ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 грудня 2009 року 09:52 № 2а-8496/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Манічевій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів
до
третя особа Відкритого акціонерного товариства "Нерухомість столиці"
Головне управління з питань реклами міста Києва
про стягнення штрафних санкцій
за участю представників сторін:
від позивача : Сахно Юрій Анатолійович
від відповідача: Коваль Марина Олександрівна
від третьої особи: Кшиштоф Ротислав Степанович
Головне Київське міське управління у справах захисту прав споживачів звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Нерухомість столиці»про стягнення штрафних санкцій.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «ДЦ Україна»не сплачено у встановлений строк суму штрафних санкцій, визначених рішеннями від 16.11.2007 №000186 та від 14.12.2007 №000199 Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів.
В судовому засіданні позивач заявив клопотання про залучення третьої особи на стороні позивача Головне управління з питань реклами міста Києва
Представник Відкритого акціонерного товариства «Нерухомість столиці»проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. У своїх запереченнях позивач посилався на те, що позивачем пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 100 названого Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
На адресу Головного управління надійшов лист Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради від 04.06.2008 р. № 066-1197/ГУ про те, що на порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», п. 3 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067, «Порядку розміщення об'єктів зовнішньої рекли у м. Києві», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.07.2007 р. № 1100 ряд фізичних і юридичних осіб самовільно, без отримання дозволу на право розміщення об'єкта зовнішньої реклами, встановили рекламні конструкції на території м. Києва.
Головним спеціалістом сектору контролю реклами Головного управління 18.06.2008 р. складено протокол про порушення законодавства про рекламу, відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. У вище зазначеному протоколі зазначено про те, що ВАТ «Нерухомість Столиці»в порушення вимог ч. 1 ст.16 ЗУ «Про рекламу»розміщено зовнішню рекламу за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 7, без оформленої належним чином дозвільної документації, чим порушено порядок розповсюдження та розміщення реклами.
Позивачем 18.06.2008 року направлено відповідачу листи, якими зобов'язано надати документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами, свідоцтво про державну реєстрацію, запрошено прийняти участь у розгляді справ із зазначенням дати, часу і місця розгляду справ.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами надати запитувані документи та направити представника на розгляд справи, проте зазначених вимог відповідачем не було виконано.
У зв'язку із порушенням відповідачем вимог пункту 2 статті 26 та пункту 1 статті 16 Закону, позивачем 18.07.2008 складено протокол про порушення ВАТ «Нерухомість Столиці».
За результатами засідань стосовно справ про порушення законодавства про рекламу від від 18.08.2008 року Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів було прийнято рішення накласти штраф у розмірі 5 083 грн.
Закон України «Про рекламу»визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Положеннями статті 26 Закону встановлено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.
На вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Частиною першою статті 27 Закону встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
Названим Порядком передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Комітету та їх заступники.
Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення або Держспоживстандарту і його територіальних органів.
Посадові особи Держспоживстандарту і його територіальних органів, які розглядають справу перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживстандарту, його заступників, начальників територіальних органів цього Комітету, їх заступників.
Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).
Відповідно до пунктів 6 та 7 статті 27 Закону за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає обґрунтованими рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. Разом з тим, слід враховувати, що зазначені штрафи є адміністративно-господарською санкцією.
Відповідно до пункту 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Рішення про накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу винесені позивачем 14.08.2008 року та 18.08.2008 року. Проте, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. Штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про рекламу є, відповідно до статті 238 та 239 Господарського кодексу України, різновидом адміністративно-господарських санкцій, а тому вони можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, -протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Як свідчать матеріали справи, правопорушення виявлено приписом № 08-678 від 10.04.2007 року, а з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва позивач звернувся 21.07.2009 року, тобто з пропуском строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.
Враховуючи викладене, вимоги щодо стягнення суми заборгованості по штрафним санкціям в розмірі 5 083,00 грн. не підлягають задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на відмові у задоволенні адміністративного позову саме у зв'язку з пропущенням позивачем строків звернення до суду.
Позивач не довів суду поважності причини пропуску процесуального строку. За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропущення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
В задоволені позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Б. Федорчук