23 квітня 2021 року Справа № 280/3229/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В.., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали
ОСОБА_1 , Громадської організації «Юридична допомога населенню»
до Запорізької міської ради
про визнання протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач 1), Громадської організації «Юридична допомога населенню» (далі - позивач 2) звернулись до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якому позивачі просять судвизнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 22.06.2020 №264/44 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Зестафонська, 14».
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши заяву, суд дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачає встановлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня 2021 року, в сумі 2270,00 грн.
Відповідно до п.7 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах установлених статтею 4 Закону за подання позову немайнового характеру.
Відповідно до абз.2 п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З даною позовною заявою звернулися позивачі ОСОБА_1 та Громадська організація «Юридична допомога населенню» , які заявили одну вимогу, при звернення за яку повинні були сплатити (908,00+2270,00) 3178,00 грн.
Однак, судовий збір не сплачено позивачами.
В матеріалах справи наявне клопотання про звільнення позивачів від сплати судового збору.
Щодо щодо звільнення позивачів від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Верховний Суд в постанові від 7 листопада 2018 у справі №804/6859/16 звертає увагу, що зі змісту положень ч.1 ст. 60 КАС України випливає, що ряд суб'єктів наділені правом звернення до суду в інтересах інших осіб, проте позивачами в таких справах виступають безпосередньо самі особи. Отже, суб'єктами сплати судового збору є особи, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, а не їх представники, які вчиняють дії виключно від імені особи, в інтересах якої вони діють.
Крім того, Верховний Суд прийшов до висновку, що в разі звернення в суд громадської організації в інтересах інших осіб, така Громадська організація в розумінні Закону «Про судовий збір» повинна сплатити судовий збір, тобто наявність або відсутність підстав для сплати судового збору пов'язано не зі статусом громадської організації, яка діє в інтересах певної особи, а безпосередньо з цією особою - позивачем. Таким чином, з'ясування підлягають обставини наявності у такої особи обов'язку сплачувати судовий збір або наявності підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення його сплати.
Також, суд зауважує, що подано та підписано позов ОСОБА_1 та Громадською організацією «Юридична допомога населенню», керівником якої він є. Також позов подано ОСОБА_1 щодо захисту своїх прав та інтересів, а не інших осіб, отже підстав для звільнення від сплати судового збору у розумінні приписів ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" немає.
Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону України Про судовий збір кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
За таких обставин, вказане клопотання не підлягає задоволенню оскільки позивачами не надано жодних доказів того, що вони належать до категорії осіб зазначених у ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином , позивачам належить сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру. При цьму, суд звертає увагу, що судовий збір слід сплатити кожним позивачем окремим платіжним документом, а саме позивачу 1 слід у розмірі 908,00 грн., а позивачу 2 у розмірі 2270,00 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до вимог п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, окрім іншого, зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів Позивача.
Всупереч зазначеним вимогам позивачі не надали оскаржуваного рішення, не зазначили обґрунтувань неправомірності такого рішення.
Разом з тим, згідно з пунктами 6, 7, 8 частини п'ятоїстатті 160 КАС Українив позовній заяві зазначаютьсявідомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачами вимоги пунктів 6, 7, 8 частини п'ятоїстатті 160 КАС України не виконані.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 241, 243, 246 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 , Громадської організації «Юридична допомога населенню» до Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, - залишити без руху.
Позивачам встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачам, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України).
Копію ухвали направити позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.В. Сіпака