Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 квітня 2021 р. Справа № 520/1971/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені та невиплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, індексації, які ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на час прийняття наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому грошову допомогу при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що відповідно до пункту 38.6 розділу ХХХVIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом МОУ від 11.06.2018 року № 260, військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення). Отже протиправних дій з боку військової частини НОМЕР_1 стосовно ОСОБА_1 при виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільнені не було вчинено. За таких підстав позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . на посаді заступника командира дивізіону по роботі з особовим складом 2 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 .
Позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Харківським обласним військовим комісаріатом 05 травня 2018 року (дублікат).
Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2017 року № 138 (по стройовій частині), майора ОСОБА_1 , який наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 26.06.2017 року № 248 звільнений з військової служби у запас за пунктом “а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) відповідно до частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” та з урахуванням підпункту “ї” пункту першого частини восьмої цієї самої статті цього самого закону, з 26.06.2018 року виключити зі списків особового складу частини і направити для зарахування на військовий облік до Чугуївського ОРВК Харківської області.
29.11.2020 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив, зокрема, перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі, який обчислений з урахуванням щомісячної грошової винагороди та індексації, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 28.12.2020 року № 350/207/56/284 військової частини НОМЕР_1 фактично відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку.
В обґрунтування відмови в здійсненні перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації зазначено, що виплата індексації була зупинена розпорядженням Департаменту Фінансів Міністерства Оборони України №248/1485 від 26.03.2018 року, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення у січні 2016 року - лютий 2018 року у Міноборони не було, відповідно до листа від Мінсоцполітики №220/5140 від 04.07.2017 року виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. Також постанова КМУ №1078 (із змінами) не передбачає механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди.
Стосовно здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної грошової винагороди в листі зазначено, що на підставі пункту 8 Наказу Міністра оборони України №550 від 24.10.2016 року «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди», винагорода не включається до грошового забезпечення, з якого здійснюються обчислення одноразових видів грошового забезпечення.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо відмови в перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, а також індексації грошового забезпечення за спірний період, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснення нового розрахунку та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, які він отримував під час проходження військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Питання виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні врегульоване нормами статті 15 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) та розділом ХХХVІІІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (далі - Інструкція № 260).
За правилами частини другої статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Так, у пункті 1.1 Інструкції № 260 зазначено, що ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Пунктом 38.1 Інструкції № 260 передбачено, що у разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) (пункт 38.1 Інструкції № 260).
Виплата щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям здійснювалася відповідно до постанови КМУ від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - постанова КМУ №889), підпунктами 1, 2 пункту 1 якої встановлено, що така винагорода виплачується: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 постанови КМУ №889).
На виконання вказаної вище постанови КМУ №889, 24 жовтня 2016 року Міністерством оборони України видано наказ № 550, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція № 550).
За приписами пункту 1 цієї Інструкції, вона визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі -винагорода).
Згідно положень пункту 8 Інструкції № 550, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються під час обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої постановою Інструкції № 260 не є необмеженим. Так, норми Інструкції № 260 (пункт 38.1) та Інструкції №550 (пункт 8) містять застереження щодо винагород, які теж мають щомісячний характер, проте не включаються до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється саме розмір одноразових виплат, у тому числі і одноразової грошової допомоги при звільненні.
Слід звернути увагу, що законодавець запроваджуючи таку виплату, як щомісячна додаткова грошова винагорода, окремими нормативними актами визначив цю виплату такою, що може виплачуватись щомісячно. Проте її особливістю є те, що вона не включається до складових грошового забезпечення, з яких обчислюється одноразова виплата, передбачена нормами Закону №2011-XII для військовослужбовців, які звільняються з військової служби.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказаний висновок стосовно невключення щомісячної додаткової грошової винагороди при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільнені повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17 (адміністративне провадження №К/9901/52684/18), який враховується при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Отже, в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
З приводу посилань позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року по справі №820/5286/17 в обґрунтування позиції щодо включення грошової винагороди при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільнені, суд зазначає, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Отже при вирішенні даного питання враховується постанова ВС від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснення нового розрахунку та виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби враховуючи індексацію, з урахуванням раніше виплачених сум, слід також зазначити наступне.
Згідно ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Отже індексація є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Належних та допустимих доказів щодо підтвердження включення індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні відповідачем до суду також не надано.
Отже наявні підстави для включення індексації до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні позивача.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при вирішенні по цій справі питання щодо включення індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні враховувалися висновки постанови Верховного Суду від 19 березня 2020 року по справі №820/5286/17.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільнені з урахуванням індексації.
Таким чином, вимоги адміністративного позову підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у нездійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням індексації, здійснивши виплату ОСОБА_1 перерахованої суми з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.