ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
22.04.2010 р. № 2а-14584/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М.,
секретаря судового засідання Іщук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
ОСОБА_1
до Служби безпеки України
про визнання протиправними дій та скасування висновку
від 31.07.2009р № 26/1/4-5364, зобов"язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним висновок відповідача від 31.07.2009 року №26/1/4-5364, яким було відмовлено у наданні йому допуску до державної таємниці.
Позивач та його представник адміністративний позов підтримали і пояснили, що позивач тривалий час внаслідок виконання своїх обов"язків мав допуск до державної таємниці за формами 1 та 2.
Як зазначили позивач та його представник, внаслідок прийняття оскаржуваного висновку, який грунтується на надуманих мотивах, позивач був позбавлений допуску до державної таємниці, що в подальшому призвело до звільнення його з роботи з посади професора кафедри Сухопутних військ факультету підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня Національної академії оборони України.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив і зазначив, що відповідно до вимог Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 року №1561-12, громадянин, щодо якого здійснюється означена перевірка, повинен надати достовірні відповіді на питання зазначені у Переліку питань, визначених додатком 4 до цієї Постанови.
Незважаючи на чіткі вимоги законодавства, позивач при наданні відповідей на Перелік питань не вказав про роботу за сумісництвом в Науково - дослідному інституті ГУР МО України, не повідомив про надання йому у 2002 році допуску до державної таємниці за формою 1 та у 2004 році за формою 2 в Об'єднаному інституті воєнної розвідки при Національній академії оборони України; не повідомив про факти перетину ним 06.05.2008 року та 18.05.2009 року державного кордону України.
На думку представника відповідача оскаржуваний висновок є правомірним і обгрунтованим, а тому підстави для його скасування - відсутні.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну таємницю" допуск до державної таємниці керівникові органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації надається наказом чи письмовим розпорядженням посадової особи, що призначає його на посаду, а у разі, коли орган державної влади, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація не підпорядкована іншому органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємству, установі, організації або не належить до сфери їх управління, допуск до державної таємниці надається зазначеному керівникові наказом чи письмовим розпорядженням керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яка є замовником робіт, пов'язаних з державною таємницею. Керівникам центральних органів виконавчої влади, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України, допуск до державної таємниці надається розпорядженням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до вимог Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 року №1561-12, громадянин, щодо якого здійснюється означена перевірка, повинен надати достовірні відповіді на питання зазначені у Переліку питань визначених додатком 4 до цієї Постанови.
Надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв'язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв'язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.
Рішення про допуск громадянина до державної таємниці приймається не пізніше 5 днів після надходження до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації висновків по матеріалах його перевірки у зв'язку з допуском до державної таємниці.
Відповідно до ст. 23 Закону допуск до державної таємниці не надається, в тому числі, у разі: 1) повідомлення громадянином під час оформлення допуску недостовірних відомостей про себе; 2) постійного проживання громадянина за кордоном або оформлення ним документів на виїзд для постійного проживання за кордоном; 3) невиконання громадянином обов'язків щодо збереження державної таємниці, яка йому довірена або довірялася раніше.
Відповідно до ст. 24 Закону перевірка громадян у зв'язку з їх допуском до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у місячний строк у порядку, встановленому цим Законом і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".
У ході перевірки органами Служби безпеки України з'ясовуються наявність чи відсутність обставин, передбачених пунктами 2 і 4 частини першої та частиною другою статті 23 цього Закону. Наявність чи відсутність обставин, передбачених пунктами 1, 3 і 5 частини першої статті 23 цього Закону, з'ясовується органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, що оформляє допуск.
Мотивований висновок органу Служби безпеки України, який здійснював перевірку, про неможливість надання громадянинові допуску до державної таємниці є обов'язковим для виконання посадовими особами, уповноваженими приймати рішення про надання допуску до державної таємниці, але не виключає повторного запиту із цього приводу в разі зміни обставин, за яких допуск до державної таємниці визнано неможливим.
Посадові особи, уповноважені приймати рішення про надання допуску до державної таємниці, зобов'язані у п'ятиденний термін письмово повідомити громадянина про причини і підстави відмови у наданні допуску.
В судовому засіданні встановлено, що позивач працював на посаді професора кафедри Сухопутних військ факультету підготовки фахівців оперативно-тактичного рівня Національної академії оборони України.
Щодо позивача здійснювалась перевірка, під час якої позивач при наданні відповідей на Перелік питань не вказав про роботу за сумісництвом в Науково - дослідному інституті ГУР МО України, не повідомив про надання йому у 2002 році допуску до державної таємниці за формою 1 та у 2004 році за формою 2 в Об'єднаному інституті воєнної розвідки при Національній академії оборони України та не повідомив про факти перетину ним 06.05.2008 року та 18.05.2009 року державного кордону України.
За результатами перевірки та відповідно до положень частини 4 статті 24 Закону СБУ склала мотивований Висновок від 31.07.2009 року № 26/1/4-5364 про неможливість надання допуску до державної таємниці позивачу, про що повідомила у встановленому законом порядку керівництво НАОУ.
Таким чином, оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішень.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Кочан В.М.
Постанову складено в повному обсязі 29.04.2010 року.