22 квітня 2021 року Справа № 280/2546/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
30.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до (з урахуванням уточнень від 14.04.2021) Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», в якій позивач просить суд:
визнати незаконною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), яка полягає у не знятті арешту з карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 у Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»;
зобов'язати відповідальну посадову особу Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк», на який нараховується пенсія.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що на підставі постанови відповідача про арешт коштів боржника від 22.01.2021 у ВП № 64249285 арештовано її рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Разом із тим, на вказаний рахунок позивач отримує пенсійні виплати, отже вказаний рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання. Вказує, що зверталася до відповідача із заявою про зняття арешту з даного рахунку, проте отримала відмову. Із посиланням на норми Закону України «Про виконавче провадження» просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 05.04.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.04.201 відкрито провадження у справі №280/2546/21; призначено судове засідання на 20.04.2021.
Протокольною ухвалою суду від 20.04.2021 відкладено судове засідання до 22.04.2021.
Відповідач позов не визнав, надав заперечення (вх. від 21.04.2021 №22929), в яких пояснив, що постанову про арешт коштів боржника від 22.01.2021 винесено в межах зведеного виконавчого провадження ВП № 64249285. При цьому, відповідно до вимог ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», банк у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Проте, таке повідомлення від банку не надходило. Також вказує, шо відповідно до роз'яснення Національного банку України, рахунки зі спеціальним режимом використання - це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо. Крім того, відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04.02.2021, на спірний рахунок може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). З урахуванням наведеного у задоволенні позову просить відмовити.
Від третьої особи пояснень щодо позову не надходило.
На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
22.01.2021 головним державним виконавцем Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Біченко Людмилою Павлівною відкрито виконавче провадження №64249285 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.М. від 18.12.2020 331056, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «ІДЕЯ БАНК» складає 186 688,77 грн.
Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 205 529,04 грн.
Позивач звернулася до відповідача із заявою від 10.02.2021, в якій просила зняти арешт з її рахунку НОМЕР_1 , оскільки на нього перераховуються пенсійні виплати, проте отримала відмову, оформлену листом від 15.02.2021 №18.4-38/6882.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, яка полягає у не знятті арешту з її карткового рахунку, ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (тут та надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Заходи примусового виконання рішень визначені в ст. 10 зазначеного Закону, серед них, зокрема: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 цього Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника в рамках процедури примусового виконання виконавчого документу врегульовано ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, за змістом норм ч.ч. 1, 2 і 4 цієї статті Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Також частинами 1 - 4 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Умови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника наведені у статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин 1, 2 вказаної статті стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (ч. 1 ст. 70 Закону України «Про виконаче провадження»).
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. (ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконаче провадження»).
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону України «Про виконаче провадження» підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за N 1302/29432; далі - Інструкція).
Пунктом 8 розділу VIII Інструкції встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Біченко Людмили Павлівни від 22.01.2021 у ВП №64249285 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що перебувають не на відповідному банківському рахунку, а на всі її рахунки, у тому числі і ті, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
З матеріалів справи (зокрема, довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 04.02.2021) вбачається, що позивач отримує пенсійні виплати на рахунок НОМЕР_1 .
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 07 жовтня 2009 року №25рп/2009 зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Законом України «Про виконаче провадження» визначено, що одним із видів заходів примусового виконання рішень є стягнення, зокрема, пенсії.
Як вже зазначалось, для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника.
Проте, статтею 48 Закону України «Про виконаче провадження» встановлено заборону для виконавця для накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Окрім того, Законом України «Про виконаче провадження» визначено окремий порядок здійснення відрахувань з пенсійних виплат, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.
Статтею 18 Закону України «Про виконаче провадження» передбачено обов'язок виконавців здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. При цьому, правом виконавця є:
з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом України «Про виконаче провадження», та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов'язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відстуності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону України «Про виконаче провадження».
Вказаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки висвітлено в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19, від 17 січня 2020 року у справі №340/1018/19, від 10.09.2020 у справі №340/3042/19.
За правилами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, головним державним виконавцем Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Біченко Людмилою Павлівною 29.01.2021 прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід у Запорізькому ПОУ ПФУ в Запорізькій області. Постановлено здійснювати відрахування у розмірі 20% доходу боржника до виплати загальної суми боргу 250 564,64 грн.
Тобто, з пенсії позивача вже здійснюються відрахування на погашення заборгованості у розмірі 20% від находжень. В той же час, накладення арешту на рахунок, на який позивач отримує вказані пенсійні виплати, призведе до відрахування сум пенсії у більшому, ніж передбачено законодавством, розмірі.
Отже, наведене вище у сукупності дає підстави для висновку, що накладення арешту на весь рахунок боржника (фізичної особи) у банку, який призначений для виплати пенсійних виплат, унеможливлює своєчасне отримання таким боржником у встановленому законом розмірі гарантованої Конституцією України пенсії, що призводить до порушення його конституційних прав громадянина.
При цьому, доказів того, що позивач отримувала на спірний картковий рахунок будь-які інші грошові кошти, які не є пенсією, матеріали справи не містять.
У контексті із встановленими у справі обставинами, суд зважає на положення ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Зокрема, однією з підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
В даному випадку, враховуючи встановлені судом обставини, а саме те, що відкритий в АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» рахунок НОМЕР_1 є рахунком, на який ОСОБА_1 перераховується пенсія, наявні підстави для зняття арешту з такого рахунку, накладеного на підставі постанови головного державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Біченко Людмили Павлівни від 22.01.2021 №64249285.
При цьому, таке зобов'язання покладається саме на Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), як на суб'єкт владних повноважень, а не на його відповідальну особу, як просить позивач у позові.
Крім того, суд вказує, що відмовляючи позивачу у знятті арешту з її рахунку відпвоідач вчинив активні дії, а не допустив протиправну бездіяльність, з огляду на що виходить за межі позовних вимог в даній частині, для забезпечення належного захисту прав ОСОБА_1 у спірних правовіносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням встановлених обставин у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог..
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4; код ЄДРПОУ 35045946) щодо відмови у знятті арешту з карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»;
3. Зобов'язати Вільнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4; код ЄДРПОУ 35045946) зняти арешт з карткового рахунку НОМЕР_1 , відкритого на ім'я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у АТ КБ «Приватбанк».
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4; код ЄДРПОУ 35045946).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення складено та підписано 22.04.2021.
Суддя Ю.П. Бойченко