Справа № 495/783/21
22 квітня 2021 року м. Білгород- Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ДПР18 №502416, що надійшла з Білгород-Дністровського РВП ГУНП України в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України,
04.02.2021 року об 10:20 годині в смт. Сергіївка, по вул. Лісова, м. Білгород-Дністровський, водій ОСОБА_1 керував мопедом «Honda DIO», з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини роту, незв'язне мовлення). Від проходження огляду в медичному закладі або продути алкотестер драгер на стан сп'яніння водій відмовився у присутності двох свідків.
Працівниками патрульної поліції було кваліфіковано дії ОСОБА_1 , як порушення п. 2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КпАП України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду не відомі.
Судом було встановлено, що 04.02.2021 року працівниками патрульної поліції було складено адміністративний протокол у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На місці зупинки працівниками патрульної поліції було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння. У присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що підтверджується їх поясненнями наявними у матеріалах справи.
З 01.07.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 року №2617-VIII (далі Закон від 22.11.2018 р.). Підпунктом 4 п. 1 розділу І вказаного Закону від 22.11.2018 року ст. 130 КУпАП викладена в новій редакції, якою виключена відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далівідповідальність водіїв транспортних засобів).
Разом з цим, п.п. 171 п. 2 розділу І Закону від 22.11.2018 року Кримінальний кодекс України (даліКК) доповнений статтею 286-1, якою встановлена кримінальна відповідальність водіїв транспортних засобів. У зв'язку з тим, що відповідальність водіїв транспортних засобів, по суті, була криміналізована та передбачена можливість застосування кримінального покарання, а також у зв'язку з тим, що санкція за таке порушення була підвищена (збільшений розмір штрафу та строк додаткового покарання), то відповідальність водіїв транспортних засобів посилена.
Незважаючи, що Закон від 22.11.2018 року набрав чинності з 01 липня 2020 року, та, що самимЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»» від 17 червня 2020 року №720-IX (далі Закон від 17.06.2020 р.) (розділ ІІ) передбачений особливий порядок набрання ним чинності, тобто з дня набрання чинності Законом від 22.11.2018 року, Закон від 17.06.2020 року все ж набрав чинності в силу п. 4 Указу Президента України від 10.06.1997 року з дня його опублікування в офіційному друкованому виданні, а саме у газеті «Голос України» за №110 від 03.07.2020 року.
Вказаним Законом від 17.06.2020 року були внесені зміни до Закону від 22.11.2018 р. Зокрема, відповідно до абз. 6 п/п. 2 п. 117 розділу І Закону від 17.06.2020 р. п/п. 171 п. 2 розділу І Закону від 22.11.2018 р., яким КК доповнений новою статтею 286-1, виключений. Також відповідно до абз. 1 п/п. 1 п. 117 Розділу І Закону від 17.06.2020 р. виключений п/п. 4 п. 1 розділу І Закону від 22.11.2018 р., яким ст. 130 КУпАП викладена в новій редакції та з якої виключена відповідальність водіїв транспортних засобів.
Таким чином, суд вважає, що з 03.07.2020 року ст. 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом №2617-VIII, аст. 286-1 КК України виключена.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КпАП України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, та поясненнями свідків.
При обранні стягнення суд враховує визнання вини, характер правопорушення та обставини його вчинення, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у виді штрафу згідно санкції ст. 130 КУпАП в редакції станом на момент вчинення правопорушення.
Враховуючи викладене, а також той факт, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, суд вважає, що необхідним і достатнім стягненням для правопорушника є накладення стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання «Правил дорожнього руху України».
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, ч. 1 ст. 130 КпАП України, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , штраф в розмірі 10 200,00 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: