ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
23 квітня 2010 року 15:30 № 2а-2307/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шрамко Ю.Т.
при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м.Києва
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкагро"
про стягнення заборгованості у розмірі 11043,33грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Лихошерст І.Ю., довіреність № 19719/08 від 17.12.2009 р.;
від відповідача: не прибув
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 23.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Управління Пенсійного фонду у Дніпровському районі м. Києва (далі Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкагро" (далі Відповідач) про стягнення 13691, 23 грн. заборгованості по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2010 р. у справі № 2а-2307/10/2670 відкрито провадження та призначений судовий розгляд справи на 19.03.2010 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач у строки, встановлені статтею 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, в сумі 13691, 23 грн., які виникли за період з вересня по грудень 2009 р.
В судовому засіданні 19.03.2010 р. представник Відповідача визнала факт наявності у Відповідача заборгованості, однак просила оголосити перерву у судовому засіданні для звірки суми заборгованості та вирішення спору шляхом складення узгодженого з Позивачем графіку погашення заборгованності.
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2010 р. оголошено перерву у судовому розгляді справи до 23.04.2010 р.
В судовому засіданні 23.04.2010 р. представник Позивача подала суду письмове клопотання, яким уточнила розмір позовних вимог в зв'язку з частковим погашенням Відповідачем заборгованості, дала пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, позов підтримала з урахуванням уточнення позовних вимог, просила позов задовольнити повністю та стягнути з Відповідача 11043, 33 грн.
Представник Відповідача 23.04.2010 р. до суду не прибув, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи. Заява про розгляд справи без участі представника Відповідача до суду не надходила, заперечень проти позову та доказів на їх підтвердження Відповідач до суду не подавав.
Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду у Дніпровському районі міста Києва.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідач не виконав зобов'язань зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне страхування у розмірі 11043, 33 грн., які виникли за період з вересня 2009 р. по грудень 2009 р., що включають недоїмку у розмірі 8301, 53 грн., фінансові санкції у розмірі 1307, 11 грн та пеню - 1434, 69 грн.
Згідно з вимогами п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно з пунктом 11.11 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, платники, зазначені в підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків. Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідач регулярно подавав встановлену звітність де самостійно визначав суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, але не сплачував їх.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити та сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цим Законом.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва № 2733 від 19.10.2009 р., № 3452 від 18.12.2009 р. та № 254 від 20.01.2010 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені до Відповідача застосовано стягнення штрафу на загальну суму 2135, 72 грн. та нараховано пені на загальну суму 1117, 63 грн. Зазначені рішення відповідач отримав, про що свідчать підписи уповноваженої особи Відповідача на відповідних рішеннях. Згідно картки особового рахунку ТОВ "Старкарго", наявної в матріалах справи, Відповідач частково сплатив нараховані Позивачем фінансові санкції та пеню. На момент розгляду справи заборгованість з їх сплати становить 1307, 11 грн. фінансових санкцій та 1434, 69 грн. пені.
Зазначені рішення Відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржені.
Відповідно до частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки та суми фінансових санкцій, страхувальник узгоджує її з органом Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Як вбачається з матеріалів справи за винесеними Позивачем вимогами про сплату боргу № Ю-886-9 від 02.10.2009 р. та № Ю-886-5-4 від 02.02.2010 р., які Відповідач отримав, визначено зобов'язання Відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Суду не надано доказів оскарження Відповідачем зазначених вимог ні в адміністративному, ні в судовому порядку, отже заборгованість по вимозі вважається узгодженою.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 даного Положення передбачено, що основними завданнями Пенсійного фонду України є: участь у формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 15 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворювані в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Згідно із статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу із відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду має право звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачу відомо про суму заборгованості з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Розмір недоїмки підтверджується розрахунками суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті. Доказів сплати Відповідачем суми заборгованості станом на день розгляду спору суду не надано.
Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов Управління Пенсійного фонду в Дніпровському районі м. Києва задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкарго" (вул. М. Раскової, 11, м. Київ, ЄДРПОУ 31954293) заборгованість у розмірі 11043 (одинадцять тисяч сорок три) гривні 33 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва на р/р 2560830126 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869069.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено і підписано 27 квітня 2010 р.
Суддя Шрамко Ю.Т.