проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"19" квітня 2021 р. Справа № 905/1642/19
Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого (доповідача): судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від ПАТ “ЄМЗ”:Стойка О.В. Пелипенко Н.М., Пушай В.І. Склярук С.І. Панченко Р.М. - за ордером (адвокат); Нестеренко А.М. - за ордером (адвокат); Арбітражний керуючий Шульга І.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Ленд” м.Голубівка, Луганська область
на ухвалу господарського суду Донецької області
від 08.02.2021р.
у справі № 905/1642/19 (суддя Паляниця Ю.О.)
за позовом: до відповідача: за участю: за участю заінтересованої особи: проТовариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Ленд” м.Голубівка, Луганська область Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром” м.Дружківка, Донецька область Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. м.Маріуполь, Донецька область Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” м.Маріуполь, Донецька область стягнення 39 043 092, 73 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.12.2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Ленд” (далі-Стягувач) до Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром” (далі-Боржник) задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу - в розмірі 29 570 056 грн., 3% річних в розмірі 2 192 167,72 грн., інфляційні втрати в розмірі 7 280 869,01 грн., судовий збір в розмірі 585 646,39 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Донецької області 11.03.2020 року було видано відповідний наказ.
На адресу господарського суду Донецької області 14.01.2021 року від Стягувача надійшла заява б/н від 12.01.2021 року, за змістом якої останній просив суд звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед Боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме з Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” (далі-Заінтересована особа) у розмірі 43 884 525,31 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.02.2021 року у справі №905/1642/19 в задоволенні вищезазначеною заяви Стягувача - відмовлено.
Стягувач, не погодившись з ухвалою господарського суду від 08.02.2021 року, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив спірну ухвалу суду - скасувати, а подану ним заяву б/н від 12.01.2021 року - задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Стягувач посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права України та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, скаржник зазначає наступне:
- судом першої інстанції у спірній ухвалі було помилково зазначено, що подана Стягувачем заява не має дати її складання, що не відповідає змісту заяви;
- враховуючи, що ПАТ “Єнакієвський металургійний завод” м.Маріуполь, Донецька область є особою, яка має заборгованість перед Боржником, а не стороною по справі (позивачем/відповідачем), то подана Стягувачем заява повинна розглядатися відповідно до положень ст. 336 ГПК України судом, що розглядав справу як суд першої інстанції;
- суд першої інстанції, приймаючи заяву до розгляду, фактично погодився з відсутністю правових підстав до її розгляду в межах справи №905/1055/19 про банкрутство ПАТ “Єнакієвський металургійний завод” м.Маріуполь, Донецька область;
- судом першої інстанції не було враховано, що задоволення вимог Стягувача не порушує жодних прав Боржника або інших осіб, оскільки розмір коштів, які належать Боржнику за вимогою до Заінтересованої особи є значно більшими;
- суд першої інстанції в оспорюваній ухвалі не зазначив, в чому полягає порушення прав Заінтересованої особи, її кредиторів чи будь-яких осіб, в разі задоволення заяви;
- враховуючи факт наявності зведеного виконавчого провадження (відповідно до постанови приватного виконавця Григорчука П.В. від 24.11.2020 року), а також пропорційність задоволення вимог, визначену Законом України “Про виконавче провадження”, вимоги ПРАТ “Азовкабель” теж підлягають включенню у загальну суму стягнення на підставі ст. 336 ГПК України;
- судом першої інстанції було порушено процесуальні строки розгляду заяви Стягувача в порядку ст. 336 ГПК України, а посилання суду на розумність строків розгляду по даній справі не були обґрунтовані належним чином.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року було відкрито апеляційне провадження у справі №905/1642/19 за апеляційною скаргою Стягувача на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.02.2021 року та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Розгляд справи призначено на 19.04.2021 року.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 29.03.2021 року від особи, яка має заборгованість перед Боржником, надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Стягувача, а спірну ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 29.03.2021 року від Боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Стягувача, а спірну ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. До відзиву також додано клопотання про участь представника Боржника у судовому засіданні у справі №905/1642/19 призначеного на 19.04.2021 року на 14:10 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме системи “EasyCon”.
До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 13.04.2021 року від Стягувача надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі №905/1642/19 призначеного на 19.04.2021 року на 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме системи “EasyCon”.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 року вищезазначені клопотання задоволені, учасників справи попереджено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо, несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
В день судового засідання 19.04.2021 року від арбітражного керуючого (керуючого санацією) ПрАТ “Єнакієвський металургійний завод” м.Маріуполь, Донецька область надійшов відзив на апеляційну скаргу Стягувача, за змістом якого арбітражний керуючий заперечував проти задоволення апеляційної скарги Стягувача, прохав суд спірну ухвалу від 08.02.2021 року залишити без змін. Клопотання про поновлення або продовження строків на подання відзиву арбітражним керуючим до відзиву надано не було.
Оскільки зазначений відзив подано з порушенням строків, встановлених судом в ухвалі від 22.03.2021 року, на підставі ст. 118 ГПК України він не береться до уваги судовою колегією та залишається без розгляду.
Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило.
Представник Стягувача в судовому засіданні надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі, підтримавши свої вимоги.
Представник Боржника надав пояснення про незгоду з вимогами Стягувача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а спірну увалу суду - без змін.
Представник Заінтересованої особи ПАТ “ЄМЗ” арбітражний керуючий Шульга І.В. заперечував проти задоволення скарги Стягувача, підтримав доводи Боржника, просив суд спірну ухвалу залишити без змін.
Приватний виконавець в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Частинами 1, 4 ст. 53 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржнику у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Предметом дослідження у даному випадку є факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду або факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач чи виконавець просить звернути стягнення.
Відповідно до матеріалів справи, 24.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П.В. (далі-Виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63711858 за наказом господарського суду Донецької області від 11.03.2020 року у справі №905/1642/19 про стягнення з Боржника на користь Стягувача суми основного боргу в розмірі 29 570 056 грн., 3% річних в розмірі 2 192 167,72 грн., інфляційних втрат в розмірі 7 280 869,01 грн., судового збору в розмірі 585 646,39 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. - всього 39 648 739,12 грн.
В межах даного провадження за постановами від 24.11.2020 року було стягнуто з Боржника основну винагороду в сумі 3 964 873,91 грн. та визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на рівні 500 грн.
У провадженні приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П.В. також знаходилось виконавче провадження №60182662 за наказом №876/31/19 від 09.09.2019 року Центрального апеляційного господарського суду щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром” на користь Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” заборгованості в розмірі 246 102,07 грн. (постанова про відкриття від 30.09.2019 року).
В межах цього провадження постановами від 30.09.2019 року було стягнуто з Боржника, основну винагороду в сумі 24 610,21 грн. та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 150 грн.
Приватним виконавцем 24.11.2020 року об'єднано виконавчі провадження №63711858 (стягувач-Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс-Ленд”) та №60182662 (стягувач -Приватне акціонерне товариство “Азовкабель”) у зведене виконавче провадження №63729543. Відтак, стягненню з Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський коксохімпром” в межах зведеного виконавчого провадження підлягали грошові кошти у загальному розмірі 43 884 975,31 грн.
Разом з тим, 01.07.2019 року господарським судом Донецької області відкрито провадження у справі №905/1055/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” (87504, Донецька обл., м.Маріуполь, просп. Ілліча, буд.54, блок 4, код ЄДРПОУ 00191193).
Ухвалою від 18.12.2019 року за результатом попереднього засідання Приватне акціонерне товариство “Єнакієвський Коксохімпром” визнано кредитором боржника на суму 1373609892,63 грн. - четверта черга, 3842 грн. - перша черга, який підлягає внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”.
Оскільки рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2020 року у справі №905/1642/19 залишається невиконаним, Стягувач звернувся до суду в межах цієї справи з заявою про стягнення на грошові кошти Заінтересованої особи в розмірі 43 884 525,31 грн. в порядку ст. 336 ГПК України.
Відмовляючи в задоволенні вимог Стягувача, суд першої інстанції зазначив, що оскільки 01.07.2019 року господарським судом Донецької області відкрито провадження у справі №905/1055/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном цієї юридичної особи, звернення стягнення на грошові кошти цієї особи поза межами зазначеної процедури не можливо.
Преамбулою Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що останній встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Господарським судом зазначено, що оскільки ухвалою суду від 01.07.2019 року відкрито провадження у справі №905/1055/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”, то при вирішенні питань щодо майна вказаної особи підлягають застосуванню положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (ч. ч. 1 - 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).
Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги (ч. ч. 1, 3 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства).
Ухвалою від 18.12.2019 року за результатом попереднього засідання Приватне акціонерне товариство “Єнакієвський Коксохімпром” визнано кредитором Боржника на суму 1373609892,63 грн. - четверта черга, 3842 грн. - перша черга, який підлягає внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод”.
У наведеній частині ухвала суду від 18.12.2019 року набрала законної сили у день її прийняття (в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалась).
Аналізуючи приписи норм Кодексу України з процедур банкрутства, можна дійти висновку, що реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство - це офіційно визнаний та затверджений рішенням господарського суду акт, що використовується для цілей задоволення вимог кредиторів під час провадження у справі, який складається з двох самостійних частин: а) суто реєстру, в якому на певну дату визначається розмір грошових вимог та персональний перелік кредиторів, що є стороною у справі з правом вирішального голосу; б) окремих відомостей до реєстру, в яких ведеться облік визнаного судом розміру вимог та персональний перелік інших кредиторів - учасників провадження, їх правового статусу у справі, а також індивідуально-визначених майнових активів боржника, що є об'єктами прав забезпечених кредиторів.
Відтак, визнання Приватним акціонерним товариством “Єнакієвський металургійний завод” грошових вимог кредитора - Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський Коксохімпром” та включення таких вимог до реєстру вимог кредиторів у справі №905/1055/19 засвідчує факт існування заборгованості у встановленому законом порядку.
Проте, незалежно від результатів розгляду вимог у справі №905/1055/19 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” та визнання його вимог у зазначеній процедурі, сам факт запровадження відносно Приватного акціонерного товариства “Єнакієвський металургійний завод” процедур, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства - унеможливлює застосування примусових заходів приватного виконавця в ході виконання наказу суду у справі №905/1642/19 шляхом оперативного звернення стягнення на кошти особи, відносно якої відкрито провадження у справі про банкрутство, а заміна кредитора у справі про банкрутство може відбуватися тільки з підстав, визначених ст. 43 Кодексу Україні з процедур банкрутства.
Окрім того, визначена Стягувачем сума грошових коштів на рівні 43 884 525,31 грн., на яку він просить звернути стягнення, сформована, в тому числі, на підставі виконавчого документа №876/31/19 від 09.09.2019 року (Центральний апеляційний господарський суд), за яким стягувачем є Приватне акціонерне товариство “Азовкабель”. Тобто вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Ленд” в цій частині взагалі не можуть бути задоволені господарським судом Донецької області, оскільки право вимоги на ці кошти належить іншій особі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява Стягувача про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, Приватному акціонерному товариству “Єнакієвський металургійний завод” на суму 43 884 525,31 грн. в порядку ст. 336 ГПК України, ст. 53 Закону України “Про виконавче провадження” суперечить вимогам Кодексу Україні з процедур банкрутства, отже не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, що ПАТ “Єнакієвський металургійний завод” м.Маріуполь, Донецька область є особою, яка має заборгованість перед Боржником, а не стороною по справі (позивачем/відповідачем), а тому подана Стягувачем заява повинна розглядатися відповідно до положень ст. 336 ГПК України судом, що розглядав справу як суд першої інстанції, спростовуються вищенаведеним приписами чинного процесуального законодавства та висновками колегії суддів у даній справі.
Твердження Стягувача, що суд першої інстанції, приймаючи заяву до розгляду, фактично погодився з відсутністю правових підстав до її розгляду в межах справи №905/1055/19 про банкрутство ПАТ “Єнакієвський металургійний завод”, колегією суддів визнаються необґрунтованими, оскільки факт прийняття судом заяви до розгляду не свідчить про визнання чи невизнання судом відсутності підстав до розгляду спірної заяви Стягувача в межах справи про банкрутство №905/1055/19.
Доводи апеляційної скарги, що задоволення заяви Стягувача не порушує прав Заінтересованої особи, її кредиторів чи будь-яких осіб, спростовуються вимогами ст. 43 Кодексу Україні з процедур банкрутства, так як заміна кредитора у справі про банкрутство може відбуватися тільки з підстав, визначених ст. 43 Кодексу Україні з процедур банкрутства.
Щодо твердження Стягувача про порушення судом першої інстанції строків розгляду поданої ним заяви, які передбачені ст. 366 ГПК України, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни судового рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, проте, розгляд заяви Стягувача в більш тривалий строк не призвів до неправильного вирішення справи по суті, а тому доводи скарги в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких підстав судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що заява Стягувача про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, тобто Приватному акціонерному товариству “Єнакієвський металургійний завод” на суму 43 884 525,31 грн. в порядку ст. 336 ГПК України, ст. 53 Закону України “Про виконавче провадження” - суперечить вимогам чинного законодавства України, а отже є такою, що не підлягає задоволенню.
Судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 08.02.2021 року у справі №905/1642/19 ґрунтується на дотриманні норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Стягувача.
Враховуючи, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Ленд” м.Голубівка, Луганська область на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.02.2021р. у справі № 905/1642/19 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду господарського суду Донецької області від 08.02.2021р. у справі № 905/1642/19 залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс-Ленд” м.Голубівка, Луганська область.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23.04.2021
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Н.М. Пелипенко
Суддя В.І. Пушай