07 квітня 2021 року
справа № 756/5795/20
провадження № 22-ц/824/3487/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф.,
при секретарі: Русинчук І.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Белоконної І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до відповідача та просила суд стягнути з останнього на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 16.09.2004 р. по 01.03.2016 р. в сумі 242 977,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 вересня 2004 року відповідача зобов'язано сплачувати на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини від його доходу щомісячно, починаючи стягнення з 16.09.2004 р. і до досягнення дітьми повноліття.
Однак відповідач належним чином не сплачував аліменти на утримання дітей на користь позивача, тому станом на 01.03.2016 у нього утворилася заборгованість у розмірі 242 977,24 грн. Окрім того, за період з 16.09.2004 по 01.03.2016 у відповідача утворилася заборгованість по пені у розмірі 6 286 576,61 грн. У зв'язку із чим позивач просила стягнути з відповідача на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 16.09.2004 по 01.03.2016 в межах суми основного боргу, що складає 242 977,24 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 16.09.2004 по 01.03.2016 у розмірі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч гривень) 00 копійок.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В поданій апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції при постановленні рішення взято до уваги матеріальний стан відповідача, однак, не взято до уваги рівень матеріального забезпечення дітей. Зазначає, що фактичний розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 6 286 576, 61 грн. Вважає, що зменшення розміру пені з 242 977, 24 грн (що становить 100% розміру заборгованості по сплаті аліментів) до 75000,00 грн призводить до порушення прав та інтересів дітей. Вважає, що довідка про доходи відповідача не відображає дійсний майновий стан ОСОБА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Посилається на те, що відповідач тривалий час не був працевлаштований, однак ним систематично здійснювалось погашення по заборгованості. Вважає, що вказаний позивачем розмір майнової відповідальності відповідача за невиконання обов'язку по сплаті аліментів є непропорційним. Вказує, що стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) у розмірі 75 000 грн є справедливою та сприятиме ефективному захисту прав дитини.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив із того, що саме такий розмір пені є доцільним та достатнім для майнової відповідальності відповідача, оскільки сума 242 977,24 грн є непомірним тягарем для особи, яка станом на день розгляду справи належним чином виконує рішення суду та вже понесла додаткову майнову відповідальність за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2016 р. по 31.05.2018 р. у розмірі 59874,75 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 вересня 2004 року відповідача зобов'язано сплачувати на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини від його доходу щомісячно, починаючи стягнення з 16.09.2004 р. і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам станом на 01 березня 2016 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 242 977,24 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2016 р. по 31.05.2018 р. у розмірі 59 874,75 грн.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до
дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
При цьому за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір пені розраховується так: заборгованість за аліментами помножена на 1% пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна суму неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Так, згідно ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), але не більше 100 відсотків заборгованості.
З розрахунку державного виконавця вбачається, що станом на 01 березня 2016 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 242 977,24 грн. Саме цю суму не може перевищувати розмір пені.
Відповідно до частини 2 статті 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Згідно Довідки № 1007/20 від 10.07.2020 відповідач ОСОБА_2 працює в ТОВ «Базис-буд» на посаді підсобного робітника з окладом 4 723,00 грн на місяць.
Доводи апелянта про те, що довідка з місця роботи відповідача не відображає реальний розмір його матеріального стану належними доказами не підтверджені. Позивачем не спростовано розмір доходу відповідача.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві відділу у квітні 2019 року відповідач сплатив на користь позивача заборгованість по аліментам у повному обсязі та станом на день розгляду справи будь-яка заборгованість між сторонами по справі відсутня.
Враховуючи матеріальний стан відповідача, а також те, що заборгованість по аліментам відповідачем погашена, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про зменшення розміру неустойки (пені) до 75000 грн, що є достатнім, крім того, позивач мала змогу звертатися до суду щороку з позовом про стягнення пені за весь строк сплати відповідачем аліментів.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом інтересів та потреб дітей при зменшенні розміру пені судом відхиляються, оскільки стягуючи пеню у розмірі 75000,00 грн суд виходить із реальної матеріальної можливості відповідача виконати рішення суду, що відповідатиме інтересам дітей.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 04 грудня 2020 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Положеннями ч.1 ст.375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді