був вимкнутий. Про те, її це не схвилювало, оскільки іноді чоловік забував зарядити телефон і він у нього вимикався. Близько 17.00 год., коли чоловік не відповів на телефонні дзвінки вона почала хвилюватися. Потім вона зателефонувала до племінниці чоловіка, яка проживає по АДРЕСА_4 , щоб вона сходила подивитись до квартири ОСОБА_14 , чи немає там ОСОБА_12 , та чи все добре з ОСОБА_14 , на що вона погодилася. Через деякий час племінниця передзвонила їй і повідомила, що двері в квартиру зачинені, не пошкоджені, та в квартирі гучно грає телевізор. В подальшому приїхав зять ОСОБА_12 , який виламав двері. Вона зайшла в квартиру перша, світло горіло, то побачили в залі її чоловіка, який був спертий на диван, вже холодний, руки розв'язані, ноги зв'язані коло стоп, на шиї борозда від удушення. Обличчя його було все в крові та синцях, одяг брудний, було багато крові на підлозі, обстановка в квартирі була порушена, тобто тумбочки були відчинені. Потім вони викликали працівників поліції. Вона вважає, що при чоловіку були гроші десь 4-5 тисяч, два мобільних телефону «Nokia», ключі від автомобіля, але під час огляду цих речей при ньому не було. 20 грудня 2015 року вона разом із зятем ОСОБА_22 та племінницею ОСОБА_23 поїхали до с. Велике Половецьке на дачу, оскільки зателефонував знайомий з села Шлапацький ОСОБА_24 , і повідомив, що на дачі відчинені двері. Приїхавши туди вони виявили, що двері будинку відчинені, виявили відсутність морозильної камери фірми «Snaige» білого кольору, холодильника «Атлант», телевізора «Супра», змішувача для умивальника, чи була тумба вона не пам'ятає. Замок вхідний в будинок був пошкоджений.
В заяві про обставини вчинення злочинів, ОСОБА_5 детально та послідовно виклав час, дату та місце вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень із зазначенням їх детального опису.
Крадіжка майна ОСОБА_8 .
Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, свідок ОСОБА_25 , показав, що в середині грудня 2015 року до нього на мобільний телефон зателефонував знайомий на ім'я ОСОБА_21 ( ОСОБА_26 ), з яким він завозив диван в с. Велике Половецьке Сквирського району. На прохання ОСОБА_21 він залишив йому свій мобільний телефон для можливого подальшого перевезення інших речей. Через деякий час в грудні 2015 року до нього знову зателефонував ОСОБА_19 та попросив перевезти з с. Велике Половецьке Сквирського району деякі речі. На що він погодився, по дорозі він забрав ОСОБА_5 та ще одного чоловіка, який крупніший за ОСОБА_21 , як звали того чоловіка йому не відомо. Далі на вказівку ОСОБА_21 вони поїхали до с. Велике Половецьке, куди раніше він доставляв диван, звідки в подальшому ОСОБА_21 з іншим хлопцем винесли холодильник, морозильну камеру, телевізор та сантехніку. Як повідомив його ОСОБА_21 , що вказаний будинок вони продають, а зазначені речі їм не потрібні. Крім того, він попросив його допомогти продати вказані речі, на що він погодився, але пройшло багато часу подробиць він не пам'ятає. Про те, що вказані речі були викрадені йому було не відомо.
Зафіксовано, що ОСОБА_10 23 грудня 2015 року виявила, що невідома особа в період часу з 13 грудня 2015 року по 20 грудня 2015 року, шляхом пошкодження замків вхідних дверей, проникла до будинку по АДРЕСА_2 та здійснила крадіжку належного її майна: холодильника марки «Атлант», морозильної камери марки «Снайге» та телевізору «SYPPA», змішувача, унітазу, умивальника та тумбочки під умивальник. Та двох мобільних телефонів належних її чоловікові.
Відповідно протоколу огляду місця події від 30 грудня 2015 року подвір'я буд. АДРЕСА_7 , проведеного в присутності понятих в період часу з 15:00 по 15:40 годин в ході огляду при вході в гараж було виявлено та вилучено: холодильник марки «Атлант» та морозильна камера марки «Снайге» із фототаблицями до нього.
Висновком товарознавчої експертизи від 23 березня 2016 року проведеної на підставі постанови слідчого Білоцерківського відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_27 , встановлено ринкову вартість викраденого майна станом на 16 грудня 2015 року в сумі 8895,00 гривень.
Розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_8 .
Відповідно рапорту чергового Білоцерківського ВП майора поліції ОСОБА_28 , 18 грудня 2015 року о 23:55 до чергової частини Білоцерківського ВП по телефону надійшло повідомлення від ОСОБА_29 про те, що його дружина ОСОБА_30 за адресою: АДРЕСА_6 виявила труп свого батька ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті та тілесними ушкодженнями голови.
Відповідно протоколу затримання ОСОБА_5 від 24 грудня 2015 року на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області №357/17815/15 1-кс/357/3031/15 від 24 грудня 2015 року, в ході особистого обшуку ОСОБА_5 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа».
Відповідно протоколу огляду місця події від 19 грудня 2015 року квартири АДРЕСА_3 , проведеного за участі понятих в період часу з 01:10 по 05:05 годин було виявлено та вилучено: труп ОСОБА_8 , зразки нігтів, зразки волосся, сліди папілярних ліній, змиви рук з трупа, кашкет чорного кольору, 2 сліди взуття, шматок шпалер зі слідами бурого кольору, шматок синтетичної тканини, ударна металева частина молотка, два шнурки, пояс, стакан, склянка, чашка, дерев'яний держак від молотка, змиви речовини бурого кольору, сліди папілярних ліній, 4 сліди пальців рук, два сліди долоней, ноутбук марки «Тошиба», із схемою та фототаблицями до нього.
Відповідно протоколу додаткового огляду місця події від 20 грудня 2015 року квартири АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено: 7 пляшок з-під пива Балтика 9, одна металева банка з-під пива Старопрамен, поліпропіленова пляшка, 4 опалки з-під цигарок, пачка з-під цигарок Бонд, дві скляні чарки, скляна банка, рекламні документи.
Відповідно протоколу огляду місця події від 22 грудня 2015 року службового кабінету №5 Білоцерківського ВП, а саме: пляшок, чарок, скляної банки та рекламних документів в ході якого виявлено та вилучено сліди пальців рук.
Відповідно протоколу огляду місця події від 19 грудня 2021 року автомобіля марки ВАЗ 2106 червоного кольору НОМЕР_2 , вилучено вищевказаний автомобіль.
Згідно розписки, потерпіла ОСОБА_10 отримала на відповідальне зберігання автомобіль марки ВАЗ 2106 червоного кольору НОМЕР_2 .
Відповідно протоколу огляду трупа ОСОБА_8 від 19 грудня 2015 року в патологічному КОБ СМЕ, в ході огляду було вилучено: шкарпетки, черевики, штани з ременем, підштаники, футболка, реглан, труси та кофта.
Як вбачається з протоколу пред'явлення особи для впізнання від 05 лютого 2016 року свідок ОСОБА_25 у якого попередньо з'ясовано чи може він впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини за яких він бачив цю особу, в період з 08 години 30 хвилин до 08 години 41 хвилин в присутності понятих, за сукупністю рис обличчя впізнав ОСОБА_5 , як особу, з якою він зустрічався 16 грудня 2015 року длизько12 години біля магазину «Фора» по вул.Сквирське шоссе.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №586 від 30 березня 2016 року, ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді странгуляційної борозни на шиї поодинокої, незамкнутої, пергаментної щільності, рівномірно вираженої на протязі, що розташовується майже горизонтально і має свій хід спереду назад; крапчастих крововиливів в сполучні оболонки очей, корінь язика, під епікардом та плеврою легень; крововиливу в м'яких тканинах шиї в місці проекції странгуляційної борозни; перелому обох ріжків під'язикової кістки; крововиливу в місцях переломів, які відносяться до ознак тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя і перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті останнього. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок задушення петлею.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №40 від 27 січня 2016 року ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Ознак психічного захворювання не має та на може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту не перебував.
Згідно висновку судово-дактилоскопічної експертизи №4-03/23 від 19 січня 2016 року з фототаблицями, слід пальця руки вилучений з поверхні скляних пляшок з під пива «Балтика 9» залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_5 .
Згідно висновку судової медико-криміналістичної експертизи №13-мк від 15 березня 2016 року, не виключається можливість виникнення ушкоджень на тілі ОСОБА_8 від одного з ребер та поверхні основного бойка молотка не виключається, при умові, що на момент спричинення ушкоджень молоток знаходився в робочому стані.
Згідно висновку судово-цитологічної експертизи №5 від 10 лютого 2016 року, наявність домішків крові ОСОБА_5 в піднігтьовому вмісту рук потерпілого ОСОБА_8 не виключається.
Згідно висновку судово-цитологічної експертизи №6 від 11 лютого 2016 року, не виключена можливість наявності крові потерпілого ОСОБА_8 на металевій частині молотка.
Згідно висновку судово-цитологічної експертизи №7 від 11 лютого 2016 року, не виключена можливість наявності крові потерпілого ОСОБА_8 на дерев'яній ручці від молотка.
Відповідно протоколу огляду предметів та постанови від 01 квітня 2016 року, два поліетиленових пакунки з вмістом дублянки, жилетки, куртки та 4 паперових конверти, паперову коробку з вмістом частини молотка та паперову коробку з вмістом дерев'яного держаку визнано речовими доказами та передано на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів Білоцерківського ВП, (квитанція №26 від 18 січня 2016 року).
Відповідно протоколу огляду предметів та постанови від 13 січня 2016 року, 1 скляний стакан, 1 керамічний стакан, 2 скляні чарки, недопалки цигарок, дві пачки з під цигарок, скляна банка, зразки нігтів, зразки волосся трупа в двох пакунках та чотирьох пакунках, шматок шпалер, мобільний телефон марки «Нокіа», два сліди чоловічого взуття, шматок синтетичної тканини, пояс жіночої куртки синтетичний із шкірозамінника, чорно-білий шнурок, 7 пляшок з-під пива Балтика 9, одна металева банка з-під пива «Старопрамен», пластикова пляшка «Оболонь», чоловічі черевики, пара шкарпеток, труси, чоловічий реглан, штани чорного кольору з ременем, підштаники, футболка, кофта сірого кольору визнано речовими доказами та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського ВП (квитанція №26 від 18 січня 2016 року).
Відповідно протоколу огляду предметів та постанови від 05 лютого 2016 року, дактилокарта ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , Сухіни визнано речовими доказами та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського ВП (квитанція №71 від 09 лютого 2016 року).
Постановою від 30 грудня 2015 року, холодильник та морозильну камеру визнано речовими доказами, та передано на зберігання потерпілій ОСОБА_10 .
Згідно довідки від 19 січня 2016 року, витрати на проведення дактилоскопічної експертизи становлять 1843,20 гривень.
Обставин регламентованих ст. 87 КПК України в ході судового розгляду встановлено не було.
Порушень положень Параграфа 5 Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.
Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.
Тож, зазначені висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.
Правдивість та об'єктивність показань потерпілої, свідка, обвинуваченого ОСОБА_5 , які були допитані судом, не викликають сумніві, оскільки ці докази підтверджено сукупністю інших безпосередньо досліджених під час судового розгляду письмових доказів.
Про наявність умислу ОСОБА_5 на позбавлення життя потерпілого, суд зазначає, що обвинувачений обрав знаряддям вчинення злочину - молоток, тобто знаряддя, з ударними властивостями, основною частиною якого є компактна маса з суцільного матеріалу (металу), яка використовується для удару по чому-небудь і при цьому не деформується, а тому існує велика ймовірність того, що при його застосуванні, яким ОСОБА_5 цілеспрямовано наніс удари у життєво важливий орган, бив ногами по тулубц та голові, душив потерпілого зашмарком та в результаті чого заподіяв смерть людині. Обвинувачений цілеспрямовано робив удари у тім'яну та потиличну ділянки голови ОСОБА_8 молотком, потім наносив удари ногами по голові, тулубу потерпілого, тобто у життєво важливі органи, потім душив поясом.
Про умисел обвинуваченого на позбавлення життя потерпілого свідчить і його поведінка, адже після знерушення потерпілого ОСОБА_5 деякий час шукав у помешканні гроші та цінні речі, одразу після скоєння злочину не викликав швидку медичну допомогу, не намагався надати первинну медичну допомогу, а навпаки наносив удари ногами в життєво важливі органи, душив, потім з місця скоєння кримінального правопорушення втікав.
При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у порядку ст. 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 187, п.9, ч.2 ст. 115 КК України, за вище встановлених обставин.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин:
1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності;
2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Вбивство може бути вчинено лише за наявності прямого умислу на позбавлення життя потерпілого, тобто коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.
Таким чином, якщо такий умисел не встановлено або особа діяла з неконкретним умислом, то такі дії належить кваліфікувати за наслідками, що фактично настали.
Питання про умисел вирішується виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Колегія суддів оцінила докази, що мали значення для з'ясування змісту та спрямованості умислу ОСОБА_5 , зокрема те, що обвинувачений із застосуванням знаряддя (молотка) цілеспрямовано заподіяв удари в життєво важливі органи - голову, потім почав душити поясом, що привело до смерті людини. Сам обвинувачений провину визнав, у скоєному розкаявся.
Таким чином, вибір знаряддя злочину, яким заподіяно тілесні ушкодження, їх локалізація і характер, а саме в ділянку життєво важливих органів, та поведінка обвинуваченого після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, беззаперечно свідчить про спрямованість умислу обвинуваченого на позбавлення життя потерпілого.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, сформованим у порядку ст. 94 КПК України, прийшов до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 , кваліфікувавши дії останнього за ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме у вчиненні крадіжки, розбійного нападу та умисного вбивства.
При цьому підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
Враховуючи викладені обставини, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення майна ОСОБА_8 , вчинене повторно, за попередньою змовою із особою, провадження відносно якої виділено в окреме провадження, поєднане з проникненням у житло цими своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України. Крім того, ОСОБА_5 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_8 , яка зазнала нападу, за попередньою змовою з особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділено в окреме провадження, цими своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 187 КК України. Крім того, ОСОБА_5 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , вчинене з метою приховати інший злочин, цими своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений п.9 ч.2 ст.115 КК України.
При цьому суд виходить з роз'яснень, що містяться в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 березня 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» згідно яких, за п. 9 ч. 2 ст.115 КК України, для кваліфікації умисного вбивства як такого, що вчинене з метою приховати інший злочин, не має значення, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст.115 КК України.
Виходячи з положень ст. 185 КК України, таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих чи інших осіб. Як правило крадіжка вчинюється за відсутності будь-яких осіб (власників, володільців майна, осіб, під охороною яких воно перебуває, очевидців тощо). Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо). Визначення того, чи мала особа можливість розпорядитися чи користуватися викраденим майном, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру майна (зокрема його властивостей, розміру, ваги). місця, з якого воно було вилучено (територія заводу, сільськогосподарські угіддя, сейф, магазин тощо) та інших обставин, які дають змогу констатувати факт розпорядження, користування майном на власний розсуд (спосіб охорони майна, механізм вилучення майна, момент затримання винної особи тощо).
Аналізуючи норму статті 187 КК України встановлено, що розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.
Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї.
Крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним.
За сталою судовою практикою визначено, що злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину. Відповідно до статті 26 КК України співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Відповідно до ст. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта-як готування до злочину чи замах на нього. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) кримінального кодексу, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Відповідно до ст. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» За сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили. Якщо складаються покарання у виді довічного позбавлення волі і будь-яке інше, то остаточне покарання визначається шляхом поглинення менш суворого покарання довічним позбавленням волі.
Враховуючи вищенаведене, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за:
- ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло;
- ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб;
- п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині, з метою приховати інше кримінальне правопорушення, вірно, що знайшло підтвердження в судовому засіданні.
Мотиви призначення відповідного покарання.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Крім цього згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд відповідно до ст. 66 КК України визнає як пом'якшуючі покарання обставини - визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Також, Колегія суддів враховує, що ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від №40 від 27 січня 2016 року під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Ознак психічного захворювання не має та на може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту не перебував.
Реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості, обставини злочину, наслідки у виді смерті людини, особу обвинуваченого, раніше судимий за крадіжки, вчинив крадіжку, розбійний напад та умисне вбивство, злочини вчинив в період іспитового строку, що на думку колегії суддів свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення, злочинну спрямованість поведінки, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, думку потерпілої щодо покарання обвинуваченого, вважає ОСОБА_5 представляє небезпеку для суспільства.
Згідно з вимогами ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Обвинувачений знехтував цими гарантіями та діючи умисно, позбавив людину життя, наслідки чого не мають зворотного характеру та в жодний спосіб не можуть бути усунені.
Фактично, обвинувачений втратив будь - які моральні запобіжники при обранні моделі поведінки, та при виникненні у нього злочинного умислу, його реалізації не здатні перешкодити соціальні стосунки, що безумовно потребує реакції держави на даний злочин.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі, Колегією суддів враховано небезпечність останнього для суспільства, будучи раніше судимим за вчинення крадіжки на певний строк та звільнений від відбування цього покарання умовно-достроково, належних висновків для себе не зробив, не виправився та в період не знятої і непогашеної судимості вчинив нові умисні особливо тяжкі злочини - в тому числі умисне вбивство, наявність у ОСОБА_5 розкаяння, усвідомлення тяжкості вчинених злочинів та їх наслідків. Колегія суддів дійшла висновку, що призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, сприятиме його виправленню та досягненню щодо нього мети кримінального провадження, а тому вважав за можливе застосувати до останнього інше покарання, ніж довічне позбавлення волі.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 24 грудня 2015 року встановлено, що ОСОБА_5 фактично був затриманий 24 грудня 2015 року о 21:00 год.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, слід продовжити та залишити тримання під вартою, враховуючи наявність встановлених при судовому розгляді ризиків.
Вирішуючи питання про зарахування до строку відбування покарання обвинуваченому терміну попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає зарахувати ОСОБА_5 термін попереднього ув'язнення з 24 грудня 2015 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, в редакції Закону № 838-VIII від 26 листопада 2015 року.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до положень ст. 100 КПК України.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в порядку статей 122, 124 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376 КПК України, колегія суддів,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання:
- за ч.3 ст. 185 КК України чотири роки позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 187 КК України десять років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна;
- за п.9 ч.2 ст. 115 КК України тринадцять років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді тринадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання призначеного цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Рівненьського міського суду від 20 червня 2012 року та остаточно визначити покарання у виді тринадцяти років чотирьох місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту набуття вироком законної сили.
Зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення з 24 грудня 2015 року по день набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст. 72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення: період з 24 грудня 2015 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі:
- 1 скляний стакан, 1 керамічний стакан, 2 скляні чарки, недопалки цигарок, дві пачки з під цигарок, скляна банка, зразки нігтів, зразки волосся, трупа в двох пакунках та чотирьох пакунках, шматок шпалер, два сліди чоловічого взуття, шматок синтетичної тканини, пояс жіночої куртки синтетичний із шкірозамінника, чорно-білий шнурок, 7 пляшок з-під пива Балтика 9, одна металева банка з-під пива «Старопрамен», пластикова пляшка «Оболонь»;
- речі потерпілого ОСОБА_8 : чоловічі черевики, пара шкарпеток, труси, чоловічий реглан, штани чорного кольору з ременем, підштаники, футболка, кофта сірого кольору;
- 4 паперових конверти, паперова коробка з вмістом частини молотка та паперова коробка з вмістом дерев'яного держаку, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Білоцерківського ВП - знищити;
- автомобіль ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , ноутбук «Тошиба», холодильник «Атлант» та морозильну камеру «Снайге», які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_10 вважати повернутими власнику.
- СД диски - зберігати при матеріалах кримінального провадження судової справи.
- Дублянку світло коричневого кольору, кросівки шкіряні, жилетку спортивна, куртку чорного кольору, вилучені при затриманні ОСОБА_9 , які зберігаються в камері речових доказів Білоцерківського ВП - повернути власнику ОСОБА_9
- мобільний телефон марки «Нокіа», який міститься в камері речових доказів при Білоцерківському ВП повернути власнику ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_34 процесуальні витрати за проведення судово - дактилоскопічної експертизи 4-03/23 від 19 січня 2016 року у розмірі 1843,20 гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.
__________________________ ________________________ _________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3