Справа № 495/6296/20
Номер провадження 2/495/1146/2021
про відвід судді
21 квітня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого судді - Шевчук Ю.В.,
за участі секретаря судового засідання - Бучка В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Шевчук Юлії Валеріївни від розгляду цивільної справи №495/6296/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання правочину (договору купівлі-продажу) недійсним,-
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання правочину (договору купівлі-продажу) недійсним.
21.04.2021 року на адресу суду від відповідачки ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючої судді Шевчук Ю.В. від розгляду зазначеної вище справи, оскільки на думку заявника у головуючої судді склалося упереджене ставлення до сторони відповідача, оскільки задовольняючи клопотання про забезпечення доказів по даній справі, на думку заявниці, суддею було створено дисбаланс у рівності прав сторін, окрім того, як зазначає заявниця, головуюча суддя Шевчук Ю.В. знайома з гр. ОСОБА_4 , яка перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_2 , що також викликає сумніви в неупередженості судді.
Згідно ч. 3 ст.40 ЦПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд приходить до наступного.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом положень ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України,з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 та ч. 4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Як на підставу для відводу головуючого судді Шевчук Ю.В., заявниця ОСОБА_1 посилається на те, що на думку заявниці у головуючої судді склалося упереджене ставлення до сторони відповідача, окільки задовольняючи клопотання про забезпечення доказів по даній справі, на думку заявниці, суддею було створено дисбаланс у рівності прав сторін, окрім того, як зазначає заявниця, головуюча суддя Шевчук Ю.В. знайома з гр. ОСОБА_4 , яка перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_2 , що також викликає сумніви в неупередженості судді.
Тобто, фактично підстави для відводу, на які посилається заявниця ОСОБА_1 є суб'єктивною думкою відповідачки, зводяються до незгоди з процесуальним рішенням судді та не можуть бути підставою для відводу відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України.
Згідно ч. 7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Також суд враховує роз'яснення, викладені в «Бангалорських принципах поведінки суддів» від 19.05.2006 року, а саме - «Суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справі в тому випадку, якщо для нього або неї не є можливим винесення неупередженого рішення в справі, або в тому випадку, коли в розумного спостерігача могли б виникнути сумніві в неупередженості судді.
Іншими словами, це обґрунтування передбачає можливість того, що суддя може бути абсолютно об'єктивним в обставинах, які, проте, викликають обґрунтоване підозріння в упередженні, що вимагає відведення судді. Але навіть при такому розумінні цього принципу критерієм для відведення все-таки є внутрішня позиція судді, хоча вона і оцінюється з точки зору розумної особи. Від розумної особи потрібний, щоб воно уявило полягання розуму судді в даних обставинах. У цьому сенсі часто цитована думка про те, що "правосуддя повинне сприйматися як досконале", не може бути відокремлена від критерію, що стосується обґрунтованого підозріння в упередженості.».
При цьому, головуюча суддя наголошує, що у неї не має в цій справі будь-якої упередженості, та вона не вбачає підстав для відводу або самовідводу.
Відповідно до правил ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Отже, для усунення виникнення у сторін будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, виходячи з морально-етичних міркувань, а також обставин, зазначених у ст.36 ЦПК України, що виключають участь судді в судовому розгляді цивільної справи, вважаю за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевчук Ю.В. від розгляду даної справи.
Під час прийняття рішення про відвід головуючої судді по вищевказаній цивільній справі, суд також приймає до уваги положення ст.3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.
Керуючись ст.ст. 14, 36, 39, 40, 258-260, 268, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Заяву відповідачки ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Шевчук Юлії Валеріївни від розгляду цивільної справи №495/6296/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання правочину (договору купівлі-продажу) недійсним - задовольнити.
Відвести суддю Шевчук Юлію Валеріївну від розгляду цивільної справи №495/6296/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання правочину (договору купівлі-продажу) недійсним.
Передати справу до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шевчук Ю.В.