вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"14" квітня 2021 р. Справа№ 910/31767/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Куксова В.В.
Тищенко А.І.
при секретарі Токаревій А.Г.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 14.04.2021.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Бориспільської міської ради Київської області
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/31757/15 (суддя Баранов Д.О., повний текст рішення складено 03.12.2018)
за позовом Міністерства оборони України, Київського квартирно-експлуатаційного управління
до Київської обласної державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України
за участю військової прокуратури Дарницького гарнізону України
про скасування розпорядження, -
встановив:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/31767/15 позовні вимоги Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління - задоволено.
Визнано недійсним Розпорядження виконуючого обов'язки глави Київської обласної державної адміністрації представника Президента України від 12.10.1993 № 412 «Про наслідки інвентаризації земель оборони та інших відомств на території області» в частині припинення права користування землями по Міністерству оборони України загальною площею 4 885,33 га.
Стягнуто з Київської обласної державної адміністрації на користь Київського квартирно-експлуатаційного управління 1218,00 грн. судового збору за подання позовної заяви; 1515 грн. 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги і 1653 грн. 60 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Бориспільська міська рада Київської області звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/31767/15. Також у апеляційний скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування апеляційного оскарження скаржник зазначає, що розпорядження від 12.10.1993 №142, що було скасовано рішенням суду, прямо впливає на права територіальної громади міста Бориспіль в особі Бориспільської міської ради Київської області, оскільки по суті скасування спірного розпорядження впливає на законність права власності територіальної громади міста Бориспіль і в подальшому може позбавити громаду земель, що їй належать, у той час як судом не було залучено до участі Бориспільську міську раду Київської області.
20.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Сотніков С. В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 поновлено Бориспільській міській раді Київської області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/31767/15 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бориспільської міської ради Київської області на Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/31767/15. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.09.2020.
17.09.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивачів надійшов відзив на апеляційну скаргу, де позивачі наголосили на такому:
- Бориспільська міська рада Київської області обізнана з наявністю даної судової справи ще з 06.04.2016, а тому позивачі вказують, що апелянт наводить неправдиві відомості при поданні апеляційної скарги в частині наведення підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження;
- апелянт, посилаючись на застосування позовної давності, не виконав свого обов'язку щодо доведення того факту, що інформацію про порушення свого права позивач міг отримати раніше, ніж у 2015.
У зв'язку з викладеними аргументами у відзиві, позивачі просять суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити в силі.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3485/20 від 29.09.2020, у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С. В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 апеляційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/31767/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В.В., Яковлєв М. Л. та призначено справу до розгляду на 24.11.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 відкладено розгляд справи на 19.01.2021, а також зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення стосовно того, які права Бориспільської міської ради порушено розглядом справи №910/31757/15 та надати обґрунтоване клопотання стосовно пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/31757/15.
19.01.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Бориспільської міської ради Київської області надійшли пояснення, у яких апелянт зазначає, що порушення його прав виникло не у зв'язку з розглядом даної справи, а у зв'язку з набранням законної сили оскаржуваного рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 відкладено розгляд справи на 02.02.2021.
01.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивачів надійшли заперечення щодо письмових пояснень Бориспільської міської ради Київської області, де позивачі наголошують на необґрунтованості клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на суперечливість такого обгрунтування та вказуючи на обізнаність Бориспільської міської ради Київської області про наявність даної судової справи як мінімум з 06.04.2016.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 відкладено розгляд справи на 17.02.2021, а також запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення стосовно письмових пояснень Бориспільської міської ради Київської області стосовно обґрунтування клопотання щодо пропуску строку на апеляційне оскарження та порушення прав Бориспільської міської ради та заперечення щодо письмових пояснень Бориспільської міської ради Київської області Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління.
11.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивачів надійшли додаткові пояснення до заперечень щодо письмових пояснень Бориспільської міської ради Київської області, у яких наведено заперечення на клопотання апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, з урахуванням яких позивачі просять відмовити у задоволенні такого клопотання та закрити апеляційне провадження.
11.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від військової прокуратури Дарницького гарнізону України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокурор звертає увагу на неповажність вказаних апелянтом підстав обгрунтування пропуску строку звернення до суду з апеляційної скаргою, що за його твердженням, не відповідають дійсності. Також прокурор наводить свої заперечення щодо доводів апеляційної скарги щодо підстав для скасування рішення суду першої інстанції, та просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити в силі.
17.02.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Бориспільської міської ради Київської області надійшло клопотання про залучення третіх осіб до участі у справі на стороні відповідача, де апелянт посилається на наступне:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.11.2018 у справі 910/31767/15 визнано недійсним Розпорядження виконуючого обов'язки глави Київської обласної державної адміністрації представника Президента України від 12.10.1993 № 412 «Про наслідки інвентаризації земель оборони та інших відомств на території області» в частині припинення права користування землями по Міністерству оборони України загальною площею 4 885,33 га, в тому числі на земельну ділянку площею 34, 0 га, що знаходиться в м.Бориспіль та на якій розташовувалось військове містечко.
На вказаній території (34,0 га) рішенням Бориспільської міської ради від 29.05.2008 року №3 898-34-V ЗАТ «Агробудмеханізація» передано в оренду земельну ділянку площею 0,5226 га під будівництво багатоповерхового житлового будинку в Соцмістечку.
Скаржник стверджує, що скасування оскаржуваного Розпорядження ставить під сумнів законність користування (розпорядження) з 1993 року землями загальною площею 4885,33 га іншими територіальними громадами Київської області.
У зв'язку з викладеним, оскільки скасуванням оскаржуваного розпорядження вказані територіальні громади, в особі міських, селищних та сільських рад позбавляються прав власників цих земель, які вони за законом здійснюють з 1993 року, відповідно до ч.2 ст.50 ГПК України Бориспільська міська рада просить залучити до участі у даній справі на стороні відповідача ПрАТ «Агробудмеханізація» м.Бориспіль, вул.Привокзальна буд.76-А, а також територіальні громади: с.Трушки, Білоцерківського району; м.Біла Церква; м.Узин, Білоцерківського району; с.Фурси Білоцерківського району; с.дрозди Білоцерківського району; с.Дударків Бориспільського району; с.Княжичі, Броварського району; с.Рожни, Броварського району; смт.Глеваха, Васильківського району; с.Залізне Васильківського району; с.Колонщина, Макарівського району; с.Триліси, Фастівського району; с.Веприк, Фастівського району; м.Бровари, смт.Гостомель, Києво-Святошинського району; с.Гореничі Києво-Святошинського району.
У судовому засіданні 17.02.2021 суддею Яковлєвим М.Л. заявлено самовідвід від розгляду справи № 910/31767/15, який мотивований тим, що суддя Яковлєв М.Л. переглядав рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 у справу №910/31767/15 у складі колегії суддів, головуючий суддя: Яковлєв М.Л. судді Разіна Т.І. та Чорна Л.В. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 оскаржуване рішення залишене без змін, а в подальшому постановою Верховного Суду від 03.04.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у вказаній справі було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 заяву про самовідвід судді Північного апеляційного господарського суду Яковлєва М.Л. у справі № 910/31767/15 - задоволено. Матеріали справи №910/31767/15 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Тищенко А. І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 апеляційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/31767/15 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі та призначено до розгляду на 24.03.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 відкладено розгляд справи на 14.04.2021 року.
13.04.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Бориспільської міської ради Київської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 14.04.2021 з'явились представник позивача та третьої особи.
Інші учасники справи та апелянт в судове засідання не з'явились.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення судового засідання, обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників які не з'явились в судове засідання, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази, а також подані сторонами відзиви на апеляційну скаргу та додаткові пояснення є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні вказаного клопотання скаржника та здійснити розгляд скарги за відсутності зазначених осіб.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу Бориспільської міської ради Київської області та додані до неї документи, заслухавши представників учасників справи, врахувавши надані учасниками справи пояснення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Бориспільської міської ради Київської області на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 у справі № 910/16741/19 не може бути розглянута апеляційним господарським судом та апеляційне провадження слід закрити, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно зі ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Верховний Суд наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, особи яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №911/2635/17 від 11.07.2018.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов'язків скаржника, який не брав участь у справі.
Так, відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12 та від 19.09.2018 у справі №910/5459/15-г.
Судовою колегією встановлено, що в обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що розпорядження від 12.10.1993 №142, що було скасовано рішенням суду, прямо впливає на права територіальної громади міста Бориспіль в особі Бориспільської міської ради Київської області, оскільки по суті скасування спірного розпорядження впливає на законність права власності територіальної громади міста Бориспіль і в подальшому може позбавити громаду земель, що їй належать, у той час як судом не було залучено до участі Бориспільську міську раду Київської області.
Скаржник стверджує, що скасування оскаржуваного Розпорядження ставить під сумнів законність користування (розпорядження) з 1993 року землями загальною площею 4885,33 га іншими територіальними громадами Київської області, оскільки на вказаній території (34,0 га) рішенням Бориспільської міської ради від 29.05.2008 року №3 898-34-V ЗАТ «Агробудмеханізація» передано в оренду земельну ділянку площею 0,5226 га під будівництво багатоповерхового житлового будинку в Соцмістечку.
Крім того, як зазначив сам апелянт, порушення його прав виникло не у зв'язку з розглядом даної справи, а у зв'язку з набранням законної сили оскаржуваного рішення.
Проте, судова колегія зазначає, що наявність чи відсутність майна на земельній ділянці жодним чином не впливає на незаконність розпорядження від 12.10.1993 №142, а відтак не стосується предмета спору та відповідно не порушує прав апелянта.
Водночас, на переконання колегії суддів, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції права та обов'язки Бориспільської міської ради Київської області не вирішувалися, оскільки обов'язковою умовою здійснення захисту прав та інтересів судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
У зв'язку з вказаним, клопотання Бориспільської міської ради Київської області про залучення третіх осіб до участі у справі на стороні відповідача, що надійшло до суду 17.02.2021, судовою колегією не розглядалось.
Як зазначалось вище, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не створює для Бориспільської міської ради Київської області жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав та не породжує для них будь яких обов'язків.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.264 ГПК України).
Враховуючи те, що ні мотивувальна, ні резолютивна частина оскаржуваного рішенням не містить вирішення питання про права і обов'язки скаржника, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Бориспільської міської ради Київської області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/31757/15 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Бориспільської міської ради Київської області на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі №910/31757/15 - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.04.2021.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді В.В. Куксов
А.І. Тищенко