Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 квітня 2021 р. № 520/3315/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, через свого представника, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії на підставі довідки наданої управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області за адвокатським зверненням № 136 від 20.11.2020 року оформлену листом від 25.11.2020 року № 2000-0203-8/95920;
- зобов'язати відповідача провести з 01.04.2019 року перерахунок пенсії позивача, за зверненням від 20.11.2020 року на підставі довідки управлінням Держспецзв'язку у Харківській області із обов'язковим урахуванням розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) та здійснення виплату перерахованої суми пенсії одним платежем, допустивши негайне виконання рішення у межах виплати за один місяць;
- стягнути на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, судові витрати в сумі 5308,00 грн., в тому числі витрати на правничу допомогу у розмірі 4400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в результаті відмови відповідачем у не здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу, який обчислений з грошового забезпечення визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення, направленої відповідачу управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області супровідним листом № 46/08-1070 від 10.11.2020 року.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.
Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при перерахунку пенсії жодним чином не порушило права позивача щодо визначення та обчислення розміру пенсії. При цьому, відповідач посилається на довідку, видану управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України з наступними складовими: посадовий оклад - 9160,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 5320,00 грн.; всього - 15960,00 грн. Вказана довідка не містить інших надбавок. Відповідач керувався лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані уповноваженим органом та не могло визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до відповідної довідки.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, з26.04.2014 року.
05.03.2019 набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та не чинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року по справі № 520/9455/2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення перерахунку пенсії - задоволено частково.
Визнано дії управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні оновленої довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії.
Зобов'язано управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року по справі № 520/9455/2020, управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області видано та направлено відповідачу довідку про розмір грошового забезпечення супровідним листом № 46/08-1070 від 10.11.2020 року для перерахунку пенсії позивача.
Зазначена оновлена довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, містить наступні складові: посадовий оклад - 9300,00 грн.; підвищення посадового окладу (відс.); оклад за військовим (спеціальним) званням полковник Держспецзв'язку (зазначається звання) - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50% відс.) - 5390,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (15% відс.) - 2425,50 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20% відс.) - 1860,00 грн.; надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови (відс.); надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний» (відс.); доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання (відс.); надбавка за безперервний стаж шифрувальної роботи (відс.); надбавка за класну кваліфікацію майстер (7% відс.) - 651,00 грн.; премія (30% відс.) - 2790,00 грн.; усього - 23896,50 грн.
20.11.2020 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
Листом № 2000-0203-8/95920 від 25.11.2020 року відповідач посилаючись на обставини, що після визначення протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови № 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсії не приймалося, вказав на відсутність законних підстав у проведенні перерахунку пенсії позивача.
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду задля захисту його прав та інтересів, оскільки, фактично позивачу виплачується пенсія у неналежному розмірі.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Грошове забезпечення було підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
При цьому, згідно з пунктом 5 Порядку №45, в редакції до 05.03.2019 року без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року по справі №826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням, зокрема, посадового окладу.
Крім того, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Суд відмічає, що після отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, яка направленої відповідачу супровідним листом № 46/08-1070 від 10.11.2020 року, у відповідача виник обов'язок, у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку №45 перерахувати пенсію позивачу.
Таким чином, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ та статті 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач, не виконуючи норми чинного законодавства у здійсненні перерахунку та виплати пенсії, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» фактично відмовив позивачу у перерахунку та виплати пенсії, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після одержання від управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, яка направлена супровідним листом № 46/08-1070 від 10.11.2020 року, зобов'язано перерахувати пенсію позивачу та здійснити виплату пенсії починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Суд відхиляє посилання відповідача в площині правомірності вчинення дій щодо перерахунку пенсії позивача на підставі довідки з наступними складовими: посадовий оклад - 9160,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 5320,00 грн.; всього - 15960,00 грн., оскільки вказана довідка не містить інших надбавок, а пенсійному органу надана оновлена довідка, виготовлена управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області та направлена супровідним листом № 46/08-1070 від 10.11.2020 року, яка містить необхідні складові та надбавки, що повинна бути врахована відповідачем для перерахунку пенсії позивача.
Водночас, в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмову оформлену листом відповідача від 25.11.2020 року № 2000-0203-8/95920, суд відмовляє, оскільки такі не є належним способом захисту порушеного права позивача та задоволення цієї частини позовних вимог не призведе до відновлення порушеного права позивача.
Щодо позовних вимог в частині здійснення виплати суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.04.2019 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст.51 закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Суд зазначає, що законодавством не передбачено виплати належної пенсії позивачу частинами, а отже належним виконанням судового рішення, в даному випадку, є саме виплата суми недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою.
За таких обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити виплату суми перерахунку пенсії однією сумою.
Суд, враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення вимоги зобов'язального характеру, виклавши її в наступній редакції шляхом: зобов'язання відповідача повести перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданої управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, яка направлена супровідним листом № 46/08-1070 від 10.11.2020 року, починаючи з 01.04.2019 року, здійснивши виплату однією сумою, з урахуванням фактично виплачених сум, оскільки вказане є дотриманням судом гарантії, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При розгляді даної справи судом враховано правові висновки, які викладено Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19.
Щодо клопотання позивача про допуск судового рішення до негайного виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, негайне виконання в межах сум платежу за один місяць застосовується у разі стягнення грошових сум з відповідача.
Оскільки належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повести перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданої управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, яка направлена відповідачу супровідним листом № 46/08-1070 від 10.11.2020 року, починаючи з 01.04.2019 року, здійснивши виплату однією сумою, з урахуванням фактично виплачених сум, а не стягнення грошових сум, негайне виконання не застосовується.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність своїх дій у спірних правовідносинах.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що представником позивача на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги, наданої протягом розгляду справи в суді першої інстанції, до матеріалів справи надано: копію договору №44 надання правової допомоги від 20.01.2021 року; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1042204 від 02.03.2021 року; копію свідоцтва про паво на заняття адвокатською діяльністю серія РН № 1712 від 30.08.2019 року; копію квитанції про оплату надання правової допомоги № пн896 від 22.02.2021 року.
Слід відмітити, що згідно п. 5.1. Договору №44 надання правової допомоги від 20.01.2021 року, розмір гонорару, який клієнт сплачує Адвокатському бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно п. 5.5. Договору №44 надання правової допомоги від 20.01.2021 року, за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським бюро факсимільним зв'язком або поштою. На письмову вимогу Клієнта, Адвокатське бюро може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.
Суд зазначає, що представником позивача не надано доказів щодо складення за результатами надання юридичної допомоги позивачу Акту та укладення додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною Договору, встановлених п.п. 5.1., 5.5. Договору №44 надання правової допомоги від 20.01.2021 року.
Надана копія квитанції про оплату надання правової допомоги № пн896 від 22.02.2021 року та вказані документи, не дозволяють встановити зміст наданих послуг, кількість та загальну їх вартість.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295,297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання неправомірною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344 повести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданої управлінням Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Харківській області, яка направлена супровідним листом № 46/08-1070 від 10.11.2020 року, починаючи з 01.04.2019 року, здійснивши виплату однією сумою, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 20 квітня 2021 року.
Суддя Заічко О.В.