Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 квітня 2021 р. Справа № 520/3877/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з дати призначення пенсії (12.11.2008 року) по теперішній час відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Поряду проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням грошових термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року по справі №2040/6904/18, яке набрало законної сили, пенсійним органом здійснено зарахування позивачу до страхового стажу періоди здійснення догляду за дитиною інвалідом з 01.01.2002 року по 31.03.2005 року та з 12.12.2008 року по 17.12.2010 року. Також, на виконання рішення суду від 26 грудня 2019 року по справі №520/12495/19, ГУ ПФУ в Харківській області проведено перерахунок пенсії з 12.12.2008 року. 10.01.2021 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів. Проте, листом від 04.02.2021 року за № 2000-0219-8/17209 відмовлено у виплаті компенсації втрати частини доходів. Отже, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини доходу у зв'язку відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" та постанови КМУ від 21.02.2001 року № 159.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року по справі № 520/12495/19, яке набрало законної сили 27.02.2020 року, виконано. Доплату по перерахунку за період з 12.12.2008 року по 30.11.2018 року у сумі 504,42 грн. Позивачу було виплачено у вересні 2020 року. Рішення суду не зобов'язало ГУ ПФУ провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Отже відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві. У зв'язку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що з 12.12.2008 року позивач отримує пенсію за віком, як мати дитини-інваліда з дитинства.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2018 року по справі №2040/6904/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірними дії Слобожанського об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні періодів здійснення догляду за дитиною-інвалідом з 01.01.2002 року по 31.03.2005 року та з 12.12.2008 року по 17.12.2010 року до страхового стажу. Зобов'язано Слобожанське об'єднане управління пенсійного фонду України м. Харкова зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення догляду за дитиною-інвалідом з 01.01.2002 року по 31.03.2005 року та з 12.12.2008 року по 17.12.2010 року.
Також рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року по справі №520/12495/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за її заявою від 18.04.2019 року. Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 за її заявою від 18.04.2019 перерахунок пенсії з 12.12.2008 року. Зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області розглянути питання зазначення у розрахунку стажу ОСОБА_1 1.) початку періоду догляду за дитиною з інвалідністю з 18.12.1995, а не з 25.01.1995 року; 2.) включення до стажу періоду догляду за особою з інвалідністю І групи у період до 08.05.2003 , а не 31.12.2003; 3.) включення до стажу періоду догляду за особою з інвалідністю І групи у період з 12.12.2008 по 17.12.2010 та надати відповідь В іншій частині вимог позов залишено без задоволення.
Вказані рішення суду набрали законної сили.
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В позовній заяві позивач зазначив, що 10.01.2021 року звернувся до пенсійного органу із заявою про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.
Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.02.2021 року № 2000-0219-8/17209 відмовлено у виплаті компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування такої відмови зазначено, що рішення суду від 26.12.2019 року по справі № 520/12495/19, яке набрало законної сили 27.02.2020 року, виконано. Доплату по перерахунку за період з 12.12.2008 року по 30.11.2018 року у сумі 504,42 грн. ОСОБА_1 виплачено у вересні 2020 року. Рішення суду не зобов'язало ГУ ПФУ провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Позивач зазначає, що відповідач протиправно при цьому не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, суд виходить з наступного.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону України №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону України №2050-III).
Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону України №2050-III, компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі № 134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року по справі № 134/87/16-а, від 05 березня 2020 року по справі №140/1547/19, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні питання щодо зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу.
В листі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.02.2021 року № 2000-0219-8/17209 зазначено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року по справі № 520/12495/19, яким зокрема, зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 за її заявою від 18.04.2019 перерахунок пенсії з 12.12.2008 року виконано. Доплату по перерахунку за період з 12.12.2008 року по 30.11.2018 року у сумі 504,42 грн. ОСОБА_1 виплачено у вересні 2020 року. Та сама інформація зазначена у відзиві на позов.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини розміру пенсії за період з 12.12.2008 року по 30.11.2018 року, перерахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року по справі № 520/12495/19 та зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 12.12.2008 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати".
В позовній заяві позивач просить здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів з моменту призначення пенсії - з 12.11.2008 року. Проте, в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року по справі № 520/12495/19, яке набрало законної сили, зазначено, що позивач отримує пенсію за віком, як мати дитини-інваліда з дитинства з 12.12.2008 року. Крім того, перерахунок пенсії на виконання вказаного рішення суду пенсійним органом також здійснено з 12.12.2008 року.
Отже позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів з 12.11.2008 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат у зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору (ухвала суду від 16.03.2021) не вирішується.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у ненарахуванні і невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини розміру пенсії за період з 12.12.2008 року по 30.11.2018 року, перерахованої та виплаченої на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року по справі №520/12495/19.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 12.12.2008 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати" № 2050-III.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.