Справа № 357/11189/20
2/357/779/21
Категорія 38
06 квітня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П.,
секретар судового засідання - Чайка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
АТ КБ "Приватбанк" (далі - «Позивач») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - «Відповідач») про стягнення заборгованості у розмірі 12 230,17 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на наступні обставини.
Відповідно до укладеного договору б/н від 06.07.2011 року, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5 000,00 грн.
Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду, підписавши заяву разом з «Умовами та правилами банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.
Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод цього договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питанням банківського обслуговування з клієнтом через банківській сайт.
Відповідно до положень умов та правил надання банківських послуг, що діяв на підставі ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті, згідно з яких обслуговується Відповідач.
Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Сторонами було визначено, що засобами доступу до картрахунку є кредитна карта клієнта, та фінансовий телефон клієнта, який проходить верифікацію з підтвердженням відповідно до п.1.1.1.16 договору.
Відповідно до п.1.1.1.25 договору за допомогою встановлених засобів доступу до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати дистанційне обслуговування.
Для погашення кредиту банк надав Відповідачу інструменти передбачені договором, а саме п.2.1.1.12.3, відповідно до якого поповнення картрахунку, здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій або безготівковій формі і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.
Пунктами 1.1.3.2.3. договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору.
Відповідач ОСОБА_1 не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
За розрахунком Позивача, станом на 31.08.2020 року, Відповідач має заборгованість в розмірі 12 230,17 грн., яка складається з наступного:
- 10 971,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 10 971,49 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
- 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
- 1 258,68 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
- 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;
- 0,00 грн. - нарахована пеня;
- 0,00 грн. - нарахована комісія;
Зазначаючи, що до теперішнього часу Відповідачем борг не погашено, Позивач просив стягнути з нього на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.07.2011 року у загальній сумі 12 230,17 грн. та понесені судові витрати у розмірі 2 102,00 грн.
Ухвалою суду від 04.12.2020 року було відкрито провадження у даній справі, судом постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 67).
06.04.2021 року у встановлений судом строк на адресу суду від Відповідача надійшов відзив на позов, разом із підтвердженням його направлення Позивачу. У відзиві той зазначив, що заявлений Позивачем позов не визнає в повному обсязі та просив в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості відмовити повністю (а.с.80-82).
06.04.2021 року в судове засідання представник Позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за його відсутності (а. с. 61).
06.04.2021 року в судове засідання Відповідач не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявне клопотання відповідача про розгляд справи без його участі (а.с.82).
В зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06.07.2011 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, згідно якого він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5 000,00 грн.
Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача перед банком станом на 31.08.2020 року становить 12 230,17 грн. та складається з наступного: 10 971,49 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 10 971,49 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1 258,68 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.
У відзиві Відповідач зазначив, що заявлений Позивачем позов не визнає в повному обсязі, через те, що він звернувся до Білоцерківського відділу поліції із заявою про вчинення злочину передбаченого ст.190 КК України, оскільки з його карти шахрайським шляхом були переведені кошти на інший картковий рахунок. Отримавши виписку по картковому рахунку йому стало відомо, що кошти були переведені на картковий рахунок ОСОБА_2 проти якого наразі заведена кримінальна справа та ведеться слідство. Відповідач вказував, що раніше користувався кредитною картою, проте заборгованості та претензій з боку банку ніколи не мав. Наразі, заборгованість на кредитній картці існує та, якою заволоділи шахрайським шляхом злодії.
Проте, виходячи з принципу презумпції правочину, враховуючи, що відповідачем не заявлено зустрічного позову про визнання такого договору кредиту недійсним, не надано, ані обвинувального вироку, ані рішення суду, які б могли вплинути на висновки суду у цій справі то позов підлягає частковому задоволенню.
Також, вирішуючи дану справу суд враховує наступні приписи законодавства та фактичні обставини.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як вбачається з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Тому, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом та договірні.
У анкеті-заяві, підписаній Відповідачем (а.с.14), процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченими відсотками.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, Позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено Відповідача, який погодився з ними, підписуючи Заяву.
Крім того, роздруківка із сайту Позивача належним доказом бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з Відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не можна вважати складовою кредитного договору, оскільки вони не підписані позичальником, а також прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Наведена правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року (справа № 342/180/17), яка, в силу положень ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» частково: в межах заборгованості по тілу кредиту - у розмірі 10 971,49 грн.
Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, судові витрати, які поніс Позивач при зверненні до суду, підлягають стягненню з Відповідача пропорційно (89,71%) до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 885,49 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Білоцерківським РВ УДМС України в Київській області) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (Код ЄДРГПОУ 14360570, місце знаходження: вулиця Грушевського, будинок 1-Д, місто Київ, 01001) суму заборгованості у розмірі 10 971,49 грн., судові витрати у розмірі 1 885,49 грн., а всього стягнути 12 856 (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість) гривень 98 копійок.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 12.04.2021 року.
СуддяВ. П. Цукуров