Справа № 947/7271/21
Провадження № 2-о/947/121/21
12.04.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.М.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ), -
04.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу, а саме договору дарування на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 09.04.1994 року між ОСОБА_3 та « ОСОБА_4 » і ОСОБА_2 .
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О..
Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 09.03.2021 року відкрито провадження у справі, про що повідомлено сторони.
До судового засідання заявник ОСОБА_1 надав заяву, в якій підтримує в повному обсязі заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, просить її задовольнити та розглядати справу за його відсутністю на підставі документів, що містяться в матеріалах справи.
Від заінтересованої особи ОСОБА_2 в матеріалах справи міститься заява щодо розгляду справи за його відсутністю, в якій також зазначено що проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечень немає.
Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню на наступних підставах.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові; місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору дарування від 09.04.1994 року, завіреного державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори, належить на праві приватної спільної часткової власності АДРЕСА_1 .
Згідно умов договору дарування, 09.04.1994 року ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , з другої сторони, уклали договір дарування квартири, згідно якого ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_4 і ОСОБА_2 прийняли в дар квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Даний договір зареєстрований 17.05.1994 року в КП «ОМБТІ та РОН» - номер запису 927 в книзі 36 доп-147.
Дійне підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
11.12.1997 року Київський РВ УМВС України в Одеській області видав ОСОБА_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 .
20.04.1999 року Державна податкова адміністрація України видала ОСОБА_1 довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.
19.05.2010 року ОСОБА_1 отримав пенсійне посвідчення серії НОМЕР_4 .
Таким чином, мають місце розбіжності в написанні прізвища ОСОБА_1 у договорі дарування від 09.04.1994 року та документів, що встановлюють його особу.
У зв'язку з розбіжностями в написанні прізвища ОСОБА_1 заявнику потрібно встановити факт належності йому договору дарування від 09.04.1994 року на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшого розпорядження своєю власністю.
Причинами неможливості одержання та відновлення документів, що посвідчують цей факт є те, що Шоста Одеська державна нотаріальна контора, нотаріусом якої був посвідчений договір дарування від 09.04.1994 року, припинила свою діяльність.
У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.
Суд, розглядаючи справу повно, всебічно та об'єктивно, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню та необхідно встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу, а саме договору дарування квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 09.04.1994 року між ОСОБА_3 та « ОСОБА_4 » і ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 264-268, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 )- задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , ІПН НОМЕР_1 ) правовстановлюючого документу, а саме договору дарування на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 09.04.1994 року між ОСОБА_3 та « ОСОБА_4 » і ОСОБА_2 .
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 23.04.2021 року.
Суддя Луняченко В. О.