17 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
розглянувши апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2021 року,
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17.02.2021 відмовлено у задоволенні скарги підозрюваної ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 04.12.2020 та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні № 42020111200000513 від 10.11.2020 за ч. 3 ст. 189 КК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, підозрювана ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 , складене слідчим СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , та погоджене прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , від 04.12.2020 в рамках кримінального провадження № 42020111200000513, та зобов'язати слідчого внести відомості про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У апеляційній скарзі підозрювана зазначала, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, оскільки складене та вручене їй з численними порушеннями вимог процесуального закону, зокрема без належного внесення до Єдиного реєстру досудового розслідування, з порушенням підслідності, не обґрунтоване вагомими доказами, а також зазначене повідомлення не відповідає вимогам, які пред'являються законом до процесуальних слідчих документів.
Апелянт зазначала те, що кримінальне провадження розпочате на підставі заяви ОСОБА_9 , а в Єдиному реєстрі досудових розслідувань вказано, що кримінальне правопорушення виявлено на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих органів.
Крім того, у короткому викладі обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення відсутнє прізвище, ім'я та по батькові особи, яка звернулася з заявою до правоохоронних органів, а лише вказано, що з заявою звернувся ОСОБА_10 .
В матеріалах кримінального провадження відсутня заява ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення, однак наявний протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, в якому невірно вказані анкетні дані потерпілого, а також відсутній підпис особи, яка приймала дану заяву.
На думку апелянта, проведені органом досудового розслідування слідчі дії в рамках даного кримінального провадження є протиправними, а отримані унаслідок таких слідчих дій докази - неналежними та недопустимими.
Органом досудового розслідування, в порушення вимог ст. 218 КПК України, невірно визначено місце проведення досудового розслідування, оскільки потерпілі, підозрювані і свідки проживають на території міста Києва.
Посилання потерпілого на те, що він зареєстрований у місті Києві, а проживає в місті Вишгороді, не підтверджені належними доказами, а описані потерпілим епізоди начебто вчинених проти нього кримінальних правопорушень відбулися на території міста Києва.
Крім того, у матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про визначення прокурором Київської області підслідності Вишгородському ВП.
Підозрювана вказувала на те, що зазначені в тексті повідомлення про підозру відомості не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Також, в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, в повідомленні про підозру відсутні відомості про час вчинення кримінального правопорушення.
У судове засідання прокурор не з'явився, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений, клопотань про відкладення судового засідання не подавав.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_5 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити в повному обсязі, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що повний текст ухвали слідчого судді від 17.02.2021 проголошено 22.02.2021 у відсутності підозрюваної та її захисника. Як убачається із даних наявної у матеріалах справи розписки, копію повного тексту оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 вручено 22.02.2021, тоді як подано апеляційну скаргу 27.02.2021, тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.
Як убачається із матеріалів судового провадження, у провадженні СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42020111200000513, відомості про яке 10.11.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження, 04.12.2020 ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру, складене слідчим СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , та погоджене прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , про підозру ОСОБА_6 у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 189 КК України.
05.02.2021 підозрювана ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області зі скаргою у порядку ст. 303 КПК України, в якій просила скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 04.12.2020, складене слідчим СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській ОСОБА_11 , та погоджене прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження № 42020110000000126, та зобов'язати слідчого внести про це відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17.02.2021 відмовлено у задоволенні скарги підозрюваної ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру від 04.12.2020 та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні № 42020111200000513 від 10.11.2020 за ч. 3 ст. 189 КК України.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру є обґрунтованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, а при врученні повідомлення про підозру дотримано вимоги ст. 278 КПК України.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.
Відповідно до ст. 277 КПК України, повідомлення про підозру має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 04.12.2020 у кримінальному провадженні № 42020111200000513 від 10.11.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає
Як вірно вказав слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Як встановлено слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів кримінального провадження № 42020111200000513 від 10.11.2020, вони містять достатні дані, які вказують на можливу причетність підозрюваної ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, на час складання повідомлення про підозру.
Посилання апелянта на те, що зазначені в тексті повідомлення про підозру відомості не відповідають дійсності та матеріалам кримінального провадження, а також посилання на порушення вимог КПК України під час внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою потерпілого, підлягають перевірці судом під час розгляду кримінального провадження по суті.
Твердження підозрюваної про те, що в повідомленні про підозру, в порушення вимог п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України, відсутні відомості про час вчинення кримінального правопорушення, спростовуються змістом даного повідомлення.
Інші доводи апеляційної скарги фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів. Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, перевіркою матеріалів судового провадження в апеляційному порядку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2021 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3