ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
12 квітня 2010 року 10:35 № 2а-16487/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Костенка Д.А.,
при секретарі судового засідання Білову М.В.,
за участю представника позивача - Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва - Готрі Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - ДПІ) до Політичної партії "Русичи" (далі - ПП "Русичі"), третя особа - Печерська районна у місті Києві державна адміністрація, про припинення юридичної особи,
У грудні 2009 року ДПІ звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому, посилаючись на п. 17 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон № 509-ХІІ) та ч. 2 ст. 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (далі - Закон № 755-ІV) просить припинити юридичну особу - ПП "Русичі" у зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.
Під час судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги.
Відповідач не забезпечив явку своїх представників до суду. Поштова кореспонденція направлена відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідає тій, що вказана у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи і у ЄДР, повернулася до суду з довідками поштового відділення: "Не значиться", "За закінченням терміну зберігання". Іншої адреси у матеріалах справи не має.
Третя особа подала письмову заяву про розгляд справи за відсутності її представника.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи із такого.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва Серії А01 № 264985 ПП "Русичі" зареєстро-вана Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 28 серпня 2008 року, ідентифікаційний код 36087987, місцезнаходження: м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6.
Згідно довідки АА № 193232 з ЄДРПОУ правовий статус відповідача - юридична особа, організаційно правова форма за КОПФГ - політична партія.
Відповідача віднесено до Реєстру неприбуткових організацій (установ) відповідно до рішення ДПІ від 10 листопада 2008 року № 205, копія якого є у матеріалах справи.
Відповідно довідки начальника управління погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ від 17 листопада 2009 року № 4253 у ПП "Русичі" станом на 25 листопада 2009 року відсутня заборгованість.
Відповідач звітує перед податковим органом, що підтверджується копією податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 2009 рік з відміткою податкового органу про прийняття 18 січня 2010 року.
Як убачається із витягів із ЄДР (станом на: 3 грудня 2009 року; 23 лютого 2010 року) місцезнаходження відповідає тій адресі, яка зазначена у Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, однак у графі "Статус відомостей про юридичну особу" внесено запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Також, у матеріалах справи є копії довідки № 700926-06/52 заступника начальника Головного відділу податкової міліції ДПІ, згідно з якою за результатами проведених заходів місцезнаходження ПП "Русичі" не встановлено, та повідомлення ДПІ від 20 серпня 2009 року № 9707/9/29-209 Форми № 18-ОПП про відсутність ПП "Русичі" за місцезнаходженням та про не встановлення фактичного місцезнаходження ПП "Русичі" або адреси, за якою здійснюється зв'язок.
Пунктом 17 ст. 11 Закону № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (по-зовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Таким чином, необхідними та безумовними умовами реалізації наданого ДПІ права є: передбачений у законі випадок для звернення податкового органу до суду, а також ознака суб'єкта, про скасування державної реєстрації якого порушується питання, - суб'єкт підприємницької діяльності.
Частиною 2 ст. 38 Закону № 755-ІV, на яку посилається позивач, передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в ЄДР запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Преамбулою Закону № 755-ІV визначено, що цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців.
Згідно із ст. 3 Закону № 755-ІV дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців (ч. 1). Законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації політичних партій (ч. 2).
Частинами 1 та 2 ст. 36 Конституції України визначено, що громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конституцією і законами України.
Згідно із п. 11 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади утворення і діяльності політичних партій.
Діяльність політичних партій регулюється Законом України від 5 квітня 2001 року № 2365-III "Про політичні партії в Україні" (далі - Закон № 2365-III).
Відповідно до ст. 1 цього Закону право громадян на свободу об'єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.
Статтею 18 Закону № 2365-III визначено вичерпний перелік органів, що здійснюють державний контроль за діяльністю політичних партій: 1) Міністерство юстиції України - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії; 2) Центральна виборча комісія та окружні виборчі комісії - за додержанням політичною партією порядку участі політичних партій у виборчому процесі.
Статтею 19 вказаного Закону передбачені заходи, які можуть вживатися до політичних партій. Так, у разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: 1) попередження про недопущення незаконної діяльності; 2) заборона політичної партії.
Політична партія може бути за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України. Заборона діяльності політичної партії тягне за собою при-пинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, перед-бачених статутом партії, припинення членства в політичній партії (ст. 21 Закону № 2365-III).
Статтею 24 Закону № 2365-III передбачені підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 цього Закону, яка регулює припинення діяльності політичної партії, останні припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (самороз-пуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому цим та іншими законами України.
Вказані вище положення Закону № 2365-III кореспондуються і з положенням ч. 3 ст. 19 та ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), які визначають процесуальні питання розгляду адміністративних справ про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії.
Таким чином, Законом № 2365-III визначено вичерпний перелік органів та посадових осіб, уповноважених здійснювати державний контроль і вживати відповідних заходів реагу-вання, а також особливі підстави та порядок припинення діяльності політичних партій, що є гарантією здійснення і захисту громадянами своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
Як убачається, державні податкові інспекції не віднесено до таких органів, їх не наділено відповідними контрольними повноваженнями відносно політичних партій.
Посилання позивача на п. 17 ст. 11 Закону № 509-ХІІ та ч. 2 ст. 38 Закону № 755-ІV суд оцінює критично, оскільки право державних податкових інспекцій звертатися до суду із відповідною заявою (позовною заявою) не є універсальним, таке право може бути реалізовано податковим органом у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, як прямо зазначено у п. 17 ст. 11 Закону № 509-ХІІ.
Як зазначено вище, органи державної податкової служби мають право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Водночас, політична партія не є суб'єктом підприємницької діяльності, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону № 2365-III політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визна-ченому цим Законом порядку (ст. 3 Закону № 2365-III).
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2365-III політична партія набуває статусу юридичної особи після державної реєстрації, а згідно ч. 2 ст. 14 цього ж Закону політичні партії є неприбутковими організаціями.
З аналізу наведених положень Закону № 2365-III та ст.ст. 80-87 Цивільного кодексу України випливає, що політичні партії є непідприємницькими товариствами (об'єднання осіб), які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасни-ками, відтак політичні партії не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Суд звертає увагу, що позивач не навів жодного переконливого аргументу, який би дав суду можливість дійти інших висновків.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 71 КАС, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд уважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.
Керуючись статтями 6, 9, 11, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158-163, 167 КАС, суд
Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва у задоволенні адміністративного позову.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду за правилами встановленими ст.ст. 185-187 КАС. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно із ч. 1 ст. 254 КАС постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС підписана та проголошена судом у судовому засіданні і приєднана до справи. Постанова в повному обсязі складена 19 квітня 2010 року.
Суддя Д.А. Костенко