Справа № 128/3106/20
22.04.2021 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П
за участі секретаря судових засідань Ружицькій І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. У позовній заяві, поданій у новій редакції, викладено наступну позицію: вони із відповідачкою 11.06.1983 зареєстрували шлюб від якого не мають дітей. Спільне життя із відповідачкою не склалося через різні погляди на сімейне життя, спільне проживання, ведення господарства. З 2011 року сторони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують, співльного господарства не ведуть. Подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам. На підставі викладеного просить шлюб розірвати.
Позивач клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не подавав.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідачкою не подано.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій позов підтримав за викладених в позовній заяві обставин, просив його задоволити, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення суду в разі неявки відповідачки в судове засідання.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача відповідно до ст. 211 ч.3 ЦПК України, враховуючи що він скористався своїми процесуальними правами.
Заяв та клопотань не надходило.
Ухвалою суду від 16.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, визначено недоліки позову, порядок та строк їх усунення (а.с. 12).
Ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 19).
Ухвалою суду від 08.04.2021 розгляд справи відкладено, вирішено виклик відповідачки здійснити шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті Судової влади України (а.с. 33).
Ухвалою суду від 22.04.2021 постановлено, розгляд даної справи здійснювати в заочному порядку.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про час, дату та місце його проведення шляхом розміщення відповідного оголошення на веб-сайті Судової влади України, відзиву на позов не подала, про причини неявки не повідомила.
Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.
З огляду на вищевикладене та за умов існування усіх підстав, суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення, про що було постановлено мотивовану ухвалу від 22.04.2021.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом на підставі досліджених доказів встановлено наступні не оспорені факти та обставини.
Відповідно до повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , сторони 11.06.1983 зареєстрували шлюб у Подільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №143 (а.с. 5).
Підставою даного позову є те, що позивач бажає розірвання шлюбу, однак розірвання шлюбу за відсутності на те згоди другого з подружжя можливе лише в судовому порядку. В даному випадку предметом позову є розірвання шлюбу між сторонами.
Вказаний спір регулюється положеннями Сімейного кодексу України.
Так, ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Зокрема, ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 111 Сімейного кодексу України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Зі змісту статті 112 Сімейного кодексу України вбачається, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. За ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Сторони не підтримують шлюбних стосунків, з 2011 року проживають окремо, у сторін немає спільних інтересів, спільне господарство не ведеться, позивач наполягає на розірванні шлюбу.
За наведених обставин, суд вважає за можливе розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.06.1983у Подільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №143, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного із відповідачки на користь позивачаи слід стягнути понесені нею та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 840,80 грн. (а.с. 1)
Відповідно до ст.ст. 3, 21, 24, 104, 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 1, 10, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.06.1983 у Подільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №143.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_2 , витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Л.П. Шевчук