Справа № 495/7714/20
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
12 квітня 2021 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі судді Заверюха В.О.,
при секретарі - Червинській І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
21.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, в якому просить визнати на ним право на земельну частку (пай) розміром 3,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки внатурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Розквіт» с.Стара Царичанка, Білгород-Дністровський район, Одеської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.05.2013 року. Спадкоємцем майна на підставі ст.1261 ЦК України був його батько - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . На день смерті ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну ділянку серії НОМЕР_5, належало право на земельну ділянку (пай) розміром 3,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Розквіт» с.Стара Царичанка, Білгород-Дністровський район, Одеської області. На час відкриття спадщини ОСОБА_2 не міг оформити свої спадкові права, оскільки спадкодавцем було втрачено оригінал сертифікату про право на земельну ділянку (пай), у зв'язку із чим був змушений звернутися до суду. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2014 року по справі №495/789/14-ц встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, котра відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 3,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Розквіт» с.Стара Царичанка, Білгород-Дністровський район, Одеської області, а також визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 3,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Розквіт» с.Стара Царичанка, Білгород-Дністровський район, Одеської області. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , яким ще при житті було складено заповіт від 22.11.2007 року, який було посвідчено секретарем М-Новоросійської сільської ради. Відповідно до якого ОСОБА_2 заповідав житловий будинок по АДРЕСА_1 та усе рухоме та нерухоме майно у ньому ОСОБА_1 .. Зазначений сертифікат заповітом охоплено не було. Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 10.03.2017 року по справі №513/1341/16-ц встановлено факт, що позивач ОСОБА_1 починаючи з 1988 року проживав однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 до дня смерті останнього, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. Листом Білгород-Дністровської районної адміністрації від 19.12.2017 року №К-1035/6045 позивачу було повідомлено, що дійсно у книзі реєстрації сертифікатів зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) КСГП «Розквіт», на підставі розпорядження від 24.07.1997 року №464/97, на ім'я ОСОБА_3 розміром 3,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки внатурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Розквіт» с.Стара Царичанка, Білгород-Дністровський район, Одеської області, на який рішенням від 16.06.2014 року Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 04.09.2014 року внесені зміни у сертифікат у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай) ОСОБА_2 .. Щодо видачі бланку сертифіката повідомлено, що на даний час в райдержадміністрації відсутні бланки сертифікатів, що унеможливлює його видачу. 11.12.2020 року державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори позивачу постановою №494/02-31, було відмовлено у вчинені нотаріальної дії з причини не подання відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Позивач є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом та маю право на отримання спадщини після смерті спадкодавця, однак позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки ОСОБА_3 за життя, було втрачено сертифікат на право на земельну ділянку (пай). Таким чином, права позивача, як спадкоємця порушені та підлягають захисту у суді.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.12.2020 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.12.2020 року з Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори була витребувана належним чином завірена копія спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.01.2021 року з Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області була витребувана належним чином завірена копія спадкової справи №168/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.01.2021 року неналежний відповідач Староцаричанська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області замінений належним відповідачем Старокозацькою територіальною громадою Білгород-Дністровського району.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 22.02.2021 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не зявився, але надав заяву згідно якої позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини які зазначені в позові та просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, був повідомлений, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є визнання права п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.05.2013 року.
Спадкоємцем майна на підставі ст.1261 ЦК України був його батько - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
На день смерті ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну ділянку серії НОМЕР_5, належало право на земельну ділянку (пай) розміром 3,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки внатурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Розквіт» с.Стара Царичанка, Білгород-Дністровський район, Одеської області.
На час відкриття спадщини ОСОБА_2 не міг оформити свої спадкові права, оскільки спадкодавцем ОСОБА_3 було втрачено оригінал сертифікату про право на земельну ділянку (пай), у зв'язку із чим ОСОБА_2 був змушений звернутися до суду.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2014 року справа №495/789/14-ц встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді права на земельну частку (пай) розміром 3,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Розквіт» с.Стара Царичанка, Білгород-Дністровський район, Одеської області та за ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай) розміром 3,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Розквіт» с.Стара Царичанка, Білгород-Дністровський район, Одеської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 07.07.2015 року.
За життя 22.11.2007 року ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчено секретарем М-Новоросійської сільської ради, Саратського району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за №20. Відповідно до якого ОСОБА_2 заповідав житловий будинок та усе рухоме та нерухоме майно у ньому, позивачу ОСОБА_1 , проте, зазначений сертифікат заповітом охоплено не було.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 10.03.2017 року справа №513/1341/16-ц встановлено факт, що позивач ОСОБА_1 починаючи з 1988 року проживав однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 до дня смерті останнього, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Листом Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 19.12.2017 року №К-1035/6045 позивачу було повідомлено, що у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСГП «Розквіт», за №756 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_5, виданий на підставі розпорядження від 24.07.1997 року №464/97 на ім'я ОСОБА_3 04.09.2014 року відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.06.2014 року справа №495/789/14-ц в сертифікат внесені зміни у зв'язку з передачею права на земельну частку (пай) ОСОБА_2 ..
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно з пунктом 5 цього Указу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Згідно п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз'яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Висновки за результатами розгляду справи
Суд вважає, що позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.15, 16, 1218, 1220-1223, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 247, 263, 265, 268, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Староцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 право на земельну частку (пай) розміром 3,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж частки внатурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Розквіт» с.Стара Царичанка, Білгород-Дністровський район, Одеської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.О.Заверюха