вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" квітня 2021 р. Справа№ 910/5518/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Тарасенко К.В.
Розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технологій транспорту" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/5518/20 (суддя Баранов Д.О., м. Київ, повний текст рішення складено та підписано 29.10.2020)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технологій транспорту", м. Київ
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
про стягнення 170 204,40 грн.
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд,-
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технологій транспорту" (далі - позивач/ТОВ "Центр технологій транспорту") звернулось до Господарського суд міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач/АТ "Українська залізниця") про стягнення 170 204,40 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що спірна сума грошових коштів була неправомірно списана перевізником у жовтні 2019 року з особового рахунку позивача в рамках діючого між сторонами та чинного договору про надання послуг від 09.08.2018 № 00634/ЦОП-2018.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/5518/20 (суддя Баранов Д.О., м. Київ, повний текст рішення складено та підписано 29.10.2020) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції із посиланням на приписи Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, Правил складання актів, мотивовано тим, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів у розмірі 170 204, 40 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено та судом не встановлено неправомірності та/або безпідставності для нарахування та стягнення АТ "Українська залізниця" платежів, пов'язаних із затримкою вагонів на шляху слідування за призначенням.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр технологій транспорту" (далі - скаржник), звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/5518/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
За твердженнями заявника апеляційної скарги:
- судом першої інстанції в порушення вимог пункту 28 УМВС, підпункту 25.1 пункту 25 Додатку 1 до УМВС Правил перевезень вантажів, пункту 3 Службової інструкції до УМВС, не досліджено та не надано належної оцінки аргументам позивача щодо недотримання відповідачем вимог при оформленні первинних документів на затримку вагонів для нарахування платежів в частині правомірності їх стягнення;
- судом першої інстанції належно не досліджено питання порушення перевізником вимог ст. 5 УМВС, п. 8 та п. 25.1 р. V Додатку 1 до УМВС Правил перевезень вантажів, п. 3 Службової інструкції до УМВС в частині застосування національного законодавства до даного режиму перевезення - імпорт;
- судом першої інстанції залишено поза увагою порушення перевізником вимог ст. 31 УMBC, ст. 41 р. ІІ УМВС, які кореспондуються зі ст. 38 р. II УМВС, та приписів п. 1.3 п. 1 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, при нарахуванні та стягненні коштів за затримку вагонів по ст. Сновськ.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
30.12.2020 від відповідача через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому АТ "Українська залізниця" просило суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/5518/20 - без змін.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача вказував на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування - відсутні.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технологій транспорту" передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5518/20.
09.12.2020 матеріали справи № 910/5518/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2020 у справі № 910/5518/20 задоволено клопотання "Центр технологій транспорту" та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/5518/20; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5518/20; розгляд апеляційної скарги ТОВ "Центр технологій транспорту" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/5518/20 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/5518/20 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
09 серпня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр технологій транспорту" (далі - замовник) був укладений договір про надання послуг № 00634/ЦТЛ-2018 (далі - Договір), предметом якого є здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до пункту 1.3 Договору надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Згідно з пунктом 2.3.3 Договору перевізник зобов'язаний відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника № 8134110. Присвоїти код вантажовідправника/вантажоодержувача 1672.
Розділами 3, 4 Договору встановлено вартість послуг та порядок проведення розрахунків.
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг, перевізником відображається на особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати.
Відповідно до пункту 4.6 Договору щодобово, протягом періоду виконання договору, перевізник надає замовнику в електронному вигляді переліки перевізних документів на електронну адресу, а у разі відсутності електронного зв'язку - у паперовому вигляді.
Згідно з пунктом 4.11 Договору наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди.
Положеннями пункту 5.5 Договору погоджено, що сторона, що залучила третю особу до виконання свого зобов'язання за цим Договором, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань цією третьою стороною, як за свої власні.
Відповідно до пункту 7.1 Договору розв'язання суперечок між замовником та перевізником, що обумовлено вимогами розділу 7 Договору, здійснюються шляхом переговорів, а в разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.
Пунктом 12.1 Договору передбачено, що він вступає у силу з моменту одностороннього підписання замовником Договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього Договору і діє з моменту підписання до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконання перевезення та наданні послуг. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.
Перевізником у жовтні місяці 2019 року було надано замовнику послуги по міжнародному перевезенню вантажів залізничним транспортом із урахуванням Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі-УМВС) за накладними № 22519372, № 22519376, № 22519395, № 22519400, № 22519407, № 22519416, № 22519461, № 22421880.
Враховуючи відсутність власної під'їзної колії по станції Бахмач-Пасажирський Південно-Західної залізниці у замовника, останнім було залучено до виконання зобов'язань третю особу - ПП "Неон", на під'їзну колію якого проводилась подача вагонів позивача на підставі Заявки (угоди).
Згідно даною Заявкою (угодою) від 05.10.2019 перевізник просив вагони, які будуть прибувати з 04.10.2018 по 31.12.2019 на його адресу для навантаження/вивантаження вантажу-вугілля, подавати на під'їзну колію ПП "Неон".
Під'їзна колія ПП "Неон" обслуговується на умовах договору про подачу і забирання вагонів при станції Бахмач-Пасажирський Південно-Західної залізниці (м. Бахмач Чернігівської області) № 3124 від 10.12.2014 укладеного між РФ "Південно-Західна залізниця" та ПП "Неон".
У Заявці (угоді) від 11.03.2019 директор ТОВ "Центр технології транспорту" Пілько С.В. підтвердив своїм підписом, що з умовами договору про подачу і забирання вагонів № 3124 від 10.12.2014, укладеного між РФ "Південно-Західна залізниця" та ПП "Неон", ознайомлений та зобов'язаний їх виконувати.
Вказана Заявка (угода) позивача була погоджена начальником станції Бахмач-Пасажирський та директором ПП "Неон".
Замовник, шляхом підписання Заявки (угоди) від 05.10.2019 та ознайомлення із договором № 3124, був обізнаний про умови користування під'їзною колією, на яку подавались вагони замовника, терміном перебування вагонів на під'їзній колії та максимальною кількістю вагонів, що може перебувати на колії, та був відповідальним за виконання залученою третьою особою - ПП "Неон" зобов'язань щодо своєчасного здійснення навантажувально/розвантажувальних робіт із вантажем позивача.
Перевезення вантажу - вугілля здійснювалось на адресу отримувача ТОВ "Центр технології транспорту", код отримувача 1672, сплата провізних платежів по УЗ здійснює ТОВ "Центр технології транспорту", код платника 8134110 (графа 4, 23 накладної) із станції Гомель БЧ через станції Тереховка (експ) 0021, Хоробичі (експ) УЗ до станції призначення - Бахмач-Пасажирський. Вищевказаний вантаж повинен був бути поданим на під'їзну колію ПП "Неон", що підтверджується накладними СМГС № 22421880, № 22519416, № 22519461, № 22519407, № 22519400, № 22519395, № 22519376, № 22519372, копії яких містяться в матеріалах справи.
В накладних містилась відмітка про код отримувача 1672, код платника 8134110, які присвоєні ТОВ "Центр технології транспорту" згідно із пп. 2.3.3 договору № 00634/ЦТЛ-2018 про надання послуг.
З 05.10.2019 обробка партії вагонів на під'їзній колії ПП "Неон" здійснювалась із порушенням встановлених термінів вантажних операцій, що призвело до скупчення вагонів, що прибули замовнику раніше, як на під'їзній колії ПП "Неон", так і на станції призначення Бахмач-Пасажирський, що підтверджується Актами загальної форми ГУ 23 № 2925 від 05.10.2019, № 2931 від 05.10.2019 (копії яких містяться в матеріалах справи), складеними на станції призначення Бахмач-Пасажирський, про затримку вагонів з вини вантажовласника ТОВ "Центр технології транспорту" та які підписані його представником Бабенко О.В. без зауважень.
На під'їзній колії ПП "Неон", на яку подаються вагони замовника згідно із вищевказаною Заявкою (угодою) від 11.03.2019, станом на 05.10.2019 знаходилось 89 вагонів підприємств, що обслуговуються на даній під'їзній колії, з яких 42 вагони з вугіллям позивача, які перебували на під'їзній колії з 19 год 00 хв 05.10.2019 до 15 год 40 хв 07.10.2019, що виключало можливість отримання вагонів замовника на зазначену під'їзну колію та підтверджується пам'ятками про подавання вагонів № 250 від 05.10.2019 та забирання вагонів № 258 від 07.10.2019, копії яких також містяться в матеріалах справи.
Вагони замовника затримувалися в спірний період на шляху прямування на станції Сновськ не з вини перевізника, а саме, з вини замовника, в очікуванні звільнення вантажного фронту на під'їзній колії ПП "Неон", та на станції призначення Бахмач-Пасажирський, що підтверджується Актами загальної форми ГУ 23 № 2925 від 05.10.2019, № 2931 від 05.10.2019 та пам'ятками про подавання вагонів № 250 від 05.10.2019 та забирання вагонів № 258 від 07.10.2019.
Акти загальної форми ГУ 23 № 2995, № 2931 і відомості плати, і накопичувальні картки підписані замовником без зауважень та заперечень, зокрема, відомості плати за користування вагонами № 10100018 від 10.10.2019, № 09100017 від 09.10.2019 підписані представником позивача Кобишевим А.М, що знову ж таки є додатковим підтвердженням належності та допустимості таких доказів.
05.10.2019 о 19 год 01 хв. на станцію Сновськ із станції Гомель Білоруської залізниці надійшли 52 вагони з вугіллям у складі поїзда № 2014 (інд.поїзда 1500+089+3260) за накладними СМГС № 22519372, № 22421880, № 22519395, № 22519400, станція призначення Бахмач-Пасажирський, код одержувача-1672-ТОВ "Центр технології транспорту", код платника по УЗ-8134110-ТОВ "Центр технології транспорту".
Зазначені вагони були затримані на шляху прямування на станції Сновськ через зайнятість колій станції призначення Бахмач-Пасажирський та під'їзної колії ПП "Неон", у зв'язку з наявністю на коліях станції призначення Бахмач-Пасажирський та на під'їзній колії вагонів, що прибули раніше.
З вини замовника вагони, що прибули за накладними № 22519372, № 22421880, № 22519395, № 22519400, було затримано на підставі Наказу головного інженера Південно-Західної залізниці від 06.10.2019 № 90, який надійшов на станцію Сновськ о 18 год 15 хв 06.10.2019. Про затримку вагонів зі станції Сосновськ на станцію призначення Бахмач-Пасажирський о 23 год 15 хв. було надано телеграфне повідомлення від 06.10.2019 № 96.
Враховуючи затримку вагонів на шляху прямування, станцією Сновськ був складений Акт про затримку вагонів форми ГУ-23а від 06.10.2019 № 1.
Затримка вагонів продовжувалась до 08.10.2019 до 15 год 45 хв, коли на станцію Сновськ надійшов Наказ № 123 з наданням дозволу на відправку поїзда № 2014.
На підставі Акта про затримку вагонів форми ГУ-23а від 06.10.2019 № 1 на станції Сновськ були складені Акти загальної форми ГУ-23 № 3259, 3532, 3534 від 08.10.2019 щодо нарахування платежів за користування вагонами за час затримки та за зберігання вантажу.
В подальшому, 08.10.2019 о 17 год 50 хв. вагони за накладними № 22519372, № 22421880, № 22519395, № 22519400 у складі поїзда № 2014 було відправлено на станцію призначення Бахмач-Пасажирський, на яку він прибув 08.10.2019 о 20 год 01 хв.
На станції призначення 08.10.2019 здійснено комерційний огляд вагонів та обробка по прибуттю (з 20 год 02 хв. по 20 год 48 хв.). Розформовано поїзд 08.10.2019 о 20 год 49 хв., переставлено на безконтактну колію, з віднесенням на відповідальність вантажовласника 08.10.2019 о 22 год. 00 хв.
Перевізні документи розмитнені 09.10.2019 (під митним контролем вантаж перебував з 05.10.19 по 09.10.19), що підтверджується відмітками Чернігівської митниці ДФС у графі 28 накладних СМГС.
Переадресування вантажу на станцію Лиман Південної залізниці вантажоотримувачу ПАТ "Центренерго Зміївська ТЕС" проводилось 09.10.2019 об 11 год 30 хв. на підставі заявок замовника № 0910-а від 09.10.2019, № 0910-а1 від 09.10.2019, № 0910-а2 від 09.10.2019. У зв'язку із чим сформовано поїзд № 3001, який відправлено 10.10.2019 о 04 год 34 хв.
06.10.2019 о 08 год 30 хв. на станцію Сновськ із станції Гомель Білоруської залізниці надійшли 53 вагони з вугіллям у складі поїзда № 2004 (інд.поїзда 1500+090+3260) за накладними СМГС № 22519376, № 22519407, № 22519416 станція призначення Бахмач-Пасажирський, код одержувача-1672-ТОВ "Центр технології транспорту", код платника по У3-81341ІО -ТОВ "Центр технології транспорту".
Вказані вагони були затримані на шляху прямування на станції Сновськ через зайнятість колій станції призначення Бахмач-Пасажирський та під'їзної колії ПП "Неон", у зв'язку з наявністю на коліях станції призначення Бахмач-Пасажирський та на під'їзній колії вагонів, що прибули раніше.
На підставі Наказу головного інженера Південно-Західної залізниці від 07.10.2019 № 101 (надійшов на станцію Сновськ о 13 год 15 хв 07.10.2019), з вини замовника вагони, що прибули за накладними № 22519376, № 22519407, № 22519416 було затримано.
Про затримку вагонів зі станції Сосновськ на станцію призначення Бахмач-Пасажирський о 14 год 55 хв. було надано телеграфне повідомлення від 07.10.2019 № 101.
За цим фактом, станцією Сновськ був складений Акт про затримку вагонів форми ГУ-23а від 07.10.2019 № 2.
Затримка вагонів продовжувалась до 09.10.2019 до 14 год 10 хв, коли на станцію Сновськ надійшов Наказ № 141 з наданням дозволу на відправку поїзда № 2004.
На підставі Акта про затримку вагонів форми ГУ-23а від 07.10.2019 № 2 на станції Сновськ були складені Акти загальної форми ГУ-23 № 3551, № 3553, № 3554 від 09.10.2019 щодо нарахування платежів за користування вагонами за час затримки та за зберігання вантажу.
В подальшому, 09.10.2019 о 16 год 38 хв. вагони за накладними № 22519376, № 22519407, № 22519416 у складі поїзда № 2004 було відправлено на станцію призначення Бахмач-Пасажирський, на яку він прибув 09.10.2019 о 18 год 53 хв.
Під митним контролем за накладними СМГС № 22519376, № 22519407, № 22519416 вантаж перебував з 06.10.2019 по 10.10.2019, що підтверджується відмітками Чернігівської митниці ДФС.
У зв'язку із затримкою вагонів з вини змовника по станції Бахмач- Пасажирський складено Акти загальної форми ГУ-23 № 2966 від 10.10.2019, № 2967 від 10.10.2019, № 2968 від 10.10.2019, які підписані представником ТОВ "Центр технології транспорту" менеджером Бабенко О.В. без зауважень та заперечень.
Переадресування вантажу на станцію Лиман Південної залізниці вантажоотримувачу ПАТ "Центренерго Зміївська ТЕС" проводилось 10.10.2019 на підставі Заявок замовника № 1010-а1 від 10.10.2019, № 1010-а від 10.10.2019. У зв'язку із чим сформовано поїзд № 3106, який відправлено 11.10.2019 о 04 год 34 хв.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі-ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, зокрема, надання послуг з перевезення вантажів.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (частина 1 статті 908 ЦК України).
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (стаття 909 ЦК України).
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N 457, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.
Відповідно до параграфу 6 статті 28 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, дія якої поширюється на спірні правовідносини, якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникло з причин, що не залежали від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.
Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника. Ці витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожного відправлення та підтверджуються відповідними документами. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в прядку, передбаченому статтею 31 Угоди (стаття 32 Угоди).
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Як вбачається з матеріалів справи, затримка спірних вагонів до станції призначення та на станціях призначення відбулася у зв'язку із зайнятістю колій станцій призначення Бахмач-Пасажирський, ст. Лиман УЗ та під'їзної колії ПП "Неон", у зв'язку з наявністю на коліях станції призначення Бахмач-Пасажирський та на під'їзній колії ПП "Неон" вагонів, що прибули раніше, і які заважали перевізнику виконувати технологічні операції з вантажами.
Факт затримки вагонів у встановленому порядку зафіксовано актами загальної форми ГУ-23 та Актами про затримку вагонів форми ГУ-23а, на підставі яких перевізником розраховано та стягнуто платежі, зокрема, плата за користування вагонами за час затримки та плата за зберігання вантажу.
Тому, стягнення платежів, пов'язаних із затримкою вагонів на шляху слідування за призначенням, перевізником було здійснено правомірно.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено неправомірності та/або безпідставності для нарахування та стягнення платежів пов'язаних із затримкою вагонів на шляху слідування за призначенням, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів у розмірі 170 204,40 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі
Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції в порушення вимог пункту 28 УМВС, підпункту 25.1 пункту 25 Додатку 1 до УМВС Правил перевезень вантажів, пункту 3 Службової інструкції до УМВС, не досліджено та не надано належної оцінки аргументам позивача щодо недотримання відповідачем вимог при оформленні первинних документів на затримку вагонів для нарахування платежів в частині правомірності їх стягнення, судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на таке.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Перевезення у експортно/імпортних та транзитних сполученнях підпорядковуються вимогам УMBC. Єдине трактування та застосування статей УMBC унормовано додатком 1 до УMBC - Правилами перевезень вантажів та іншими документами як доповнення та роз'яснення до вказаних документів, які містять деталізовані стандартні рішенні та процедури.
Вимогами ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 5 Статуту залізниць України передбачено, що нормативні акти, що визначають порядок і умови перевезень, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Тобто, до складу спеціального законодавства, що регулює процес перевезення вантажу залізничним транспортом входять нормативно-правові акти, які не суперечать загальним актам і водночас уточнюють, доповнюють або конкретизують їх щодо перевезень. За своєю правовою сутністю це - комплексно-кодифіковані нормативні акти, які визначають обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Цей порядок має певні особливості, юридичні наслідки (наприклад, щодо відповідальності), і застосовується щодо всіх стадій процесу перевезення вантажу. Слід зазначити, що факт затримки вагону на шляху прямування за призначенням при перевезеннях як у міжнародному, так і внутрішньому сполученнях, (УМВС), так і вимогами норм транспортного законодавства.
Нарахування належних залізниці/перевізнику платежів за затримку вагонів здійснюється відповідно встановлених останнім, тобто Перевізником правил та вимог.
Для розмежування та віднесення матеріальної відповідальності при перевезеннях у всіх видах сполучень перевізником одноосібно визначено конкретний документ, а саме: акт загальної форми ГУ-23, якому, для засвідчення обставин затримки вагону, при застосуванні національного законодавства, встановлена окрема форма - акт на затримку вагону форми ГУ-23а.
Таким чином, прерогатива складання та відповідальність за дотримання вимог щодо складання та нарахування платежів, на підставі викладених обставин по обох видах актів, належить виключно перевізнику. Тобто, є одноосібними.
Вимоги щодо вказаних документів містяться у міжнародному сполученні п. 28 УМВС, п. 25 п.п. 25.1 Правил перевезень вантажів додаток 1 до УМВС та п. 3 Службової інструкції до УМВС, які повністю кореспондуються з вимогами для перевезень у внутрішньому сполученні - статті 129 Статуту залізниць України, Правилами складання актів, Правилами користування вагонами і контейнерами Інструкції з ведення станційної комерційної звітності.
З огляду на встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції обставини щодо підтвердження належними доказами факти затримки вагонів до станції призначення та на станціях призначення, доводи скаржника щодо неправомірності нарахування перевізником відповідних платежів судом апеляційної інстанції відхиляються.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з їх доведеністю та обґрунтованістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/5518/20, та, відповідно апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технологій транспорту" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Розподіл судових витрат
Судовий збір за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 8, 11, 74, 86, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр технологій транспорту" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі №910/5518/20залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 у справі № 910/5518/20.
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
К.В. Тарасенко